Справа № 420/7884/20
28 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії №155350006096 від 03.07.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 18 серпня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350006096 від 03.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди:
- з 10.08.1990 року по 24.12.1990 року на посаді дорожньо-шляховим робочим шахти «Ствол-7»;
- з 26.10.1992 року по 03.10.1993 року на посаді шляхового робочого шахти «Комсомольська-2»;
- з 04.10.1993 року по 09.05.1995 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти « 7-ствол-»;
- з 10.05.1995 року по 31.03.2003 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «Комсомольська-2»;
- з 29.09.2005 року по 01.01.2008 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2» на шахті «Дофінівка»;
- з 27.09.2010 року по 28.09.2010 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2»;
- з 02.06.2014 року по 02.03.2018 року на посаді машиніста КМАЗ 188 МП «Рубін» шахта №8;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 22.03.2020 року довічно;
4) судові витрати стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 15.06.2020 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1. До заяви було надані наступні документи:
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
- заява про призначення пенсії;
- паспорт;
- трудова книжка або документи про стаж - 2 шт. (5126445; 519-Б-11.1-21Ж 34/у/01-27);
- військовий квиток;
- довідка про заробітну плату за період страхованого стажу до 01.07.2000 року - 2 шт. (520- Б-11.1-21; 35/у/01-27);
- довідка про зміну назви організації;
- документи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (висновки про атестацію робочих місць та накази) - 4 шт. та 4 шт. (05/10-1008, 05/10-184, 192/10-2010, 17/09- 2012, 72, 71-а, 49, 73/1,6);
- архівні документи (накази про зарахування, переведення, звільнення) - 5 шт. (58к, 89к, 75к, 78к, 27к);
- заява про спосіб виплати пенсії;
- фотокартки.
03.07.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №155350006096. Підставою для відмови стало відсутність пільгового стажу.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди: з 10.08.1990 по 24.12.1990 на посаді дорожньо-шляховим робочим шахти «Ствол-7» та з 26.10.1992 по 03.10.1993 на посаді шляхового робочого шахти «Комсомольська-2» оскільки відсутня інформація, що заявник працював на вугільному родовищі; з 04.10.1993 по 09.05.1995 - на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «7-ствол-», з 10.05.1995 по 31.03.2003 на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «Комсомольська-2», оскільки зазначені посади не атестовані; з 29.09.2005 по 01.01.2008 на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2», оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця, а 27.09.2005 атестована посада по шахті «Ковалівка-7 ствол», на якій заявник зазначений період не працював та з 27.09.2010 по 28.09.2010, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця.
Згідно оскаржуваного рішення Відповідач визнає страховий стаж позивача 43 роки 7 місяців, пільговий стаж 5 років 7 місяців.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням та вважає, що відмова відповідача порушує право позивача на отримання пенсії.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись при цьому на п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 13.08.1993 року № 637 (із змінами), яким передбачено, що у разі, коли підприємство, установа, організація або їх правонаступники розташовуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За таких обставин та керуючись пункту 1 частини 2 статті 114 - Закону №1058, п. 20 Порядку, 19 лютого 2020 року відділом з питань перерахунків пенсій Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу 10 років.
Крім того, відповідач звертає увагу, що позивачу до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 10.08.1990 по 24.12.1990; з 26.10.1992 по 03.10.1993; з 04.10.1993 по 09.05.1995; з 10.05.1995 по 31.03.2003; з 29.09.2005 по 01.01.2008; з 27.09.2010 по 28.09.2010, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.
Також, як зазначає відповідач, позивачем при зверненні до Головного управління не надано жодної уточнюючої довідки якою б підтверджувалися періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
03 вересня 2020 року від представника ГУПФУ в Одеській області надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на 101 арк. (вхід. №34776/20).
08 вересня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №35556/20).
Станом на 28 жовтня 2020 року, відповідь на відзив від позивача, а також будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідача, а також перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
З 18.11.1988 року по 05.05.1990 рік позивач проходив службу в лавах Радянської армії.
