29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" жовтня 2020 р. Справа № 924/1339/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потерба О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Першого заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам'янець-Подільський в інтересах держави
до: 1) Фізичної особи-підприємця Самсонович Інни Анатоліївни, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця
2) Новоушицької селищної ради, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця
про: 1) визнання недійсним на майбутнє договору оренди №26 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради від 30.11.2016, укладеного між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною;
2) зобов'язання фізичної особи - підприємця Самсонович I.A. повернути нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
Представники сторін:
від прокуратури: Нікітюк П.Г. згідно посвідчення №041551 від 17.02.2016р., наказ №80к від 11.09.2020р.,
від відповідача-1 ФОП Самсонович Інни Анатоліївни: не з'явився,
від відповідача-2 Новоушицької селищної ради: не з'явився
Рішення виноситься 19.10.2020р., оскільки в судовому засіданні 01.10.2020р. оголошувалась перерва.
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі:
24.12.2019р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам'янець-Подільський в інтересах держави до: 1) Фізичної особи-підприємця Самсонович Інни Анатоліївни, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця 2) Новоушицької селищної ради, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця про: визнання недійсним на майбутнє договору оренди №26 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради від 30.11.2016, укладеного між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною; зобов'язання фізичної особи - підприємця Самсонович I.A. повернути нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 20.01.2020р.
У підготовчому засіданні 20.01.2020р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву на 04.02.2020р.
У підготовчому судовому засіданні 04.02.2020р. оголошено перерву на 10:00 год. 25.02.2020р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.02.2020р. зупинено провадження у справі №924/1339/19 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 (з опублікуванням повного тексту постанови по зазначеній справі).
04.08.2020р. на адресу суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі за підписом в.о. керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури.
Ухвалою суду від 03.09.2020р. поновлено провадження у справі №924/1339/19, справу №924/1339/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, судове засідання призначено на 21.09.2020р.
Ухвалою суду від 21.09.2020р. вирішено закрити підготовче провадження по справі №924/1339/19 та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 01.10.2020р.
Суть спору:
Перший заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам'янець-Подільський звернувся з позовом в інтересах держави до Фізичної особи-підприємця Самсонович Інни Анатоліївни та Новоушицької селищної ради про: визнання недійсним на майбутнє договору оренди №26 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради від 30.11.2016, укладеного між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною; зобов'язання фізичної особи - підприємця Самсонович I.A. повернути нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
В обґрунтування позову зазначив, що передане в оренду майно (нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39). Дане приміщення є комунальною установою Новоушицької селищної ради і передане в управління відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради, при цьому, по оспорюваному договору спірне приміщення передано в оренду приватному підприємцю Самсонович І.А. під розміщення торговельного об'єкта з продажу непродовольчих товарів, тобто для використання з метою, що не пов'язана з освітньою діяльністю. Таким чином, вищезазначений договір укладено всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним з огляду на ст. ст. 4, 62, 80 Закону України "Про освіту", ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Також прокурор в позові зазначив, що у разі визнання недійсними договору оренди майна від 30.11.2016р., що належить до комунальної власності, ФОП Самсонович І.А. зобов'язана повернути нежитлове приміщення, що є предметом вказаного договору.
Відповідач-1 (ФОП Самсонович І.А.) у відзиві на позов від 17.01.2020р. та письмових поясненнях від 30.09.2020р. зазначив, що приміщення не придатне для використання та забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу, оскільки в ньому відсутні вікна, площа 26,13 м.кв., відсутнє опалення. Приміщення використовується для реалізації спортивного інвентарю, для дозвілля та розвитку дітей. Діти, які перебувають на території Новоушицької ДЮСШ і є здобувачами освіти можуть відразу придбати спортивну форму, атрибутику, відповідні спортивні товари чи інвентар, що необхідні для заняття тими, чи іншими видами спорту. Використання даного приміщення ніяких негативних наслідків не несе на освітній процес молоді. Для занять різними видами спорту для дітей передбачено інші павільйони, де проходять заняття, також облаштована інша роздягальня. Приміщення ніколи не використовувалося в освітніх цілях, орендується відповідачем-1 тривалий час (біля 10 років), вчасно сплачується орендна плата, приміщення підтримується в придатному стані. За власний кошт проведено освітлення та косметичний ремонт всередині, неодноразово надавалася благодійна допомога для благоустрою стадіону та його території. Жодного разу за весь період оренди приміщення не було зауважень, попереджень, приписів щодо використання приміщення не за призначенням. Вважає, що приміщення використовується за призначенням, оскільки законодавством не заборонено надавати, як освітні послуги, так і послуги з обслуговування учасників освітнього процесу на платній основі суб'єктам господарювання приватної форми власності. Також зазначив про існування аналогічного приміщення на прохідній, яке не використовується для освітніх цілей.
