Справа № 420/10379/20
28 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 09 жовтня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Одеській області у видачі ОСОБА_2 зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 2004 року народження у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, доказів на підтвердження зазначених у позові обставин читабельної якості та доказів сплати 840,80 грн. судового збору.
23 жовтня 2020 року до суду від позивача за вх. №44467/20 надійшла позовна заява із додатками (у 2-х примірниках), в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь ВП №П-1801/6/5101-20 від 09.09.2020) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позивачем не у повному обсязі усунено недоліки адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду надано позов без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, даний адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправною відмову) та похідну до неї вимогу (зобов'язання вчинити дії), судовий збір за яку не сплачується.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 грн.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами позивач повинна надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (2102,00 грн.*0,4).
Щодо посилання позивача у позовній заяві на звільнення її від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5, п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації міністрів Ради Європи державам - членам щодо заході, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
У частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Тобто, в контексті КАС України особи, які можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб та законні представники не є тотожними, перша категорія не включає в себе другу.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги щодо сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5).
Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №640/109/19.
Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду позивачем не наведено.
При цьому суддя зазначає, що за змістом частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 цього Закону).
Однак, обґрунтованого клопотання щодо звільнення / відстрочення / розстрочення сплати судового збору позивачем до суду не надано.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, застосовуючи аналогію закону згідно ст.7 КАС України суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Суддя роз'яснює, що відповідно до п.3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко