про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/3486/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а, код ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язати вчинити певні дії, -
23 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату, ОСОБА_1 , в день виключення зі списків частини (14 грудня 2017 року) компенсації за не отримане речове майно; 2) стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 14.12.2017 по 18.04.2017 у сумі 52 665,60 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 161 частин 3, 4 КАС України, до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по тексту - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності статті 4 частини 2 Закону № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2 102 грн.
Оскільки позивачем сформовано позовну вимогу майнового характеру в сумі 52 665,60 грн., ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, становить 840, 80 грн.
При цьому суд ураховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Водночас у позовній заяві, позивач, зауважує на тому, що він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”. Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З цього приводу суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Проаналізувавши предмет спору та заявлені у цій справі позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідні позовні вимоги не є подібними до захисту прав, гарантованих приписами статті 12 Закону № 3551-XII.
Відтак, у випадку, що розглядається, підстави для застосування пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України “Про судовий збір”відсутні.
Аналогічна правова позиція в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 480/3105/19.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві слід доплати судовий збір у сумі - 840, 80 грн.
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 4 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви, позивач, просить суд стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина 1493) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 14.12.2017 по 18.04.2017 року.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити, які саме період він просить суд стягнути середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Додані докази позивачем - подані в копіях, без дотримання частини п'ятої статті 94 КАС України, тобто не засвідчені належним чином позивачем, якщо копія зроблена з оригіналу та відсутня дата такого засвідчення.
Крім того, позивач не зазначив де знаходиться оригінал письмового доказу, якщо відсутній у нього такий, приєднавши тільки копії доказів до адміністративного позову без підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до статті 161 частини 6 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві, позивач, зазначає, що початком перебігу строку звернення до суду про стягнення середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільнення є день фактичного розрахунку.
Строк звернення до суду у вказаній категорії справ становить 3 місяці, з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Враховуючи те, що Чопський прикордонний загін жодних повідомлень з питань щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно не надсилав та про виплату зазначеної компенсації стало відомо з листа відповідача від 23 вересня 2020 року №11/8-п.з., просить поновити строк звернення.
Судом встановлено, що 14 грудня 2017 року, наказом № 291-ОС ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
21 березня 2018 року, наказом № 76-К «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно» , ОСОБА_1 виплачено 2 532,53 грн.
У квітні 2018 року, відповідно до наказу № 99-К «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно», ОСОБА_1 виплачено 19 584,11 грн.
08 вересня 2020 року, позивач звернувся із запитом на інформацію до Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, де зазначає, що у зв'язку з його звільненням з військової служби з Чопського прикордонного загону 15 грудня 2017 року, було здійснено нарахування та виплату йому компенсації за неотримане протягом служби речове майно.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачу, на момент написання запиту було відомо про здійснення нарахування компенсації, а доводи, що йому стало відомо про виплату зазначеної компенсації з листа відповідача від 23 вересня 2020 року №11/8-п.з. є безпідставними.
У відповідності до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати суду обґрунтовані доводи в підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно з статтею 123 частиною 1,2 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- докази сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) у сумі 840, 80 грн.;
- позовну заяву у новій редакції із зазначенням, які саме період він просить суд стягнути середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду;
- належним чином завірені копії документів, вказаних у переліку до позовної заяви для суду.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху..
2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В.Скраль