про залишення позову без розгляду
22 жовтня 2020 року Справа № 320/5402/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Маркєлова В.В., представника відповідача - Тужиліної К.М., третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури, третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування приписів та наказів,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бучанської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 (далі - третя особа-1), ОСОБА_1 (далі - третя особа-2), ОСОБА_4 (далі - третя особа-3) та просить суд:
- визнати протиправними дії Бучанської міської ради Київської області, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури щодо винисенняприпису №С1-2505 від 25 травня 2018 року, №С2-2505 від 25 травня 2018 року, №0806-1 від 08 червня 2018 року, №02-1206/н від 12 червня 2018 року, №С1-0708 від 07 серпня 2018 року, №С2-0708 від 07 серпня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С1-2505 від 25 травня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С2-2505 від 25 травня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №0806-1 від 08 червня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №02-1206/н від 12 червня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С1-0708 від 07 серпня 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С2-0708 від 07 серпня 2018 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 позовну заяву залишено без руху. До суду від позивача 28.07.2020 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження.
09.09.2020 у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Протокольною ухвалою суду від 09.09.2020 залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідачем до суду 25.09.2020 подане клопотання про застосування строків позовної давності. Відповідач обґрунтовуючи дану заяву зазначив, що позивач оскаржує припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради №С 1-2505 від 25.05.2018, №С 2-2505 від 25.05.2018, №С 1-0708 від 07.08.2018, №С 2-0708 від 07.08.2018 та наказ відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради №0806-1 від 08.06.2018, №02-1206/н від 12.06.2018. Відповідач зазначив, що позивач з цими вимогами звернувся до суду лише 22.06.2020, тобто через 2 роки після винесення приписів та наказів. Тобто, позов до суду подано з пропуском установленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Цієї обставини позивач не заперечує та вважає пропуск шестимісячного строку поважними. Стверджував, що поважність строку позивач мотивує тим, що розгляд цивільної справи №367/5889/18 який розглядається в Ірпінському міському суді триває вже майже два роки та справа по суті жодного разу не розглядалася та для захисту своїх прав та інтересів звернувся з адміністративним позовом до суду. Відповідач не погоджується, оскільки строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Тому вважає за доцільне, даний адміністративний позов залишити без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти клопотання відповідача від 25.09.2020 заперечував, просив у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлене клопотання від 25.09.2020 підтримав, просив суд його задовольнити та залишити даний адміністративний позов без розгляду.
Третя особа-1 про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлена, у судове засідання не прибула, про причину неявки суд не повідомила.
Третя особа-2 у судовому засідання підтримала клопотання відповідача від 25.09.2020 та просила суд залишити даний позов без розгляду.
Третя особа-3 у судовому засідання підтримала клопотання відповідача від 25.09.2020 та просила суд залишити даний позов без розгляду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи-2 та третьої особи-3, розглянувши клопотання про застосування строків позовної давності, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України, передбачено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради №С 1-2505 від 25.05.2018, №С 2-2505 від 25.05.2018, №С 1-0708 від 07.08.2018. №С 2-0708 від 07.08.2018 та наказ відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради №0806-1 від 08.06.2018, №02-1206/н від 12.06.2018.
Викладені в позовній заяві вимоги обґрунтовано ОСОБА_2 зокрема: тим, що «Оскаржувані приписи винесено протиправно, що на підставі Актів №Т-1-2505 та №Т-1- 0708, матеріали яких не містять належних доказів вищезазначених порушень, висновки, викладені в цих Актах, не відповідають дійсним обставинам.».
Суд встановлено, що 12.03.2018 відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради третій особі-1 надано будівельний паспорт, реєстраційний номер 03/07, на житовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210800000:068:0156.
В подальшому, 16.03.2018 третьою особою-1 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
На підставі заяви ОСОБА_3 від 21.05.2018 земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:068:0156 поділено на 11 частин та присвоєно окремі кадастрові номери та окремі поштові адреси по кожній з них.
25.05.2018, на підставі наказу (розпорядження) Бучанського міського голови №103 та № 104 від 16.05.2018, завідувачем відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області видано направлення №1-25/05 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же день (25.05.2018) відповідачем, за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт, складено Акт №Т-1-25/05 відповідно до якого, за адресою: АДРЕСА_1 ., земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:068:0156, з боку ОСОБА_3 встановлено порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі зазначеного Акту, відповідачем складено припис №С 1-2505 від 25.05.2018, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення до 30.05.2018 та припис №С 2-2505 від 25.05.2018, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язано привести будівництво у відповідність до будівельного паспорта до 25.07.2018.
