29 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9060/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства (далі - АТ) "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
АТ "Українська залізниця" (далі - Філія)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020
за скаргою АТ "Українська залізниця" в особі Філії на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №61684651)
у справі №910/9060/19
за позовом АТ "Українська залізниця" в особі Філії
до товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
про стягнення 33 255 грн.,
22.09.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ "Українська залізниця" в особі Філії звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №910/9060/19, в якій просить: прийняти касаційну скаргу до розгляду; передати справу №910/9060/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).
Водночас скаржником не зазначено, які свої повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити, які саме повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 грн.
Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 102 грн.
Натомість до касаційної скарги АТ "Українська залізниця" в особі Філії не додано жодного доказу сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що АТ "Українська залізниця" в особі Філії необхідно: уточнити, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - 2 102 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд також вважає за необхідне звернути увагу АТ "Українська залізниця" в особі Філії на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №910/9060/19 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко