28 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4098/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язання визнати учасником бойових дій (учасником війни) і видати посвідчення встановленого зразка.
В обґрунтування позову зазначав, що в період з 29.02.1988 року по 16.02.1989 року приймав участь у врегулюванні міжнаціональних конфліктів під час проходження служби, а тому відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має право на визнання його учасником бойових дій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечував проти задоволення позову. Зазначав про відсутність у ГУНП повноважень надавати статус учасника бойових дій особі, яка не проходила службу в лавах поліції.
Дослідивши матеріали справи суд встанови наступне.
25 вересня 2019 року позивач звернувся зі заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо визнання його учасником бойових дій.
Листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області позивача проінформовано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413, наказів МВС України від 23.05.2019 року № 395 та від 23.05.2016 року № 405 ГУНП розглядає документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам. які брали безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції/операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей, та які при цьому проходять (проходили) службу в поліції. Надані позивачем документи повернуті без реалізації.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. N 16 установлено, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, якщо вони безпосередньо брали участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 та від 5 серпня 1994 р. N530.
Участь громадян, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту) визначається комісіями, що створюються у міністерствах і відомствах, які направляли своїх працівників на роботу в держави, де в цей період велися бойові дії. Якщо працівників направляли на роботу міністерства, відомства колишнього Союзу РСР, а також Української РСР, що згодом були ліквідовані або реорганізовані, комісії створюються у міністерствах, відомствах України, у віданні яких перебувають чи перебували підприємства, установи та організації, з яких відряджалися зазначені працівники.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 395 від 23.05.2019 року відповідно до пункту 5 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року № 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 року № 16 «Про застосування статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до актів законодавства України затверджено Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
Згідно пункту 2 Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни Комісія утворюється в апараті МВС з метою вивчення документів та прийняття рішення щодо надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій особам (осіб) рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ, статусу учасника війни особам (осіб) з числа працівників апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС (далі - територіальні органи), закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС (далі - працівники МВС).
Матеріалами справи підтверджується, що під час виконання службово-бойових завдань на територіях держав колишнього СРСР позивач перебував на службі в Міністерстві внутрішніх справ СРСР, а тому уповноваженим органом з розгляду його заяви щодо визнання його учасником бойових дій є комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про повернення позивачу документів як таких, що подані не за належністю, відповідає чинному законодавству та є правомірним, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відстуні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. полтава, 36014; код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко