28 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2928/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 23.09.2020 року,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23.09.2020 року № 62202298.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що жодних виконавчих дій державним виконавцем проведено не було, в зв'язку із чим вважає спірну постанову передчасною та такою, що винесена безпідставно, у зв'язку із чим просить її скасувати.
Ухвалою від 07.10.2020 року провадження по справі відкрито та призначено на 16.10.2020 року. Крім того, ухвалою суду відстрочено позивачу сплату судового збору до винесення рішення по справі.
16.10.2020 року відповідач надав суду матеріали виконавчого провадження №62202298.
27.10.2020 року від позивача надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справ.
27.10.2020 року від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення по адміністративній справі, відповідно до яких вбачається, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
28.10.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні адміністративного позову відмовити. Посилаючись, що позивачу направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить поштове відправлення, яку позивач отримав 19.06.2020 року. Крім того, державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1, кв. 1,2,3 та встановлено, що рішення суду щодо усунення перешкод боржником не виконано про що складений акт від 01.09.2020 року. У зв'язку із чим винесена постанова про накладення на боржника штрафу є винесеною в межах чинного законодавства. На підставі чого просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за правилами письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2019 року у цивільній справі № 766/2692/19 задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та зобов'язано усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями сумісної власності багатоквартирного будинку шляхом зобов'язання демонтувати самочинно збудовані перегородки: ОСОБА_1 до квартир №1 , №2 , №3 ; ОСОБА_3 до квартири № 21 та № 22 ; ОСОБА_4 до квартир № 26 та № 27 .
Постановою Херсонського апеляційного суду від 10.12.2019 року рішення першої інстанції скасовано та винесено нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 року постанову Херсонського апеляційного суду від 10.12.2019 року скасовано, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2019 року залишено без змін.
21.05.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області видано виконавчий лист в частині усунення перешкод ОСОБА_2 у користуванні приміщенням сумісної власності багатоквартирного будинку шляхом зобов'язання демонтувати самочинно збудовані перегородки: ОСОБА_3 до квартири № 21,22 , ОСОБА_4 до квартири № 26 , 27 , ОСОБА_1 до квартири 3 1,2,3 в будинку АДРЕСА_1 .
28.05.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа Херсонського міського суду Херсонської області № 766/2762/19.
Державним виконавцем 05.06.2020 року відкрито виконавче провадження № 62202298 та надано ОСОБА_1 десятиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
Постанову про відкриття виконавче провадження від 05.06.2020 року направлено супровідним листом від 05.06.2020 року вих.№ 38781 на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , яку позивач отримав 19.06.2020, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, крім того на якому також відображено найменування відправлення - 8-38781 та 38677.
Крім того, 01.09.2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено, що рішення суду добровільно не виконано.
В зв'язку із чим, 23.09.2020 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер О.М. винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду № 766/2762/19 в розмірі 1700 грн., яка направлялась на адресу позивача супровідним листом від 23.09.2020 року за вих. № 56742.
Також 23.09.2020 року за вих.№ 56750 на адресу боржника направлено вимогу щодо усунення перешкоди ОСОБА_2 у користуванні приміщенням сумісної власності багатоквартирного будинку шляхом зобов'язання демонтування самочинно збудованої перегородки ОСОБА_1 до квартири № 1 , 2 , 3 в будинку АДРЕСА_1 у строк до 01.10.2020 року.
Державним виконавцем повторно здійснено вихід за вищевказаною адресою та встановлено, що рішення суду не виконано про що свідчить акт державного виконавця від 02.10.2020 року.
Позивач вважає постанову про накладення штрафу від 23.09.2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного: спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексу Закон України № 1404-VIII).
Так, відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до статті 370 частини 1 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із статтею 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 частиною 1 Закону України № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 частина 1 Закону України № 1403-VIII).
Статтею 18 частиною 1 Закону України № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 частина 2 пункт 1 Закону України № 1404-VIII).
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Відповідно до статті 18 частини 3 Закону України № 1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно із вимогами статті 26 частини 1 Закону України № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до статті 26 частини 6 Закону України № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із статтею 63 частиною 1 Закону України № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що державний виконавець діяв в межах свої повноважень, виніс постанову про накладення штрафу 23.09.2020 року в межах чинного законодавства, в строк передбачений ЗУ «Про виконавче провадження».
Щодо посилань позивача, що він отримав лише поштову кореспонденцію із штрих-кодом відділення поштового зв'язку «Херсон-36» з номером 7303601351569 із постановами про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.06.2020 року по ВП №62202126, суд зазначає, що з поштового повідомлення із штрих-кодом відділення поштового зв'язку «Херсон-36» з номером 7303601351569 можливо дійти висновку, що його вкладенням було супровідний лист за вих.№ 38781 від 05.06.2020 року та постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2020 року по ВП № 62202298 та супровідний лист за вих. № 38677 від 04.06.2020 та постанова від 04.06.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №62202126, так як на даному поштовому повідомленні зазначено в правому верхньому куті рукописним текстом із найменуванням відправлення «8-38781» та «38677».
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що державним виконавцем доведено отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 62202298, а отже і правомірність своїх дій по винесенню постанови про накладення штрафу від 23.09.2020 року, так як позивачем рішення суду у встановлені строки добровільно не виконано.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб передбачений статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 23.09.2020 року - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України (р/р № UA908999980313111256000026001, ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету-22030106) судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 105000000