"28" жовтня 2020 р. Справа № 480/939/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущеної на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
21.09.2020 р. позивач у справі подав до суду заяву про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення суду в даній справі, мотивовану тим, що незважаючи на те, що рішення суду в даній справі набрало законної сили, перерахунок його пенсії не проведений і будь-яких виплат він не отримував.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущеної на виконання рішення суду, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
На підставі ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У даному випадку на звернення до ГУ ПФУ в Сумській області за інформацією про стан виконання рішення суду від 16.03.2020 р. у справі № 480/939/20 позивач отримав лист від 01.09.2020 р. № 1800-0221-8/41642, в якому повідомлялося, що перераховані на виконання рішення суду за період з 01.01.2018 р. по 31.08.2020 р. кошти у розмірі 68586,00 грн обліковуються у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області (а.с.32). Поряд із цим рішення суду відповідачем не виконане.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Тобто саме Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган, що, у свою чергу, відповідає ст. 129-1 Конституції України.
При цьому суд враховує, що ані Конституцією України, ані названими Законами не наділений повноваженнями визначати порядок виконання судових рішень, зокрема тих, боржником у яких є орган Пенсійного фонду України, Уряд України. Законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили. Натомість статтею 129-1 Конституції України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється у порядку, визначеному законом.
Так, у листі від 01.09.2020 р. № 1800-0221-8/41642 ГУ ПФУ в Сумській області зазначає, що в бюджеті Пенсійного фонду України передбачені кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, проте свідомо не виконує рішення суду від 16.03.2020 р. у справі № 480/939/20.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантоване право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, у пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с 21, п. 31).
У рішенні від 24 квітня 2014 року у справі "Будченко проти України" (заява N 38677/06) ЄСПЛ наголосив, що відсутність механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції.
Отже, у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мав законне сподівання на своєчасне здійснення її перерахунку та виплати без будь-яких обмежень. У свою чергу, відсутність закріплених законом норм щодо порядку виконання судових рішень не може позбавити позивача гарантованого Конституцією права, оскільки встановлене та наявне право не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Враховуючи, що рішення суду в даній справі не виконане відповідачем, з метою належного і повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущену на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 480/939/20.
З огляду на наявність підстав для задоволення заяви позивача та враховуючи приписи ч. 6 ст. 383 КАС України суд вважає необхідним постановити окрему ухвалу та направити її Пенсійному фонду України та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущеної на виконання рішення суду, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущену на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 480/939/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Л.М. Опімах