Справа № 909/979/19
19.10.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного міського підприємства "Івано-Франківськтелокомуненерго" (за вх. № 6973/20 від 15.05.2020) про відстрочення виконання рішення у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтелокомуненерго" про стягнення заборгованості у розмірі 7 518 984, 65 гривень,
представники сторін в судове засідання не з'явилися,
29.11.2019 суд ухвалив рішення у справі № 909/979/19, відповідно до якого позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнив частково та стягнув на його користь з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтелокомуненерго" 4 954 985, 85 гривень, в частині стягнення 2 563 998, 80 пені відмовив.
27.12.2019 на примусове виконання рішення видано відповідний наказ.
31.12.2019 справу скеровано до Західного апеляційного господарського суду.
30.03.2020 Західний апеляційний господарський суд означене рішення залишив без змін.
15.05.2020 Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання рішення на строк до 29.11.2020.
18.05.2020 суд постановив відкласти вирішення питання про прийняття означеної заяви до повернення матеріалів справи до суду.
08.10.2020 матеріали справи повернулись до суду.
09.10.2020 суд призначити заяву до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2020.
Представник позивача (стягувача) в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (від 25.05.2020 за вх. № 6413/20).
Представник відповідача (заявника) в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення.
Розглянувши матеріали справи та поданої заяви, суд встановив наявність правових підстав для відстрочення виконання рішення.
Так, в обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у цій справі заявник вказав на складний фінансовий стан підприємства та наявність значної заборгованості по оплаті платежів до бюджету, яка виникла через несплату споживачами - бюджетними організаціями та населенням послуг із теплопостачання. Крім того зазначив, що у міжопалювальний період на рахунки підприємства поступають тільки кошти у вигляді абонентської плати і лише у листопаді - грудні місяцях 2020 року, після початку опалювального сезону, надходитимуть кошти, які підприємство зможе використати для сплати боргу. Також, вказав, що стягнення одноразово всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні інтереси відповідача та може призвести до тривалої невиплати заробітної плати працівникам, їх масового звільнення та до зупинки діяльності підприємства, що в свою чергу поставить під загрозу надання послуг із теплопостачання в опалювальний сезон. Разом із тим, ствердив, що підприємство не уникає відповідальності, а навпаки, вживає заходи, спрямовані на покращення фінансового становища. В підтвердження заявник подав звіт про нарахування та оплату за спожиту теплоенергію, довідку про наявність податкового боргу, звіт про фінансові результати за 2019 рік, довідку про загальний прогнозований фонд заробітної плати за квітень - жовтень 2020 року, довідку про прогнозовану суму надходжень на поточний рахунок підприємства після здійснення процедури розщеплення, довідку про укладення договорів про реструктуризацію заборгованості за поставлену теплоенергію з бюджетними організаціями та населенням, з яких вбачається, що підприємство дійсно знаходиться у складному фінансовому становищі.
Представник позивача (стягувача) у запереченні на заяву просив суд у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити в повному обсязі у зв'язку з її необґрунтованістю.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 у справі № 905/30/16 вказав, що питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін та розумного строку відстрочення.
Згідно із статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
При дослідженні матеріалів заяви суд встановив, що відповідач постачає теплову енергію населенню, бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам. Заборгованість за надані послуги з теплопостачання споживачів виникла через недофінансування організацій із державного, обласного чи міського бюджетів, несплатою і несвоєчасною сплатою заборгованості населенням. З матеріалів заяви вбачається, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вживає заходів для покращення фінансового становища шляхом укладення договорів реструктуризації, що дає підстави вважати реальним виконання рішення.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що наявні виключні підстави для застосування відстрочки виконання судового рішення, оскільки відповідач дійсно знаходиться у важкому фінансовому становищі і на час звернення із заявою про надання відстрочки виконання рішення у боржника відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача у невиконанні рішення суду.
Суд вважає, що відстрочка виконання рішення суду до 29.11.2020 сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.
За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву Державного міського підприємства "Івано-Франківськтелокомуненерго" за вх. № 6973/20 від 15.05.2020 про відстрочення виконання рішення у справі 909/979/19.
2. Відстрочити виконання рішення у справі 909/979/19 від 29.11.2019 до 29 листопада 2020 року.
3. Ухвала набирає законної сили 19.10.2020 та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.
4. У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Михайлишина В. В. (з 21.10.2020 по 28.10.2020) повний текст ухвали складено 29.10.2020.
Суддя В. В. Михайлишин