29 жовтня 2020 року м. Одеса Справа № 420/9411/20
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши в письмовому провадженні заяву про залишення позову без розгляду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови,-
23.09.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про визнання протиправною постанову відповідача про відкриття провадження №62607527 від 20.07.2020 року з примусового виконання виконавчого напису №9106 від 03.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 32856,35 грн.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 ст. 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Дані норми КАС України встановлюють, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
05.10.2020 року до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду від відповідача, яка мотивована тим, що згідно реєстру рекомендованого поштового відправлення за № 0210008350617, ОСОБА_1 24 липня 2020 року особисто отримано лист з постановою про відкриття виконавчого провадження від 20 липня 2020 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта за № 0210008350617, а отже позивачем з урахуванням норм КАС України пропущено строк звернення до суду.
Ххвалою суду від 05.10.2020 року залишено позов без руху, зазначено, що для усунення недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку з урахуванням обставин вказаних в цій ухвалі та вказано про необхідність протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані недоліки, а також роз'яснено, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України.
Разом з тим, суд зазначає, що до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся з урахуванням направлення поштою представником позивача позову, лише 21.09.2020 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зі змісту п. 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення п.1 ст. 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у справах № 804/2647/17 від 19.09.2018р., №826/3318/17 від 12 вересня 2019 року, №817/1285/17 від 23.05.2018р.
Так враховуючи обставини (які підтверджуються відповідними доказами) наведені відповідачем у заяві про залишення позову без розгляду, суд враховує той факт, що у позивача строк на звернення до суду сплив 30.07.2020 року, тому позивач повинен надати до суду заяву про поновлення провадження із зазначенням в такій підстав пропуску строку.
Та станом на день винесення даної ухвали до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду не надходило ніяких документів та заяв від позивача на виконання ухвали суду від 05.10.2020 року, хоча ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав ще 13.10.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи.
Водночас, відповідно до розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами були продовжені на строк дії цього карантину.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020 року №3383 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України було викладено в новій редакції та зазначено: «Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Також зазначеним Законом встановлено, що процесуальні строки які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Водночас, суд вказує, що Закон №3383 набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування,а саме - 17.07.2020 року.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми та обставини щодо набрання чинності Законом №3383, суд зазначає, що процесуальні строки які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються саме 07.08.2020 року.
Станом на 29.10.2020 року позивачем заяву про продовження процесуальних строків у зв'язку із карантином не надано та жодним чином не повідомило суд про неможливість усунення недоліків у строк, встановлений судом.
Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на зазначене та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 21.09.2020 року, тобто, з пропуском визначеного п.1 ч.2 ст.287 КАС України, строку для звернення до адміністративного суду, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів на усунення недоліків суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог ч.15 ст.171 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 171, 248, 287 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Е.А. Іванов