28 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1622/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 15.05.2020 №6173-10 та рішення про опис майна у податкову заставу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (від 20.08.2020) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 15.05.2020 № 6173-10 щодо наявності податкового боргу платника податку станом на 14.06.2020 на загальну суму 121440,13 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 6173-10 від 15.05.2020 про опис майна у податкову заставу;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач) від 18.02.2020 № 0002573306 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7368,24 грн., що складається із суми податкового зобов'язання 5894,59 грн. та штрафної санкції у розмірі 1473,65 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, Головне управління ДПС у Херсонській області) від 18.02.2020 № 0002563306 про застосування штрафної санкції у розмірі 170 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач) від 18.02.2020 № 0002553306 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами пічного декларування у розмірі 88418,85 грн., що складається із 70735,08 грн. суми за податковим зобов'язанням та 17683,77 грн. штрафної санкції.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 14, 167 та 176 ПК України, висновках ухвали Вищого адміністративного суду від 21.04.2015 № К/800/60395/14 у справі № 810/3628/14 та постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 31.08.2018 у справі № 821/3769/15-а, відповідно до яких, позивач зазначає, що сума прощеного (анульованого) боргу є доходом особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у порядку п. 167.1 ст.167 і п. 176.1 ст. 176 ПК України лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту, при цьому прощення боргу за відсотками по кредиту оподатковуваним доходом фізичної особи не є і, відповідно, на таку суму прощеного (анульованого) боргу не поширюються вимоги зазначених статей ПК України. У зв'язку з чим, позивач зазначає, що сума кредитної заборгованості за договором від 17.05.2007, яка була прощена АТ «УкрСиббанк» складається із тіла кредиту та становить 392972,64 грн. від загальної суми, та відсотків по кредиту в розмірі 176114,32 грн. від зазначеної суми, але під час проведення відповідачем перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб, зазначені обставини не були встановлені, спірні податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу та податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі не повних висновків перевірки, без визначення складових суми прощеної (анульованої) заборгованості та шляхом оподаткування податком на доходи фізичних осіб всієї суми такої заборгованості у сумі 569086,96 грн. та з нарахуванням штрафних санкцій за несплату позивачем вказаного податку також з усієї суми прощеної заборгованості, що суперечить вимогам пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167ПК України.
26.06.2020 ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
15.07.2020 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.09.2020 рік о 09:30 год.
29.07.2020 до суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому відповідач просить замінити первинного відповідача по справі на належного Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку із законністю та обґрунтованістю винесених податкової вимоги від 15.05.2020 № 6173-10 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2020 № 6173/10. Відповідач зазначає про проведену документальну невиїзну перевірку з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів під час отримання ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитом за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за висновками якої складено акт від 02.01.2020 №4/21-22-33-06/ НОМЕР_1 та винесені податкові повідомлення-рішення від 18.02.2020 № 0002553306, № 0002563306, № 0002573306, які вважаються врученими позивачу належним чином у відповідності до п. 42.2, 42.5 ст. 42, п. 58.3 ст. 58 ПК України. Відповідно, з 07.04.2020 грошові зобов'язання, визначені даними податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу податкового боргу згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.3 ст. 57 ПК України, контролюючим органом у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України було сформовано та надіслано на адресу позивача спірну податкову вимогу від 15.05.2020 № 6173-10 та згідно п. 88.1, п. 88.2 ст. 88, пп. 89.1.2 п. 89.1, п. 89.3 ст. 89 ПК України винесено спірне рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2020 № 6173-10. Доводи позивача, викладені в позовній заяві, відповідач вважає не обґрунтованими.
01.09.2020 ухвалою суду задоволено клопотання представника, продовжено строк підготовчого судового засідання, призначено справу на 15.09.2020 рік о 09:30 год.
23.09.2020 до суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в поданому до суду відзиву від 29.07.2020. Додатково в даному відзиві відповідачем зазначено про обізнаність позивача ОСОБА_1 щодо підстав проведення перевірки, отримання останньою засобами поштового зв'язку 09.12.2019 наказу про проведення перевірки від 08.11.2019 № 348, повідомлення про початок перевірки від 08.11.2019 № 143/21-22-33-05. Відповідач наполягає на обґрунтованості викладених в акті перевірки встановлених порушень позивачем положень податкового законодавства під час отримання доходу у вигляді додаткового блага у сумі 329972,64 грн. у зв'язку із обставинами анулювання боргу за кредитним договором з АТ «УкрСиббанк», не перерахування ОСОБА_1 до бюджету податку з доходів на фізичних осіб та не подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік. Головне управління ДПС у Херсонській області наполягає на тому, що відповідно до норм пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, отримано додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) кредитного боргу, у вигляді суми прощення 329972,64 грн., що має наслідком відображення у вигляді доходу в податковій декларації, сплати до бюджету ПДФО та військового збору. Відповідач зауважив, що прощення процентів та пені, нарахованих на основну суму боргу, не призводять до приросту показників фінансового стану платника податку, а отже така сума процентів (пені) не є додатковим благом у розумінні вищевказаних норм ПКУ, наполягає на законності податкових повідомлень-рішень від 18.02.2020 № 0002553306, № 0002563306, № 0002573306, доводи позивача щодо визначення відповідачем грошових зобов'язань виходячи з бази оподаткування у сумі 569086,96 грн. вважає безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
06.10.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020 о 13:00 год.
26.10.2020 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у Херсонській області на правонаступника Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
26.10.2020 представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без їх участі.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищезазначеного, у зв'язку із поданими клопотаннями представниками сторін про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідно, ухвалою суду від 26.10.2020 подальший розгляд ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених КАС України.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі податкових повідомлень - рішень від 18.02.2020 № 0002553306, № 0002563306, № 0002573306, податкової вимоги від 15.05.2020 № 6173-10 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2020 № 6173-10, за наслідками проведеної перевірки та викладення в акті перевірки від 02.01.2020 №4/21-22-33-06/ НОМЕР_1 встановлених порушень позивачем ОСОБА_1 положень податкового законодавства під час отримання доходу у вигляді додаткового блага у сумі 329972,64 грн. за прощеним кредитним зобов'язанням згідно рішення АТ «УкрСиббанк» від 25.05.2017 про прощення (анулювання) кредитного зобов'язання.
Предметом розгляду у даній справі є визначення наявності чи відсутності у позивача ОСОБА_1 додаткового блага, що підлягає оподаткуванню за наслідками прощення (анулювання) податкового кредиту рішенням АТ «УкрСиббанк» від 25.05.2017.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 17.05.2007 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11155610000 на суму 55000,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 277750,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору з процентною ставкою 9,5% річних. Згідно пп. 1.2.1 п. 1.2 надання кредиту визначено у термін, зазначений у заяві Позичальника (наданій до Банку за формою згідно вимог Банку), але в будь-якому випадку не раніше «17» травня 2017 року.
Відповідно до пп. 3.5.1 п. 3.5 даного договору, Позичальник зобов'язується …повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок Банку в порядок та на умовах, передбачених цим Договором…. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.
З матеріалів справи вбачається наявність квитанції ОСОБА_1 від 25.05.2017 про перерахування до АТ «УкрСиббанк» 9303,00 дол. США, що дорівнює 244353,70 грн. по курсу НБУ за призначенням платежу: погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором № 11155610000, Позивальник ОСОБА_1 та відповідно повідомлення Південного ЦДС КРБ ДРПЗ АТ «УкрСиббанк» від 25.05.2017 за вих. № 31-4-3-02/21 про анулювання боргу ОСОБА_1 , в якому зазначено про наявність станом на 25.05.2017 кредитної заборгованості за договором № 11155610000 від 17.05.2007 у сумі 30969,20 дол. США, що складає 813440,66 грн. по курсу НБУ станом на 25.05.2017, штрафні санкції (пеня), які підлягають стягненню на підставі судового рішення, у сумі 23225,99 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення в сумі 2927,80 грн.
