про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 жовтня 2020 року м. Київ №367/3669/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бучанська виправна колонія №85" про визнання рішення протиправним,
ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою про визнання протиправним рішення адміністративної комісії від 27.12.2019, оформленого протоколом №47, про відмову у направленні подання до суду щодо застосування ст.81 КПК України та умовне-дострокове звільнення позивача від подальшого відбування покарання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.06.2020 вказану справу було передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
27.10.2020, матеріали даної справи надійшли на адресу суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою ст.2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої ст.19 КАСУ, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно зі статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами п.2 ст.81 КПК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Виходячи із системного аналізу положень адміністративного та кримінально-процесуального законодавства, а також приймаючи до уваги положення ст.537 КПК України, в якій зазначено, що під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання особи, суд приходить до висновку про непідсудність даної справи адміністративному суду.
Згідно ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
При цьому суд зазначає, що норми, викладені у ст.ст. 537, 539 КПК України є спеціальними нормами, які регулюють питання, пов'язані із виконанням вироку.
Оскільки ОСОБА_1 відбуває кримінальне покарання, відповідно до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми КПК України, на які безпосередньо й посилається позивач у своїй заяві.
Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що подане клопотання стосується вирішення питання в межах виконання вироку по кримінальній справі, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися за правилами кримінального судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі, необхідно відмовити.
Керуючись статтями п.1 ч.1 ст. 170, ст.ст.241- 248 КАС України, суддя, -
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ДУ "Бучанська виправна колонія №85") до Державної установи "Бучанська виправна колонія №85" (код ЄДРПОУ - 08563671, Київська область, Ірпінський район, вул.Мирна, 3) про визнання рішення протиправним.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.