10.08.1990 року ОСОБА_1 зараховано дорожньо-путьовим робочим 3-го розряду шахти «Ствол 7» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління. Робота підземна повний робочий день. 24.12.1990 року звільнений за власним бажанням.
03.01.1991 року позивача зараховано в кооператив «Крайдес» за трудовим договором. 12.07.1991 року позивач звільнений у зв'язку з закінченням строку трудового договору.
17.12.1991 року ОСОБА_1 прийнятий в колгосп «Радянський». 21.10.1992 року позивач звільнений за власним бажанням.
26.10.1992 року позивача зараховано путьовим робочим шахти «Комсомольска 2» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління. Робота підземна, повний робочий день. 04.10.1993 року переведений помічником машиніста КМАЗ шахти « 7-ствол» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління. Робота підземна, повний робочий день. 10.05.1995 року переведений помічником машиніста КМАЗ шахти Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління. Робота підземна, повний робочий день. 01.07.1995 року у зв'язку зі змінами форми власності Одеське шахтоуправління перейменоване у відкрите акціонерне товариство «Одеське шахтоуправління». 01.04.2003 року позивач переведений машиністом каменерізної машини шахти «Комсомольська 2». Робота підземна, повний робочий день під землею. 27.09.2005 року за матеріалами атестації показників виробничих факторів на робочих місцях машиніста та помічника машиніста каменерізної машини відповідає критеріям Списку №1 (наказ №-71-а від 27.09.2005 року). 30.09.2005 року розповсюдити матеріали атестації робочих місць помічника машиніста та машиніста каменерізної машини на аналогічні місця інших шахт (наказ №74 від 30.09.2005 року). 09.04.2007 року позивач переведений машиністом каменерізної машини 4 розряду в шахту «Дофинівка». Робота підземна, повний робочий день під землею. 02.01.2008 року позивач переведений машиністом каменерізної машини 4 розряду в шахту «Ковалівка - 7 ствол». Робота підземна, повний робочий день під землею. 21.02.2011 року позивач звільнений за власним бажанням.
02.06.2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу машиністом КМАЗ 188 МП «Рубін» шахта №8. 02.03.2018 року позивач звільнений за власним бажанням.
13.10.2018 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду докер-механізатор IV класу вантажної служби тимчасово у ПРАТ «Одеський портовий холодильник». 13.12.2018 року позивач переведений на постійну роботу на посаду докер-механізатор IV класу вантажної служби.
Зазначені періоди роботи відповідають записам у трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.22-26).
15.06.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1 (а.с.38).
Згідно розписки-повідомлення до заяви було надано наступні документи:
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
- заява про призначення пенсії;
- паспорт;
- трудова книжка або документи про стаж - 2 шт. (5126445; 519-Б-11.1-21Ж 34/у/01-27);
- військовий квиток;
- довідка про заробітну плату за період страхованого стажу до 01.07.2000 року - 2 шт. (520- Б-11.1-21; 35/у/01-27);
- довідка про зміну назви організації;
- документи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (висновки про атестацію робочих місць та накази) - 4 шт. та 4 шт. (05/10-1008, 05/10-184, 192/10-2010, 17/09- 2012, 72, 71-а, 49, 73/1,6);
- архівні документи (накази про зарахування, переведення, звільнення) - 5 шт. (58к, 89к, 75к, 78к, 27к);
- заява про спосіб виплати пенсії;
- фотокартки (а.с.35).
03.07.2020 року Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №155350006096 про відмову в призначенні пенсії (а.с.40).
Підставою для відмови стало відсутність пільгового стажу.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди: з 10.08.1990 по 24.12.1990 на посаді дорожньо-шляховим робочим шахти «Ствол-7» та з 26.10.1992 по 03.10.1993 на посаді шляхового робочого шахти «Комсомольська-2» оскільки відсутня інформація, що заявник працював на вугільному родовищі; з 04.10.1993 по 09.05.1995 - на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «7-ствол-», з 10.05.1995 по 31.03.2003 на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «Комсомольська-2», оскільки зазначені посади не атестовані; з 29.09.2005 по 01.01.2008 на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2», оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця, а 27.09.2005 атестована посада по шахті «Ковалівка-7 ствол», на якій заявник зазначений період не працював та з 27.09.2010 по 28.09.2010, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII)
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 Закону №1788-XII).
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічні положення міститься у з підпункті 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).
Згідно з пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 592/5846/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 28 березня 2019 року у справа №194/712/17, від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17, від 11 липня 2019 року у справі №423/1156/17 та від 11 липня 2019 року у справі №225/3845/17.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно із записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , позивач у спірні періоди, а саме: з 18.11.1988 року по 05.05.1990 рік проходив службу в лавах Радянської армії; 10.08.1990 року ОСОБА_1 зараховано дорожньо-путьовим робочим 3-го розряду шахти «Ствол 7» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління. Робота підземна повний робочий день; 24.12.1990 року позивач звільнений за власним бажанням; 03.01.1991 року позивача зараховано в кооператив «Крайдес» за трудовим договором; 12.07.1991 року позивач звільнений у зв'язку з закінченням строку трудового договору; 17.12.1991 року ОСОБА_1 прийнятий в колгосп «Радянський»; 21.10.1992 року позивач звільнений за власним бажанням; 26.10.1992 року позивача зараховано путьовим робочим шахти «Комсомольска 2» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління; 04.10.1993 року переведений помічником машиніста КМАЗ шахти « 7-ствол» Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління; 10.05.1995 року позивач переведений помічником машиніста КМАЗ шахти Іллінської дільниці Одеського шахтоуправління; 01.04.2003 року позивач переведений машиністом каменерізної машини шахти «Комсомольська 2»; 27.09.2005 року за матеріалами атестації показників виробничих факторів на робочих місцях машиніста та помічника машиніста каменерізної машини відповідає критеріям Списку №1 (наказ №-71-а від 27.09.2005 року); 09.04.2007 року позивач переведений машиністом каменерізної машини 4 розряду в шахту «Дофинівка»; 02.01.2008 року позивач переведений машиністом каменерізної машини 4 розряду в шахту «Ковалівка - 7 ствол»; 21.02.2011 року позивач звільнений за власним бажанням; 02.06.2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу машиністом КМАЗ 188 МП «Рубін» шахта №8; 02.03.2018 року позивач звільнений за власним бажанням; 13.10.2018 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду докер-механізатор IV класу вантажної служби тимчасово у ПРАТ «Одеський портовий холодильник»; 13.12.2018 року позивач переведений на постійну роботу на посаду докер-механізатор IV класу вантажної служби.
Таким чином, наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до Списку №1 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом, та які підтверджують зайнятість позивача на умовах повного робочого дня.
Крім того, при зверненні позивача 15.06.2020 року з заявою до відповідача про призначення пенсії за віком за Списком №1, згідно розписки-повідомлення до заяви було надано наступні документи:
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
- заява про призначення пенсії;
- паспорт;
- трудова книжка або документи про стаж - 2 шт. (5126445; 519-Б-11.1-21Ж 34/у/01-27);
- військовий квиток;
- довідка про заробітну плату за період страхованого стажу до 01.07.2000 року - 2 шт. (520- Б-11.1-21; 35/у/01-27);
- довідка про зміну назви організації;
- документи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (висновки про атестацію робочих місць та накази) - 4 шт. та 4 шт. (05/10-1008, 05/10-184, 192/10-2010, 17/09- 2012, 72, 71-а, 49, 73/1,6);
- архівні документи (накази про зарахування, переведення, звільнення) - 5 шт. (58к, 89к, 75к, 78к, 27к);
- заява про спосіб виплати пенсії;
- фотокартки (а.с.35).
Вищевказані документи також наявні в матеріалах справи (а.с.42-112).
З наведеного судом правового аналізу вбачається, що у суду відсутні правові підстави ставити під сумнів факт роботи позивача у спірних періодах на роботах, які віднесені до Списку №1.
При цьому, суд враховує, що записи у трудовій книжці позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, вони не містять виправлень, засвідченні печатками підприємств.
Значення трудової книжки як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено Законом України №1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 року по справі №307/541/17 зазначив, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов'язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних, та сама по собі не здача облікових книг в архівний відділ не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначений період.
Тобто, відсутність відповідних документів на зберіганні в архівних установах не може анулювати записи трудової книжки та позбавити позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.
Судом встановлено, що вказані вище довідки відповідачем ставляться під сумнів через те, що видані підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Водночас, суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу, тому суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 14.11.2019 року у справі №227/4503/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 242/3391/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 423/1418/17, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування.
На підставі наявних у цій справі доказів, суд доходить висновку, що позивачем було надано належні та достатні документи для прийняття відповідачем рішення про включення до пільгового стажу періодів роботи позивача з 10.08.1990 року по 24.12.1990 рік, з 26.10.1992 року по 03.10.1993 рік, з 04.0.1993 року по 09.05.1995 рік, з 10.05.1995 року по 31.03.2003 рік, з 29.09.2005 року по 01.01.2008 рік, з 27.09.2010 року по 28.09.2010 рік, а відповідачем безпідставно такі документи не були прийняті до уваги. При цьому, суд зазначає, що проведення атестації робочих місць та сплати страхових внесків по вказаних періодах роботи позивача на роботах за Списком №1 відповідачем не вимагалось, а, відтак, це питання у даній справі по зазначеним періодам не є спірним.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Зазначений правовий висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350006096 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про підтвердження пільгового стажу за вищевказані періоди за Списком №1, пільговий страховий стаж позивача складає більше 10 років, та, з урахуванням загального страхового стажу позивача у 43 роки 7 місяців, що також визнається відповідачем, надає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даній справі повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивач досяг віку, з якого має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди: з 10.08.1990 року по 24.12.1990 року на посаді дорожньо-шляховим робочим шахти «Ствол-7»; з 26.10.1992 року по 03.10.1993 року на посаді шляхового робочого шахти «Комсомольська-2»; з 04.10.1993 року по 09.05.1995 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти « 7-ствол-»; з 10.05.1995 року по 31.03.2003 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «Комсомольська-2»; з 29.09.2005 року по 01.01.2008 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2» на шахті «Дофінівка»; з 27.09.2010 року по 28.09.2010 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2»; з 02.06.2014 року по 02.03.2018 року на посаді машиніста КМАЗ 188 МП «Рубін» шахта №8, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 22.03.2020 року довічно.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 840 грн. 80 коп., сплачені згідно квитанції №20325 від 18 серпня 2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
У зв'язку з перебуванням судді Стефанова С.О. у період з 20 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року на лікарняному, рішення суду складено та підписано суддею у перший робочий день після виходу з лікарняного - 28 жовтня 2020 року.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії №155350006096 від 03.07.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350006096 від 03.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди:
- з 10.08.1990 року по 24.12.1990 року на посаді дорожньо-шляховим робочим шахти «Ствол-7»;
- з 26.10.1992 року по 03.10.1993 року на посаді шляхового робочого шахти «Комсомольська-2»;
- з 04.10.1993 року по 09.05.1995 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти « 7-ствол-»;
- з 10.05.1995 року по 31.03.2003 року на посаді помічника машиніста КМАЗ шахти «Комсомольська-2»;
- з 29.09.2005 року по 01.01.2008 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2» на шахті «Дофінівка»;
- з 27.09.2010 року по 28.09.2010 року на посаді машиніста КРМ шахти «Комсомольська-2»;
- з 02.06.2014 року по 02.03.2018 року на посаді машиніста КМАЗ 188 МП «Рубін» шахта №8.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 22.03.2020 року довічно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.О. Cтефанов
.