номер провадження справи 17/59/20
26.10.2020 Справа № 908/1128/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА", 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10
адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 19-Б, оф. 9
до відповідача: приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А
про стягнення коштів
До господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" (далі ПрАТ "СК "ПЗУ УКРАЇНА") з позовною заявою за вих. від 29.04.20 № 204480/ІНС про стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (надалі ПрАТ "УАСК "АСКА") 3179,60 грн. страхового відшкодування.
Позовна заява обґрунтована приписами ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також тим, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 12.05.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1128/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах цієї справи, представником відповідача копію ухвали від 12.05.20 про відкриття провадження у справі № 908/1128/20 отримано 15.05.20, а представником позивача - 18.05.20.
Таким чином, сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, предмет спору та про необхідність вчинення відповідної процесуальної дії.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно частинами 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 (із змінами) встановлено з 12.03.20 по 22.05.20 на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.20 №392 (зі змінами) з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. території АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.20 №641, … продовжено на всій території України дію карантину до 31 серпня 2020 р.
Відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції Закону України №540-IX від 30.03.20), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, …, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, …, судового розгляду справи, …, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
17.07.20 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.20 №731-IX, яким п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, … в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відзиву на позовну заяву відповідач, не дивлячись на отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у цій справі суду по 06.08.20 включно суду не надав.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи № 908/1128/20, строк на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону від 18.06.2020 №731-IX закінчився, суд вважає за можливе розглянути спір у справі № 908/1128/20 за відсутності відзиву на позовну заяву.
Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ст. 248 ГПК України, з урахуванням: змін до ГПК України внесених Законом України № 540-IX від 30.03.20, який набрав чинності 02.04.20; Закону України від 18.06.20 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.20, а також постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 (із змінами), від 20.05.20 № 392 (із змінами), від 22 липня 2020 р. № 641 та іншими чинними станом на 26.10.20, а також з урахуванням наданої Верховним Судом на офіційному веб-сайті (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/) методичної інформації щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину.
Дослідивши матеріали справи, суд
02.03.18 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «ПЗУ Україна" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хенкель Баутехнік (Україна)» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.126272 (далі - договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з провадженням ним господарської діяльності, а саме: володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом; відшкодування Страхувальником (водієм) завданої ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу; життям, здоров'ям та/або працездатністю застрахованих осіб під час знаходження їх у забезпеченому транспортному засобі. Застраховані транспортні засоби визначено Додатком № 1 до заяви на страхування, у т.ч. транспортний засіб «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 .
17.10.18 в місті Одеса по вул. Старофранківська відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , 2013 р.в., яким керував ОСОБА_1 (працівник ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)»), а також транспортного засобу «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 .
Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.10.2018 водій ОСОБА_2 зазначила, що порушила правила дорожнього руху та визнала себе винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок цієї ДТП застрахований транспортний засіб HYNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , 2013 р.в., зазнав механічних пошкоджень.
Згідно з рахунком-фактурою від 14.12.18 № АА-0000132 ТОВ «Авторемонт автоцентр» загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу HYNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , 2013 р.в., склала 4179,60 грн.
Позивачем на підставі договору добровільного страхування від 02.03.18 № АМ.126272, заяви про виплату страхового відшкодування від 19.10.18, страхового акту від 20.12.18 № UA2018101700025/L56/03 здійснено виплату страхового відшкодування на суму 4179,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.12.18 №24268 на суму 4 179,60 грн.
Оскільки на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу ОСЦПВ серії АМ № 001945426, позивач 07.08.19 надіслав на адресу відповідача заяву від 07.08.19 № 204480/ІНС про виплату страхового відшкодування у розмірі 4179,60 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений строк не перерахував позивачу суму виплаченого страхового відшкодування, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3179,60 грн. страхового відшкодування, оскільки полісом відповідача передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Змістом ст. 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вже зазначалось вище, 17.10.18 в м. Одеса по вул. Старофранківська відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , 2013 р.в., яким керував ОСОБА_1 - працівник ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)», а також транспортного засобу «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 та яка згідно з Євпропротоколом від 17.10.18 складеного учасниками ДТП, визнала свою винну у дорожньо-транспортній пригоді.
Вбачається, що ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)» звернулось до позивача, який застрахував автомобіль «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , 2013 р.в., за договором від 02.03.2018 № АМ.126272 із заявою про настання страхового випадку по договору страхування Авто КАСКО та виплату страхового відшкодування.
Наявними у матеріалах цієї господарської справи доказами підтверджується виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 4179,60 грн. згідно страхового акту від 20.12.18 № UA2018101700025/L56/03 та рахунку-фактури від 14.12.18 № АА-0000132 та звернення до відповідача з претензією від 07.08.2019 № 204480/ІНС про виплату страхового відшкодування у розмірі 4179,60 грн.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
У пункті 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 р. № 698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України закріплено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).
За змістом ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно з ст. 29 наведеного вище Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як вище вже було зазначено, з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.10.18 вбачається, що водій ОСОБА_2 порушила правила дорожнього руху та визнала себе винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії АМ № 001945426, ліміт за шкоду - 100 000, 00 грн., франшиза - 1000,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи та, оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «HYNDAI ELANTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 , що спричинив зазначене ДТП, застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №001945426, то останній має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.
З огляду на викладені обставини справи, умови полісу № АМ/1945426 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України суд дійшов висновку, що ПрАТ "УАСК "АСКА" повинна була відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача з урахуванням того, що франшиза за полісом серії АМ № 001945426 становить 1000,00 грн.
А тому, з підстав викладених вище, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позивачем вимог, судом задовольняються позовні вимоги ПрАТ "СК «ПЗУ Україна" до ПрАТ "УАСК "АСКА" про стягнення 3179,60 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 102,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 129, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69095, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) - 3179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. страхового відшкодування та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Повний текст рішення складено 27.10.020.
Суддя В.Л. Корсун