29 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3189/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Пушай В.І., Стойка О.В.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 (суддя Чистякова І.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"
про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 за нововиявленими обставинами
у справі № 922/3189/18
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"
про стягнення 245 605,92 грн.
31.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/3189/18.
Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2020 залишено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" у справі № 922/3189/18 без руху з підстав, що у касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі. При цьому, суд зазначив, що зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Вказано ухвалою надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної скарги в новій редакції з доказами надіслання її копії іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду від 25.08.2020 отримано скаржником - 01.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
11.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції (вих. № 271 від 11.09.2020).
У поданій касаційній скарзі у новій редакції скаржник зазначає, що підставою звернення до суду касаційної інстанції по справі № 922/3189/18 є оскарження ухвали та постанови відповідно до абз. 1) п. 1 ст. 287 та абз. 3 п. 2 ст. 287 ГПК України.
При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення, вважає незаконними і необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права та щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Касаційна скарга відповідача не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020, яка ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/3189/18 (п. 21 ч. 1 ст. 255 ГПК України ), належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України).
Водночас, визначена скаржником у уточненій касаційній скарзі в новій редакції підстава касаційного оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) належить до переліку судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, зі змісту касаційної скарги у новій редакції не вбачається, які саме норми матеріального та/або процесуального права порушені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Разом з цим особи, що звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають враховувати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту", а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
Саме лише посилання на неповноту з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність окремих висновків обставинам справи, цитуванням окремих норм законів, а також посилання лише на факт порушення норм матеріального та процесуального права, не є належним виконанням зазначеного вище положення Господарського процесуального кодексу України.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі чітко вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності втрутитися у фактичну складову судових рішень, ухваленими судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень суду тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Таким чином, касаційна скарга у новій редакції (вих. № 271 від 11.09.2020) не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а з її змісту не вбачається, які саме норми матеріального та/або процесуального права порушені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Отже, перевіркою щодо змісту касаційної скарги у новій редакції на відповідність вимог Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Окрім цього, cуд зазначає, що дана ухвала винесена в межах розумних строків з урахуванням перебування судді на лікарняному.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/3189/18 не приймати до розгляду і повернути.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал квитанції № 5358 від 24.07.2020 на суму 2197,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.