Відповідач-2 (Новоушицька селищна рада) у відзиві на позов від 16.01.2020р. проти позову заперечив, зазначив, що на виконання рішення сесії Новоушицької селищної ради 31.10.2019р. підписано додаткову угоду до договору оренди № 26 від 30.11.2016 p., якою ФОП Самсонович Інні Анатоліївні продовжено термін дії оренди приміщення роздягальні до 30.09.2022р. включно з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (спортивні товари та інвентар). Дану додаткову угоду затверджено рішенням позачергової сесії селищної ради від 18 листопада 2019 року № 7 "Про затвердження договорів". Стосовно того, що укладений договір оренди приміщення №26 від 30.11.2016р. не відповідає вимогам чинного законодавства, так як відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників), а приміщення, що передане в оренду ФОП Самсонович І.А. не належить до державної власності, а перебуває в комунальній власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади. Той факт, що між ФОП Самсонович І.А. та відділом освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради не встановлені певні взаємовідносини не означає, що орендоване приміщення не використовується для обслуговування учасників освітнього процесу. Щодо положення Закону про визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, наголошує, що орендоване майно належить до комунальної форми власності, а не державної.
Відповідач-2 зазначив, що оскільки ФОП Самсонович І.А. в орендованому приміщенні займається продажем непродовольчих товарів (спортивні товари та інвентар), це можна трактувати як обслуговування учасників освітнього процесу, а саме: здобувачів освіти та їх батьків, які можуть придбати відразу на території Новоушицької ДІОСШ спортивну форму, атрибутику, відповідні спортивні товари чи інвентар, що необхідні для заняття тими чи іншими видами спорту.
Також відповідач-2 зауважив, що Законом України "Про освіту" від 05.09.2017р. (оспорюваний договір оренди укладений 30.11.2016 p., а сам факт передачі приміщення в оренду відбувся ще раніше) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено визначення, що саме мається на увазі під поняттям "освітнє призначення", чи вичерпний перелік послуг, що пов'язані з обслуговуванням учасників освітнього процесу. Той факт, що приміщення використовується для здійснення підприємницької діяльності також жодним чином не доводить, що воно використовується не за призначенням, оскільки законодавством не заборонено надавати, як освітні послуги, так і послуги з обслуговування учасників освітнього процесу на платній основі суб'єктам господарювання приватної форми власності. Положення ст. 80 Закону України "Про освіту" не містять поняття "навчально-виховний процес", а говорять про "використання приміщення за освітнім призначенням" та "обслуговування учасників освітнього процесу". Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено перелік об'єктів державної форми власності, що не можуть бути передані в оренду, в той час як спірне майно є комунальною власністю Новоушицької селищної ради.
Додатково відповідач-2 повідомив, що спірне приміщення роздягальні Новоушицької ДЮСШ, загальною площею 26,13 м.кв., розміщене за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39 фактично не використовувалося, не використувається та не може бути використане безпосередньо за освітнім призначенням, чи в навчально-виховному процесі, оскільки знаходиться при вході на територію стадіону Новоушицької ДЮСШ (фото №1, №2 додається) та за своїми будівельно-конструктивними характеристиками, а саме: невелика площа, відсутність вікон та опалення не може бути використана при навчанні вихованців в таких відділеннях, як волейбол, баскетбол, футбол, вільна боротьба, легка атлетика, пауерліфтинг та регбі (вичерпний перелік згідно інформації відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради від 22.11.2019р. № 1080 - міститься в матеріалах позовної заяви). Крім того, повідомив, що заняття всіма даними видами спорту в теплу пору року - відбуваються на футбольному стадіоні, або в приміщенні павільйону-роздягальні (на фото №3, позиція №2 в акті передачі основних засобів необоротних матеріальних активів та матеріалів від 31.08.2016 p., вартістю 144153,00 грн. - додається в позовній заяві прокуратури), а в зимовий період - в приміщенні фізкультурно-оздоровчого комплексу (на фото №3-5, позиція №1 в акті передачі основних засобів необоротних матеріальних активів та матеріалів від 31.08.2016 p., вартістю 498499,00 грн. - додається в позовній заяві прокуратури). Як приміщення павільйону-роздягальні, так і сучасне приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу (в якому проведено капітальний ремонт та здійснено реконструкцію) оснащені сучасними душовими кімнатами та кімнатами-роздягальнями, що опалюються, які і використовуються учнями школи. В оспорюваному приміщенні роздягальні, які отримало свою назву історично, і наразі не використовується і не може використовуватися за таким призначенням, учні школи перевдягалися ще до того коли був збудований фізкультурно-оздоровчий комплекс та змонтовані душові та переодягальні кімнати в приміщенні павільйону-роздягальні.
Прокуратура у відповіді на відзив від 03.02.2020р. зазначила, що укладаючи договір оренди державного нерухомого майна, з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів сторонами договору фактично змінено цільове призначення приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, що є грубим порушенням вищенаведених законодавчих норм та дає підстави вважати що вказаний Договір є незаконним. Даний факт, також підтверджується фотознімками приміщення, яке орендує ФОП Самсонович І.А. та засвідчує ті обставини, що відповідач у магазині реалізовує не лише спортивні товари (як вказують відповідачі), а й непродовольчі товари, які не мають ніякого відношення до освітнього процесу. Вважає, що приміщення закладів системи освіти не можуть бути передані в оренду з метою їх використання не за цільовим призначенням, тобто не наданням освітніх, навчальних, виховних послуг.
Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні в повному обсязі.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Новоушицької селищної ради від 24.12.2015р. № 1, надано згоду Новоушицькій районній раді Хмельницької області на безоплатне прийняття із спільної власності територіальних громад сіл та селища Новоушицького району в комунальну власність Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади бюджетних установ та майна, що знаходиться у них на балансі, в тому числі: Новоушицьку районну дитячо-юнацьку спортивну школу.
Новоушицька районна рада Хмельницької області рішенням від 29.12.2015 року № 2-3п/2015 вирішила здійснити передачу бюджетних установ та майна, що знаходиться у них на балансі із спільної власності територіальних громад сіл та селища Новоушицького району в комунальну власність Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади до 01.01.2016р., до складу яких увійшла Новоушицька районна дитячо-юнацька спортивна школа.
Рішенням сесії Новоушииької селищної ради VІІ скликання від 29.12.2015 року затверджено акт приймання-передачі Новоушицької районої дитячо-юнацької спортивної школи цілісним майновим комплексом згідно інвентаризаційних відомостей із спільної власності територіальних громад сіл та селища Новоушицького району у власність Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади.
Актом передачі основних засобів необоротних матеріальних активів та матеріалів від 31.08.2016р. затверджено, що Новоушицька дитячо-юнацька спортивна школа передає відділу освіти, молоді та спорту основні засоби, необоротні матеріальні активи та матеріали, згідно з п. 43 до їх складу входять роздягальні вартістю 26130,00 грн.
22.02.2016р. Новоушицькою селищною радою Новоушицького району Хмельницької області прийнято рішення про затвердження Положення про оренду майна комунальної власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади.
Новоушицькою селищною радою Новоушицького району Хмельницької області 04.04.2016р. прийнято рішення про внесення змін в Положення про оренду майна комунальної власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади.
30.11.2016р. між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною укладено договір оренди № 26 індивідуально визначеного нерухомого майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради.
Відповідно до умов п.1.1 вказаного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, що знаходиться у комунальній власності Новоушицької селищної ради об'єднаної територіальної громади на балансі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради, вартість якого згідно зі звітом про оцінку на 15.11.2016р. становить за незалежною оцінкою 22864,00 грн.
Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.
У п. 5.6. договору визначено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.
Згідно з п. 5.7. договору орендар зобов'язується у разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.
У відповідності з п. 5.8. договору орендар зобов'язується протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за актом оцінки на користь Орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.
Згідно з п. 5.11. договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря. У разі звільнення Орендарем приміщення без письмового попередження, а також без складання акта приймання-передачі Об'єкта оренди непошкодженим, Орендар несе повну матеріальну відповідальність за пошкодження, заподіяні Об'єкту оренди.
Відповідно до п. 5.12. договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.
Згідно з п. 6.1. договору орендар має право використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
Згідно з п. 6.2. договору орендар має право за згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.
У відповідності до п. 6.3. договору має право орендар самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого. Майна, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо).
Відповідно до п. 10.1. цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з "01" грудня 2016р. до "31" жовтня 2019р. включно.
Згідно з п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов протягом одного місяця до закінчення строку його чинності Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Згідно п. 10.8. вартість невід'ємних поліпшень орендованого Майна, здійснених Орендарем за згодою Орендодавця не підлягає компенсації.
У відповідності до п. 10.9. у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Рішенням V сесії VII скликання Новоушицької селищної ради від 22.11.2016 року. затверджено статут Новоушицької ДЮСШ, відповідно до п. 1.1 якого власником Новоушицької ДЮСШ є Новоушицька селищна рада, оперативне управління школою здійснює відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
Відповідно до звіту про оцінку майна від 30.10.2019р. визначення ринкової вартості нежитлового приміщення роздягальні Ноушицької дитячо-юнацько-спортивної школи загальною площею 26,13м2, по вул. Подільській 39 смт. Нова Ушиця Хмельницької області становить 26130,00 грн.
31.10.2019 року між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною укладено додаткову угоду до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна комунальної власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади (в новій редакції) № 26 від 30.11.2016 року, відповідно до якого викладено п. 1.1, п. 1.2, п. 10.1 в новій редакції:
Згідно з п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної, школи, (далі - майно) площею 26,13 кв. м, розміщене за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, що знаходиться у комунальній власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади на балансі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на "30" жовтня 2019р. і становить за незалежною оцінкою 26130,00 гривень.
Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (спортивні товари та інвентар).
Відповідно до п. 10.1 договору цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з "01" листопада 2019р. до "30" вересня 2022р. включно.
Відповідно до витягу з рішення позачергової сесії селищної ради від 18.11.2019р. Новоушицька селищна об'єднана територіальна громада затвердила додаткову угоду від 31.10.2019р. до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна комунальної власності Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади №26 від 31.10.2016p., укладену між Новоушицькою селищною радою та ФОП Самсонович Інною Анатоліївною, щодо продовження терміну дії договору оренди на 2 роки 11 місяців (до 30.09.2022 року).
Відповідно до інформаційного листа відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради від 22.11.2019р. № 1080, Новоушицька ДЮСШ є комунальною установою Новоушицької селищної ради і передана в управління відділу освіти, молоді та спорту селищної ради.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Як вже зазначалось, 30.11.2016р. між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною укладено договір оренди № 26 індивідуально визначеного нерухомого майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради.
Частина 1 ст. 283 ГК України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як зазначалось вище, за умовами спірного договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 ГК України законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991р. № 1060-XII (чинного на час укладення спірного договору - в редакції від 19.02.2016р.) встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
При цьому, виходячи з аналізу норм ст. 61, ч. ч. 1, 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.
Статтею 61 Закону України "Про освіту" передбачено, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; дивіденди від цінних паперів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.
Таким чином, додатковими джерелами фінансування є доходи від надання в оренду приміщень. Однак, оренда приміщень у них дозволяється у випадках, якщо об'єкт використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.
У пункті 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796, в категорії "Інші послуги" вказано, що надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, що навчаються або працюють у навчальному закладі. Водночас, передача в оренду об'єктів освіти можлива у разі відсутності законодавчо визначених заборон.
Таким чином, вирішальним в аспекті дотримання вимог ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).
Забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого визначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню. Тому законна мета норми ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" не допустити такого використання об'єкту освіти, яке буде суперечити призначенню такого об'єкту з огляду на освітній, навчально-виховній, навчально-виробничий, науковий характер діяльності закладу освіти.
Згідно приписів ст. 28, 29 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.
Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України "Про освіту" діяльність навчальних складів розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації.
З матеріалів справи вбачається, що діяльність Фізичної особи-підприємця Самсонович Інни Анатоліївни не має жодного відношення до освітньої діяльності. Вказана обставина не спростована відповідачем. Спірне приміщення не використовується в освітніх цілях, що відображено в п. 1.2 договору (майно передано в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів - спортивні товари та інвентар).
Отже, судом встановлено, що відповідач-1 не використовує орендоване ним нежитлове приміщення в розрізі завдань, визначених Законом України "Про освіту" та законодавством про освіту в цілому, оскільки не надає освітніх послуг пов'язаних з навчально-виховним процесом в орендованому ним нежитловому приміщенні, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Доводи відповідача-1 щодо того, що передане в оренду майно використовується для обслуговування учасників освітнього процесу будь-якими доказами не підтверджено, продаж необмеженій кількості осіб (в тому числі - здобувачам освіти та їх батькам) спортивної форми, атрибутики та інвентарю не є доказом здійснення підприємцем в орендованих приміщеннях навчально-виховної, освітньої діяльності з огляду на те, що сам спірний договір не містить умов, які би свідчили про те, що приміщення орендуються не лише з метою зайняття підприємницькою діяльністю, а й з метою використання в навчально-виховному процесі ДЮСШ.
Суд звертає увагу також на положення ч. 2 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991р. № 1060-XII (чинного на час укладення спірного договору - в редакції від 19.02.2016р.), за якими держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.
Водночас, з аналізу положень статей 4, 18, 28, 29, 61, 63 Закону України "Про освіту", підпункту 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N796, у їх системному взаємозв'язку, вбачається, що майно об'єктів освіти може використовуватися виключно за його цільовим призначенням. Мета використання майна об'єкту освіти (у тому числі на умовах оренди) повинна узгоджуватися з метою його створення, тобто мати тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом з урахуванням типу відповідного навчального закладу (дитячий садок, школа, університет тощо).
Аналогічна правова позиція щодо можливості використання майна об'єктів освіти виключно за його цільовим призначенням наведена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. по справі №910/9914/17.
В свою чергу, майно (нежитлове приміщення загальною площею 26,13 кв. м., розміщене за адресою смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39), яке передане в оренду, є частиною комплексу споруд Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи та перебуває на балансі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради, в порушення наведених норм законодавства, було передано в оренду відповідачу з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.
А тому передача спірного приміщення відбулась з порушенням норм чинного (на час укладення договору) законодавства.
У частині 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення (частина 3 статті 207 ГК України).
Отже, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє.
Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 905/1227/17.
У майбутньому можуть бути припинені виключно права та обов'язки сторін за тим недійсним правочином, за яким ці права та обов'язки передбачалися на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір є недійсним з моменту укладення, а зобов'язання за цим договором - припиняються на майбутнє.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 07.02.2019р. по справі № 924/778/17.
З огляду на те, що згідно договору оренди від 30.11.2016р. нежитлове приміщення роздягальні навчального закладу освіти балансоутримувача передано відповідачу-1 в оренду для розміщення торговельного об'єкту, а також те, що сторонами не доведено суду факту використання вказаного приміщення для цілей пов'язаних з навчально-виховним процесом, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі невідповідності його змісту положенням законодавства згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Так, у справах про визнання правочинів (договорів) недійсними предметом спору є саме дійсність (чи недійсність) договору - тобто відповідність його умов вимогам чинного на момент укладення цього договору законодавства. Наслідком такої невідповідності є прийняття судом рішення про визнання договору недійсним, тобто про його анулювання як юридичного факту, який мав наслідком виникнення зобов'язання, що відповідає приписам ст.236 Цивільного кодексу України.