08.06.2018 наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради №0806-1, на підставі Акту №Т-1-25/05 від 25.05.2018 скасовано наданий ОСОБА_3 будівельний паспорт №03/07 від 12.03.2018.
12.06.2018 наказом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради №02-1206/н скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що зареєстровано 16.03.2018 за №КС061180750997.
06.08.2018 відповідачем, за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ., земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:068:0156, відносно ОСОБА_3 складено ще один Акт №Т-1-0708.
На підставі зазначеного Акту, відповідачем складено припис №С 1-0708 від 07.08.2018 та припис №С 2-0708 від 07.08.2018 відповідно до яких ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану до 07.09.2018.
На підставі вищевказаних приписів, в серпні 2008 року, відповідачем подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_3 про знесення самовільно збудованої будівлі та заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.08.2018, до відкриття провадження у справі, задоволено заяву Бучанської міської ради Київської області про забезпечення позову та накладено заборону на здійснення будівельних робіт на земельних ділянках, які належали на той час на праві власності ОСОБА_3 , до розгляду справи по суті.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2018 відкрито провадження у цивільній справі №367/5889/18 за позовом Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про знесення самовільно збудованої будівлі.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2019 земельні ділянки які належали ОСОБА_3 відчужено, згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, ОСОБА_2 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.04.2019 у цивільній справі №367/5889/18 ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
Відповідно з цього часу позивачу стало відомо про існування оскаржуваних приписів та наказів.
Водночас, позивач з вказаним позовом звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 22.06.2020, тобто через 2 роки після винесення приписів та наказів. Отже,, позов до суду подано з пропуском установленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Цієї обставини позивач не заперечує та вважає пропуск шестимісячного строку поважним.
Поважність строку позивач мотивує тим, що розгляд цивільної справи №367/5889/18 який розглядається в Ірпінському міському суді триває вже майже два роки та справа по суті жодного разу не розглядалася та для захисту своїх прав та інтересів звернувся з адміністративним позовом до суду. Позивачем в цивільній справі №367/5889/18 є Бучанська міська рада і предметом спору є знесення самостійно збудованої будівлі.
Суд зазначає, що оскільки строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
З позовної заяви вбачається, що позивачу відомо про пропущений строк позовної давності з цивільної справи №367/5889/18, де 11.10.2018 Ірпінським міським судом винесено ухвалу про відкриття провадження, на що сам, позивач посилається в позовній заяві: «В зв'язку з розглядом вищевказаної цивільної справи, позивач будучи впевнений в тому, що судом буде ухвалене законне та обґрунтоване рішення про відсутність будь-яких порушень при здійснення будівництва і він зможе найближчим часом на законних підставах його продовжити, не став звертатися з адміністративним позовом про скасування неправомірних рішень відповідача».
Таким чином суд дійшов до висновку, що саме з часу отримання позивачем ухвали суду про відкриття провадження по справі №№367/5889/18 повинен був реалізувати власне право на судовий захист у визначений законодавцем строк.
Як вже зазначалось вище, що позивач оскаржує припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради №С 1-2505 від 25.05.2018, №С 2-2505 від 25.05.2018, №С 1-0708 від 07.08.2018, №С 2-0708 від 07.08.2018 та наказ відділу містобудування га архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради №0806-1 від 08.06.2018, №02-1206/н від 12.06.2018. Тобто, з моменту винесення приписів минуло вже 2 (два) роки.
Так, ст. 121 КАС України, передбачено поновлення та продовження процесуальних строків. При цьому варто взяти до уваги, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Більш того, ці обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Така правова позиція визначена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №359/4119/17.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.05.2018 справа №826/6380/17, адміністративне провадження №К/9901/28580/18.
Натомість, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість оскаржувати вищезазначені приписи та накази в межах визначеного загальними положеннями КАС України строку, який обраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, позивач не надав до суд належних доказів на підтвердження того, що існували поважні причини для пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 ст. 123 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 123, 205, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним дій, визнання протиправними та скасування приписів та наказів - залишити без розгляду.
Ухвалу про залишення позову без розгляду надіслати (вручити) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення та підписання повного тексту ухвали - 28.10.2020.