В даному повідомленні АТ «УкрСиббанк» зазначає про прийняте рішення відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України про анулювання кредитної заборгованості, а саме суми основного боргу (кредиту) 14961,20 дол. США, що складає 392972,64 грн. по курсу НБУ станом на 25.05.2017, а також повідомлено про наявність рішення про анулювання заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11155610000 від 17.05.2007, а саме: суми процентів 6705,00 дол. США, що складає 176114,32 грн., по курсу НБУ станом на 25.05.2017; суми штрафних санкцій (пені), які підлягають стягненню на підставі судового рішення 23225,99 грн., а також щодо зобов'язання сплатити податок на доходи фізичних осіб, відобразити отриманий дохід як додаткове благо у річній податковій декларації та сплатити військовий збір.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 348 від 08.11.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та повідомлення від 08.11.2019 № 143/21-22-33-05 про проведення з 23.12.2019 документальної позапланової невиїзної перевірки за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2017 з метою перевірки питання отримання доходу, як додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням було проведено відповідну перевірку. Повідомлення та наказ вручені ОСОБА_1 належним чином, 09.12.2019.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 02.01.2020 № 4/21-22-33-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасної сплати до бюджету податків, зборів і платежів платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) під час отриманого додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017р., за наслідками перевірки відомостей довідки форми №1-ДФ, копії листа ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 24.06.2019 № 2653/ФОП/21-22-51-13-02 про запрошення ОСОБА_1 на декларування доходів отриманих 2017 року; листа керівника ПАТ «Укрсиббанк» від 24.06.2019 № 7161/9/21-22-13-02 щодо підтвердження нарахування та виплати доходів за ознакою доходу 126 платнику податків ОСОБА_1 ; відповіді керівника ПАТ «Укрсиббанк» від 12.08.2019№ 14-2-02/70370 (вх.№16050/10 від 06.08.2019) зазначено про встановлені порушення ОСОБА_1 :
-пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу вигляді додаткового блага у розмірі 392972,64 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 70735,08 грн.;
- пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що призвело до донарахування військового збору у сумі 5894,59 грн.;
- п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України - неподання до Херсонської ДПІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 р.
Зазначений акт перевірки був надісланий ОСОБА_1 рекомендованою поштою з повідомленням, але повернувся адресату із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Обставини не одержання копії акту перевірки, позивачем ОСОБА_1 не оскаржуються у даній справі.
Як наслідок, за висновками акту перевірки від 02.01.2020 № 4/21-22-33-06/ НОМЕР_1 , відповідачем винесено спірні податкові повідомлення - рішення від 18.02.2020:
- №0002553306 на загальну суму 88418,85 грн. з платежу - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК - 11010500), з яких за основним платежем - 70735,08 грн. та 17683,77 грн. за штрафними санкціями (70735,08 х 25%);
- №0002563306 на суму 170 грн. за штрафними санкціями з платежу - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК - 11010500);
- №0002573306 на загальну суму 7368,24 грн. з платежу - військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК - 11011001), з яких за основним платежем - 5894,59 грн. та 1473,65 грн. штрафних санкцій (5894,59 х 25%).
Податкові повідомлення-рішення є предметом розгляду у даній справі.
Вищевказані податкові повідомлення - рішення направлені на адресу позивача 25.02.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 26.03.2020 повернувся за зворотною адресою із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
На час перебування даної адміністративної справи у провадженні суду, позивачем надано до справи докази отримання нею 06.07.2020 копій спірних податкових повідомлень-рішень на запит адвоката від 01.07.2020 № 2655/Адв./21-22-33-06.
Керуючись ст.ст. 59, 60 ПК України, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено податкову вимогу від 15.05.2020 № 6173-10, якою повідомлено ОСОБА_1 про наявність станом на 14.05.2020 суми податкового боргу у розмірі 121440,13 грн., що складається із суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у розмірі 70735,08 грн., штрафної санкції у розмірі 17853,77 грн., пені у сумі 23522,81 грн. та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у сумі 5894,59 грн., штрафної санкції у сумі 1473,65 грн. та пені у розмірі 1960,23 грн.
Відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПК України Головним ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6173-10 від 15.05.2020.
Зазначені вище податкова вимога від 15.05.2020 № 6173-10 та рішення про опис майна у податкову заставу № 6173-10 від 15.05.2020 отримані позивачем належним чином та є також предметом розгляду у даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частина 1 статті 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вважає необхідним зазначити, що згідно статті 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України).
Об'єктом оподаткування резидента є - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України).
Пункт 164.1 статті 164 ПК України визначає, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції чинній на час виникнення боргу) визначає, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).
