Справа № 420/4415/20
28 жовтня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна міграційна служба України про визнання повідомлення протиправним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду та просить суд визнати повідомлення Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області про відмову у оформленні громадянства України від 27.12.2019 року (без дати) протиправним; визнати дії Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області щодо не встановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документа громадянина України громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними; зобов'язати Малиновський районний відділ у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ громадянина України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він не був громадянином інших держав, а був громадянином єдиної держави Радянського союзу і не набув статусу громадянина Вірменії при оголошенні її незалежності (21 вересня 1991 року). При цьому, оскільки щодо нього не мало прийматися рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до ст. 8 або ст. 10 ЗУ «Про громадянство України» він набув громадянства України шляхом визначення належності до громадянства України на підставі пп. 1 або 2 ст. 2 ЗУ «Про громадянство України». Позивач зазначає, що відносно нього немає підстав для позбавлення його громадянства у зв'язку з поданням неправдивих відомостей для отримання паспорта чи громадянства з тих підстав, що всіх відомостей, передбачених законом, які він подав до органів паспортної служби було достатньо для отримання ним паспорту. При цьому, відповідач мав законні підстави та був зобов'язаний належним чином розглянути подані документів та вирішити питання шляхом видачі паспортного документа. Бездіяльність відповідачів призвела до того, що він не може отримати паспорт, а без нього зареєструватися у визначеному місці або будь де.
Представником відповідачів до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів вказує, що у зв'язку з тим, що позивач являється громадянином Республіки Вірменія, він не підпадає під дію п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», а саме усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; та за результатом розгляду він не може отримати довідку про реєстрацію громадянином України, на підставі якої йому міг бути виданий паспорт громадянина України. Таким чином, відсутні порушення прав позивача, яке на думку позивача, виразилось у не встановленні його належності до громадянства України та не видачі паспорта громадянина України.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що позиція відповідача не спростовує доведеність фактів, викладених в позовній заяві. Позивачем разом із заявою надано вичерпний перелік документів для встановлення належності до громадянства України та заяву про видачу паспорту. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та подано відзив, який не відноситься до заявлених позовних вимог.
Представником третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державної міграційної служби України до суду надано письмові пояснення, в яких представник третьої особи просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 15 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено в якості співвідповідача - Головне управління ДМС України в Одеській області.
Ухвалою суду від 29 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
01 жовтня 2020 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів та третьої особи заперечували проти задоволення позову, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
24 вересня 2019 року ОСОБА_1 за підписом начальника Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області видано довідку про те, що станом на 24.08.1991 року він перебував в громадянстві колишнього СРСР (а.с. 101 т. 1).
01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДМС України в Одеській області із заявою про встановлення належності до громадянства України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», до якої додано довідку, що особа перебувала в громадянстві СРСР, рішення суду та квитанцію про сплату адмін. послуг (99 т. 1).
07 жовтня 2019 року начальником Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області складено рішення про установлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» ОСОБА_1 з 24.08.1991 року, яке в подальшому направлено для погодження та затвердження до ГУ ДМС України в Одеській області та ДМС України (а.с. 100 т. 1).
29 листопада 2019 року Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України листом № 6.4-1385/6-19 справу ОСОБА_1 повернуто до ГУ ДМС України в Одеській області та зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що до матеріалів справи долучено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 та рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 з наявною інформацією про те, що відповідно до довідки № 072, виданої 12.05.2016 Генеральним консульством Республіки Вірменія в Одесі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Вірменія (а.с. 145 т. 1).
18 грудня 2019 року ГУ ДМС України в Одеській області листом № 5100.4.5/21440-19 справу ОСОБА_1 повернуто до Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області, у зв'язку з поверненням справи з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України (а.с. 146 т. 1).
27 грудня 2019 року Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 направлено лист № 5114-2462/5114.1-19, яким повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що до матеріалів справи долучено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року з наявною інформацією про те, що відповідно до довідки № 072 виданої 12.05.2016 Генеральним консульством Республіки Вірменія в Одесі він є громадянином Вірменії та рекомендовано спочатку звернутися до Генерального консульства Республіки Вірмені в м. Одесі та отримати паспорт громадянина Вірменії, після чого клопотання щодо отримання громадянства України буде вирішуватися відповідно до діючого законодавства (а.с. 148 т. 1).
14 травня 2020 року Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про припинення провадження за заявою щодо встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 (а.с. 149 т. 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Згідно п. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Статтею 8 ЗУ «Про громадянство України» визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо, зокрема, встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України, відповідно до ЗУ «Про громадянство України» визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.