Відповідно позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди №26 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради від 30.11.2016, укладеного між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною підлягають задоволенню без вказівки про визнання недійсним оспорюваного договору на майбутнє.
Оскільки, як вже зазначалось, використання приміщення здійснювалося не для цілей, пов'язаних з навчально-виховним процесом, відповідачами при укладені оспорюваного договору порушено вимоги законодавства про освіту, а тому судом не приймаються до уваги посилання відповідача-2 на ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким визначено перелік об'єктів державної форми власності, що не можуть бути передані в оренду, в той час як спірне майно є комунальною власністю Новоушицької селищної ради.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 1.1 статуту Новоушицької ДЮСШ, власником Новоушицької ДЮСШ є Новоушицька селищна рада, оперативне управління школою здійснює відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
Судом враховується, що актом передачі основних засобів необоротних матеріальних активів та матеріалів від 31.08.2016р. визначено, що Новоушицька дитячо-юнацька спортивна школа передає відділу освіти, молоді та спорту основні засоби, необоротні матеріальні активи та матеріали, у п. 43 акту зазначається нерухоме майно - роздягальні вартістю 26130,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, встановлення факту недійсності спірного правочину, суд вважає, що відповідач-1 повинен звільнити та повернути індивідуально-визначене нерухоме майно, що знаходиться у комунальній власності Новоушицької селищної ради об'єднаної територіальної громади на балансі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради, а тому позовна вимога прокурора в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця Самсонович I.A. повернути нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на положення ч. 2 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991р. № 1060-XII (чинного на час укладення спірного договору - в редакції від 19.02.2016р.), за яким держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судом враховуються положення частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах
Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Орендоване за спірним договором приміщення є майном закладу освіти, входить до складу його матеріально-технічної бази, належить до комунальної власності Новоушицької селищної ради.
Таким чином, саме Новоушицька селищна рада повинна захищати порушенні інтереси у спірних правовідносинах.
Беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, судом враховується, що відповідач-2 замість припинення порушення вищенаведених вимог законодавства, 31.10.2019р. уклав додаткову угоду до неправомірного договору оренди, продовживши його дію до 2022 року, яка була затверджена рішенням Новоушицької селищної ради від 31.10.2019р.
При цьому, судом береться до уваги, що Новоушицька селищна рада у поданій до суду письмовій позиції заперечувала проти позову, тобто особа, до власності якої належить майно, що було передане за оспорюваним договором, вважає, що оспорюваний договір не порушує чинного законодавства, а тому суд прийшов до висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави, у зв'язку з тим, що захист цих інтересів не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Першого заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам'янець-Подільський в інтересах держави з позовом до суду, визначивши орган місцевого самоврядування в якості співвідповідача, а також про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, як єдиного способу захисту інтересів держави в суді з огляду на порушення чинного законодавства.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується відповідачів, які мали довести наявність тих обставин, на які вони посилаються, зазначаючи про необґрунтованість позову.
З врахуванням викладеного, доводи відповідачів судом до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене вище в сукупності, оцінюючи надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди №26 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади Новоушицької селищної ради від 30.11.2016р., укладений між Новоушицькою селищною радою та приватним підприємцем Самсонович Інною Анатоліївною.
Фізичній особі-підприємцю Самсонович Інні Анатоліївні ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - повернути нежитлове приміщення роздягальні Новоушицької дитячо-юнацької спортивної школи, загальною площею 26,13 кв. м., розміщеної за адресою: смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 39, та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Самсонович Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Хмельницької області (провул. Військоматський, 3, код 02911102, р/р 3521802814 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1921,00 грн. (одна тисяча девятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Новоушицької селищної ради (Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 12, код 04407388) на користь прокуратури Хмельницької області (провул. Військоматський, 3, код 02911102, р/р 3521802814 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1921,00 грн. (одна тисяча девятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст складено 29.10.2020р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 6 примірників:
1 - в матеріали,
2 - відповідачу 1 (32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. О. Кобилянської, 5),
3,4 - відповідачу 2 (32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Українська, 18; Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 12),
5 - Кам'янець-Подільській місцевій прокуратурі (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11),
6 - прокуратурі Хмельницької області,
Всім рек.