З обставин справи вбачається, що до закінчення терміну погашення кредитного зобов'язання, позивач ОСОБА_1 сплатила на рахунок Банку 9303,00 дол. США, що еквівалентно 244353,70 грн. по курсу НБУ, після чого, рішенням АТ «УкрСиббанк» від 25.05.2017 позивачу ОСОБА_1 було прощено (анульовано) борг по споживчому кредиту № 11155610000 від 17.05.2007 у сумі 14961,20 дол. США, що еквівалентно 392972,64 грн. по курсу НБУ на 25.05.2017. Анульовано було також суму процентів 176114,32 грн. та 23225,99 грн. штрафних санкцій (пені), які підлягають стягненню на підставі судового рішення.
Виходячи з норм податкового законодавства основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. В свою чергу, кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку. Дані дії були вчинені кредитором АТ «УкрСиббанк» у своєму рішенні від 25.05.2017 та повідомлено ОСОБА_1 відповідно.
В повідомленні про анулювання боргу від 25.05.2017 № 31-4-3-02/21 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є її доходом, відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.
Суд приходить до висновку, що із визначення додаткових благ та видів додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, останнє кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку, анулювання (прощення) кредитором суми боргу впливає на приріст фінансових показників платника податку - боржника, який виникає за рахунок суми, взятої в борг, хоча сама по собі грошова сума, яка була взята в борг у банку, не збільшує дохід, оскільки надається вона на умовах повернення. Але у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний доход як платника податку.
Відповідно, при списанні заборгованості у вигляді тіла кредиту особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Однак, суд зазначає, що прощення процентів та пені, нарахованих на основну суму боргу, не призводять до приросту показників фінансового стану платника податку, а отже така сума процентів (пені) не є додатковим благом у розумінні вищевказаних норм ПК.
Таким чином, сума прощеного боргу склала 392972,64 грн., яка вважається доходом ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага, має відображатись у податкові декларації фізичної особи, як наслідок з даної суми підлягає сплаті податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, обґрунтування позивача в позовній заяві не спростовують встановлені контролюючим органом порушення податкового законодавства.
З досліджених обставин справи суд приходить до висновку про правомірність дій контролюючого органу під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 18.02.2020 № 0002553306, № 0002563306 та № 0002573306.
Суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 мала зобов'язання відповідно до п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 та п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме, подати до контролюючого органу податкову декларацію про доходи і майновий стан.
Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно, суд вважає правомірним застосування відносно ОСОБА_1 суми штрафної санкції за неподання податкової декларації за 2017 рік до контролюючого органу, що застосовано податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2020 № 0002563306.
Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб встановлено у розмірі 18%. У зв'язку з чим, контролюючим органом в ході перевірки було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 за перевіряємий період занижено ПДФО на суму 70735,08 грн. (392 972,64 грн. х 18%).
Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Суд приходить до висновку про правомірність застосування відносно ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 88418,85 грн., що складається із податкового зобов'язання у сумі 70735,08 грн. та 17683,77 грн. штрафної санкції, що застосовано податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2020 № 0002553306.
Пунктом 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пп.162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Таким чином, позивачем за перевіряємий період занижено військовий збір на суму 5894,59 грн. (392 972,64 грн. х 1,5%). Розмір штрафної санкції застосовано контролюючим органом згідно положень зазначеного вище п. 123.1 ст. 123 ПК України.
Суд вважає правомірним застосуванням щодо ОСОБА_1 грошового зобов'язання з військового збору у сумі 7368,24 грн., що складається із 5894,59 грн. суми податкового зобов'язання та 1473,65 грн. суми штрафної санкції, що застосовано податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2020 № 0002573306.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктами 88.1 та 88.2 ст.88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 89.1.2 ст. 89 ПК України). Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).
Виходячи з обставин встановлених порушень, оскільки податкове зобов'язання ОСОБА_1 набуло статусу податкового боргу, контролюючим органом було правомірно винесено податкову вимогу від 15.05.2020 № 6173-10 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6173-10 від 15.05.2020.
Частина 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частина 1 статті 77 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не надав до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, відповідач в свою чергу, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки перевірки та довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.02.2020 № 0002553306, № 0002563306, № 0002573306, податкової вимоги від 15.05.2020 № 6173-10 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.05.2020 № 6173-10.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, позов не підлягає задоволенню, судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 194, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 111030200