Відповідно до п. 1, 2, 3 розділу І Порядку № 215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом ІІ цього Порядку. Заяви з питань громадянства оформлюються, зокрема, про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи. Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Згідно п. «а» п. 8 розділу ІІ Порядку № 215 для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до п. 89 розділу IV Порядку № 215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно п. 90 розділу IV Порядку № 215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів п. 89 розділу IV Порядку № 215 Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області направлено документи ОСОБА_1 щодо встановлення належності до громадянства України до територіального органу Державної міграційної служби України.
На виконання доручення ДМС від 13.01.2015 № Д/5/3-15 матеріали справи ОСОБА_1 направлені ГУ ДМС України в Одеській області до Державної міграційної служби України, які листом № 6.4-1385/6-19 від 29.11.2019 року повернуті Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України.
При цьому, в листі № 6.4-1385/6-19 від 29.11.2019 року Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України зазначено, що згідно п. 8 Порядку № 215 встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» особи, яка станом 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України, стосується виключно громадян колишнього СРСР. Проведеною перевіркою встановлено, що до матеріалів справи долучено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 та рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 з наявною інформацією про те, що відповідно до довідки № 072, виданої 12.05.2016 Генеральним консульством Республіки Вірменія в Одесі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Вірменія (а.с. 145 т. 1).
Таким чином, саме Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, на виконання доручення ДМС від 13.01.2015 № Д/5/3-15, здійснено перевірку справи ОСОБА_1 відповідності чинному законодавству України про громадянство та прийнято рішення про невідповідність документів пункту 8 Порядку № 215.
В подальшому, Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області на адресу заявника, ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення від 27.12.2019 року № 5114-2462/5114.1-19, яким повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що до матеріалів справи долучено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 року з наявною інформацією про те, що відповідно до довідки № 072 виданої 12.05.2016 Генеральним консульством Республіки Вірменія в Одесі він є громадянином Вірменії та рекомендовано спочатку звернутися до Генерального консульства Республіки Вірмені в м. Одесі та отримати паспорт громадянина Вірменії, після чого клопотання щодо отримання громадянства України буде вирішуватися відповідно до діючого законодавства (а.с. 148 т. 1).
Тобто, Малиновським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області листом від 27.12.2019 року № 5114-2462/5114.1-19 повідомлено ОСОБА_1 про виявлені Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України недоліки під час розгляду документів про встановлення належності до громадянства України.
Таким чином, лист-повідомлення Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області від 27.12.2019 року № 5114-2462/5114.1-19 не є рішенням про відмову у оформленні громадянства України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що внаслідок розгляду ДМС України матеріалів його заяви щодо набуття та оформлення громадянства, Малиновським районним відділом у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області відмовлено в оформленні документів, оскільки дії Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України щодо перевірки наданих позивачем документів не є предметом позову, а тому не підлягають оцінці судом.
При цьому, з матеріалів особової справи вбачається, що провадження по справі щодо набуття громадянства України ОСОБА_1 , у відповідності до п. 94 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, припинено рішенням Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області від 14.05.2020 року (а.с. 149 т. 1).
Так, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Таким чином, адміністративний позов подається особою для відновлення її прав, свобод та інтересів, а обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що Малиновським районним відділом у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області не встановлено належності до громадянства України позивача, ОСОБА_1 , з підстав зокрема, прийняття рішення від 14.05.2020 року про припинення провадження за заявою щодо встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 .
Тобто, станом на дату звернення позивача, ОСОБА_1 , з даним позовом до суду, відповідачем припинено провадження по справі щодо набуття громадянства України, а отже, повідомлення Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області від 27.12.2019 року № 5114-2462/5114.1-19, з прийняттям рішення від 14.05.2020 року вичерпало свою дію, та, відповідно, воно не створює будь-які юридичні наслідки для позивача.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження скасування рішення від 14.05.2020 року про припинення провадження за заявою щодо встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 суду не надано.
Отже, станом на дату розгляду справи рішення від 14.05.2020 року про припинення провадження за заявою щодо встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 є чинним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання повідомлення Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області про відмову у оформленні громадянства України від 27.12.2019 року (без дати) протиправним та визнання дій Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області щодо не встановлення належності до громадянства України протиправними є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, оскільки позовні вимоги про визнання дій Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області щодо не видачі паспортного документа громадянина України громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними та зобов'язання Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ громадянина України, є похідними вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37811384, адреса місцезнаходження: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045), Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (адреса місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 23-В), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна міграційна служба України (код ЄДРПОУ 37508470, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) про визнання повідомлення Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області про відмову у оформленні громадянства України від 27.12.2019 року (без дати) протиправним; визнання дій Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області щодо не встановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документа громадянина України громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними; зобов'язання Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ громадянина України, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.