Справа № 420/11224/20
28 жовтня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд складі у головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №420/11224/20 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці,-
23.10.2020 року до суду надійшов адміністративний позов приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці і відкрито провадження в адміністративній справі.
Вказаною ухвалою судом також зобов'язано Дисциплінарну комісію приватних виконавців та Міністерство юстиції України надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії:
- протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41;
- документів, що слугували підставою для прийняття протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41.
Разом з цим, 23.10.2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів відповідно до ст.116 КАС України, в якій позивач просить суд витребувати в Дисциплінарної комісії приватних виконавців Протокол-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07 жовтня 2020 року №41.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 17 липня 2020 року громадянкою ОСОБА_2 подано до Міністерства юстиції скаргу на протиправні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 як виконавця виконавчого провадження. Підстава для подання скарги ОСОБА_2 полягала в зверненні стягнення на її заробітну плату рамках виконавчого провадження - основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 157478, 47 грн. В процесі розгляду даної заяви Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця за виконавчим провадженням №60745929. За результатами проведеної перевірки складено подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Також, у заяві вказано, що 07 жовтня 2020 року проведено засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Відповідно до частини 16 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3791/5 від 27.11.2017 року, рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії протягом десяти робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії. Однак, станом на день подання позовної заяви та заяви про забезпечення доказів (23 жовтня 2020 року), позивач, як особа, що притягнута до дисциплінарної відповідальності не має можливості з ним ознайомитись та подати до суду належним чином засвідчену копію рішення, що безпосередньо оскаржується.
Таким чином, ОСОБА_1 вказує на обставину відсутності відповідного доказу, а саме Протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41 та просить суд забезпечити докази у порядку статті 116 КАС України шляхом витребування доказів.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Згідно з ч.2.ст.117 КАС України заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Розгляд заяви про забезпечення доказів судом призначено на 11:00 год. 28.10.2020 року.
У судове засідання, призначене для розгляду заяви учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Зважаючи на вищевикладене та відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив проводити подальший розгляд процесуальних питань в порядку письмового провадження.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх огляду за місцем знаходження, застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів є не тільки способом здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені.
Тобто зазначена заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування не відповідає критеріям, визначених статтею 114 КАС України.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № 11-929заі19), від 22 серпня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № П/9901/385/19) та від 3 липня 2019 року по справі № 9901/845/18 (адміністративне провадження № П/9901/845/18) тощо.
При вирішенні даної заяви суд також враховує, що ухвалою від 26.10.2020 року судом зобов'язано Дисциплінарну комісію приватних виконавців та Міністерство юстиції України надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41 та документів, що слугували підставою для прийняття протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву позивача про забезпечення доказів необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.ч. 2 та 3 статті 79 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. ст. ст.114-117, 242, 243, 248 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №420/11224/20 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування протоколу-рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року №41, в частині притягнення ОСОБА_1 , як приватного виконавця (посвідчення №0046), до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 3 місяці - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя С.М. Корой