28 жовтня 2020 р. № 400/2945/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 11.06.2020 відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити йому пенсію за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на частину третю статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначаючи, що оскільки пенсія позивачу була призначена до 11.06.2020, то в цьому випадку можливий лише перехід з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника заробітної плати за 2014-2016 роки.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З 15.01.2015 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та до 11.06.2020 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), що підтверджується атестатом про зняття з обліку від 10.06.2020 № 73 (а. с. 5) та визнається сторонами у заявах по суті справи.
11.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком (а. с. 8).
З 11.06.2020 позивач отримує пенсію за віком, що підтверджується рішенням відповідача № 143150006644 (а. с. 16).
Пенсійна виплата позивача обчислена відповідачем з 11.06.2020 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, який становить 3 764,40 грн., що визнається сторонами у заявах по суті справи.
Суд бере до уваги, що, заявляючи позовну вимогу про здійснення нарахування та виплати пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону № 1058-IV, позивач не оспорює інші показники, взяті відповідачем до уваги для розрахунку розміру пенсії (страховий стаж, коефіцієнт заробітної плати та ін.). Спірним є саме показник середньої заробітної плати.
Отже, спір між сторонами полягає у застосуванні показника середньої заробітної плати для обчислення розміру пенсійної виплати позивача за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), а саме: за 2014-2016 роки, як застосував відповідач, чи за 2017-2019 роки, як просить позивач.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Частина третя статті 45 Закону№ 1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частина третя статті 45 Закону № 1058-IV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Матеріали справи свідчать, що позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-IV, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV у 2020 році позивач звернувся вперше 11.06.2020.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 викладений висновок, відповідно до якого частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. Однак у випадку призначення пенсії за іншим законом має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд дійшов переконання, що звертаючись 11.06.2020 за призначенням пенсії за віком, позивач мав право на розрахунок такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
Щодо способу захисту права позивача, суд виходить з такого.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум, тоді як оспорює лише застосований відповідачем показник середньої заробітної плати. Саме внаслідок застосування відповідачем показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки для обчислення розміру пенсії за віком мало місце порушення права позивача на пенсійне забезпечення.
Суд бере до уваги, що наведене у позовній заяві формулювання позовних вимог є надто загальним, а відтак їх задоволення не призведе до поновлення прав позивача. Позивач, на переконання суду, обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки пенсія за віком в будь-якому разі обчислюється на підставі тих чи інших положень статті 40 Закону № 1058-IV.
Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача, що полягають в призначенні позивачу пенсії за віком з 11.06.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки, та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача за віком з 11.06.2020 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням раніше фактично виплачених сум.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі становить судовий збір за подання позовної заяви, сплачений позивачем у сумі 840,80 грн. за квитанцією від 22.07.2020.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі цього судовий збір у сумі 840,80 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159), що полягають у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки, для обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) провести з 11.06.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018, 2019 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахуванням раніше фактично виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обілкової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна