20 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2961/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач, приватний виконавець), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі - третя особа, ТОВ "МІЛОАН"), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. від 10.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62999464;
- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. на користь позивача судові витрати, шляхом безспірного списання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. без достатніх на те правових підстав відкрив виконавче провадження ВП №62999464, оскільки позивач не зареєстрована та не проживає в межах цього виконавчого округу, а також не має у м. Києві майна. На думку позивача, ці обставини грубо порушують його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 09.10.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, із врахуванням приписів ст. 287 КАС України, призначено розгляд справи на 16.10.2020 року. Надано відповідачу дводенний строк з моменту отримання наведеної ухвали на подання до суду відзиву.
У зв'язку із відсутністю відомостей про те, що відповідачем отримано вказану ухвалу, розгляд справи відкладено на 19.10.2020 року.
За змістом відзиву, приватний виконавець не визнає заявлені позивачем вимоги, вважає, що виконавче провадження відкрито із дотриманням вимог ЗУ "Про виконавче провадження", за місцем проживання позивача у місті Києві, яке зазначено у виконавчому написі. У задоволенні позову просить відмовити.
Позивачем до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та третя особа до суду не з'явились, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відтак, суд згідно приписів ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, здійснюватиме розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши позовну заяву та відзив на неї, суд встановив наступні фактичні обставини.
10.09.2020 року приватним виконавцем м. Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження ВП №62999464 з примусового виконання виконавчого напису №13187, виданого 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "МІЛОАН" заборгованості в розмірі 8 280,30 грн.
У вказаній постанові приватним виконавцем зазначено дві адреси боржника: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
Позивач не погоджується із такими діями, зазначає, що в місті Києві вона не проживала та не проживає, майна там також не має, тому вважає, що спірне виконавче провадження відкрито поза межами повноважень відповідача, що є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62999464.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII виконавчий напис є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (надалі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частиною 1 ст. 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону №1404-VIII.
Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вказаними приписами визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника-фізичної особи та місцезнаходження боржника-юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що визначальними для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем є вчинення таких дій щодо боржника, який проживає в межах його виконавчого округу або знаходження майна боржника в межах цього ж виконавчого округу.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, довідкою Малокаховської сільської ради Херсонської області від 24.09.2020 року №717, копія якої знаходиться в матеріалах справи, а приватний виконавець м. Києва Клименко Р.В. має право на ведення незалежної професійної діяльності у м. Києві.
Суд зауважує на тому, що відкриття ВП не за місцем реєстрації боржника обумовлене дотриманням приватним виконавцем основних критеріїв місця відкриття виконавчого провадження визначених у Законі №1404 та Законі №1403 - це в межах виконавчого округу, за місцем проживання або місцем знаходження майна боржника.
Судом встановлено, що жоден з доданих стягувачем документів не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису.
Водночас, згідно з частинами 1, 2, 6 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За приписами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Частиною третьою ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що у разі пред'явлення виконавчого документа не за місцем реєстрації, вказаної у виконавчому документі, стягувачем до заяви мали бути приєднані підтверджуючі документи, що дають змогу достовірно встановити, що боржник проживає, перебуває за адресою, зазначеною як місце проживання (у даному випадку у м. Києві).
Також, суд зазначає, що висновок щодо необхідності подання стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження (у разі направлення виконавчих документів за місцезнаходженням майна боржника) доказів, які б підтверджували місце проживання боржника станом на момент подання такої заяви за відповідною адресою викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №826/7969/16.
Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Вищевикладене є підставою для висновку, що на момент відкриття спірного виконавчого провадження приватний виконавець м. Києва Клименко Р.В. не володів достовірною інформацією про фактичне місце проживання боржника у м. Києві та не вжив жодних заходів щодо перевірки цієї інформації, оскільки у нього були наявні всі підстави для цього.
За відсутності документальних доказів фактичного місця проживання боржника на момент відкриття виконавчого провадження за вказаною адресою у м. Києві, суд вважає необґрунтованим прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа та відкриття спірного виконавчого провадження.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем надсилались документи виконавчого провадження як за адресою, зазначеною у виконавчому написі, так і за адресою місця проживання боржника, за якою вона офіційно зареєстрована, тобто: АДРЕСА_2 . Це переконливо свідчить про те, що відповідач був достовірно обізнаний про те, що місце реєстрації та проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу, в якому він має право здійснювати діяльність.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не з'ясовано обставини, визначені частиною другою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановлення місця фактичного проживання боржника чи місця її перебування, та, як наслідок, протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2020 року ВП №62999464.
Отже, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналогічні висновки у тотожних правовідносинах зробив і П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.06.2020 року у справі №540/968/20.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на її користь з відповідача на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242 - 246, 250, 255, 287 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31), третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (код ЄДРПОУ 40484607, 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем постанову від 10.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62999464 з виконання виконавчого напису №13187, виданого 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" заборгованості в розмірі 8280,30 грн.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 105000000