номер провадження справи 17/51/20
26.10.2020 Справа № 908/846/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою: акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д
адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 66 046,19 грн.
без повідомлення (без виклику) учасників справи
До господарського суду Запорізької області від акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі АТ КБ "Приватбанк") надійшла позовна заява від 10.03.20 про стягнення з ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) 66 046,19 грн. заборгованості за договором банківського рахунку від 17.10.05 № Z00BZW, з якої: 4 974,45 грн. - борг за кредитом, 31051,76грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 30019,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Позовні вимоги обґрунтовано укладенням 17.10.05 між ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк" (у подальшому перейменоване у АТ КБ "Приватбанк") та підприємцем Кривуляко І.М. договору банківського рахунку № Z00BZW та додатку № 7 (Регламент) до нього. Згідно з доводами позивача, відповідач скористався наданим йому кредитом, здійснивши платежі зі свого рахунку за відсутності на ньому власних грошових коштів. Посилаючись не виконання відповідачем своїх зобов'язання щодо своєчасного погашення дебетового сальдо та сплати відсотків і комісії, позивач просить суд стягнути ОСОБА_1 (оскільки останнім припинено підприємницьку діяльність 19.08.14) 4974,45 грн. боргу за кредитом, 31051,76грн. боргу за процентами за користування кредитом, 30019,98 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
22.04.20 на запит господарського суду Запорізької області від департамету реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшов лист від 13.04.20 № 01-17/02/1052, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25.03.06.
Ухвалою суду від 27.04.20 позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 66 046,19 грн. заборгованості за договором банківського рахунку від 17.10.05 № Z00BZW прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/846/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачем копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримано 30.04.20.
Щодо екземпляру ухвали від 27.04.20 про відкриття провадження у справі, яку судом було надіслано на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), то її повернуто підприємством зв'язку на адресу суду з зазначенням наступної причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у т.ч. рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
А, сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Отже, господарським судом вжито всіх належних заходів визначених чинним ГПК України щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/846/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.
Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ст. 248 ГПК України, з урахуванням: змін до ГПК України внесених Законом України № 540-IX від 30.03.20, який набрав чинності 02.04.20; Закону України від 18.06.20 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.20, а також постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 (із змінами), від 20.05.20 № 392 (із змінами) та від 22 липня 2020 р. № 641 й інших чинних станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору, а також з урахуванням наданої Верховним Судом на офіційному веб-сайті (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/) методичної інформації щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину.
Дослідивши матеріали справи, суд
17.10.05 між "Приватбанком" в особі керуючої Ленінським відділенням (Банк) та підприємцем Кривуляко Ігорем Михайловичем (Клієнт) укладено договір банківського рахунка № Z00BZW (далі договір), за умовами якого (п.1.1, п.2.2.) Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у т.ч. картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі - НБУ) та умов цього Договору. За Договором банківського рахунка Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1.25 договору передбачено, що у разі потреби, за вимогою Клієнта, Банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що передбачав проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) Клієнта, відкритому а Банку (далі - «поточному рахунку»), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або окремому договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом та Банком.
Також, 17.10.05 між Банком та Клієнтом укладено Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок (далі Регламент), що є додатком № 7 до договору банківського рахунка від 17.10.05 № Z00BZW.
Згідно з п.1.1 Регламенту, Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок (додаток 8 до цього Договору), що полягав в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта N 2605________, відкритому в Банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатку, шляхом дебетування» картрахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо. Ліміт овердрафтового кредитування Клієнта - сума коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт розрахується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів за поточним рахунком, балансу підприємства і звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного байку України. Надається для використання довіреними особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток на цілі, зазначені в п. 4.2 додатка 6 до цього Договору. Кредитне обслуговування Клієнта здійснюється з дати підписання цього Договору та додатків 6, 7, 8 до нього. Операції на території України власниками карток здійснюються тільки в національній валюті. Виключення складає одержання клієнтами готівкової іноземної валюти зі своїх карткових рахунків в іноземній валеті через каси уповноважених банків-емітентів.
Відповідно до п. 1.2. Регламенту, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагорода в обговорені цим додатком до Договору терміни. У разі надходження в Банк: розрахункових документів на примусове списання коштів з карткового рахунку; рішення (розпорядження) про припинення видаткових операцій за картковим рахунком від органа, що має відповідні повноваження для прийняття цього рішення (розпорядження); накладення арешту на картковий рахунок Банк припиняє здійснювати обслуговування на цілі, визначені п. 4.2 додатка 6 до цього Договору. Зобов'язання Банку за овердрафтовим обслуговуванням Клієнта за картковим рахунком і наданням кредиту відновлюються після виконання Банком у кожному із зазначених вище випадків функцій, покладених на нього чинним законодавством України, що регулює здійснення розрахунків у національній та іноземній валютах. Подальші взаємини Сторін регулюються додатково.
Згідно з п. 1.3. Регламенту, ліміт, згідно з цим додатком до Договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб Клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно з Анкетою-заявою (додаток 8 до цього Договору). На момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає 1500 грн. (…).
Пунктом 1.4. Регламенту передбачено, що овердрафтові кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.
Згідно з доводами викладеними у позовній заяві позивачем, відповідач скористався наданим йому кредитом, здійснивши платежі зі свого рахунку за відсутності на ньому власних грошових коштів, однак зобов'язання щодо своєчасного погашення дебетового сальдо та сплати відсотків і комісії не виконав, чим порушив умови Регламенту та приписи законодавства. Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за договором станом на 03.03.20 становить 66 046,19 грн., з якої: 4 974,45 грн. - заборгованість за кредитом, 31 051,76 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 30 019,98 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Стягнення вказаних сум з ОСОБА_1 , яким 19.08.14 припинена господарська діяльність, на користь позивача і є предметом спору у справі № 908/846/20.
Як встановлено судом, 19.08.14 ФОП Кривуляко Ігор Михайлович припинив підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Кривуляко Ігоря Михайловича внесено відповідний запис.
Судом враховано, що припинення підприємницької діяльності ФОП Кривуляко І.М. не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання господарського договору, який укладеного між суб'єктами господарської діяльності.
Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/13915/18 від 26.06.19.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, у випадку припинення фізичною особою підприємницької діяльності, борг за господарськими зобов'язаннями стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Отже, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського рахунку від 17.10.05 № Z00BZW та додатку № 7 від 17.10.05 «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок» до вказаного договору. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.
Укладений між сторонами у справі «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок», що є додатком № 7 від 17.10.05 до договору банківського рахунку від 17.10.05 № Z00BZW, за своєю правовою природою є кредитним договором на умовах овердрафту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливістю кредитування за овердрафтом є те, що при видачі кредиту позичковий рахунок банком не відкривається, а заборгованість за кредитом обліковується на рахунку клієнта як дебетовий залишок.
Згідно з ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.18 № 75 (далі Положення), операційна діяльність банку - сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Пунктами 41 та 42 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктами 57 та 59 Положення визначено, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня (абз. 1 п. 60 Положення).
Згідно з п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення).
Згідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 17.10.05 по 03.03.20, відповідач скористався кредитними коштами в сумі 4974,45 грн.,
Кошти отримані від банку у сумі 4974,45 грн. відповідачем не повернуто, в результаті чого утворилось прострочення дебетового сальдо, тобто заборгованість відповідача за тілом кредиту в сумі 4974,45 грн.
Докази протилежного в матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів повернення отриманих кредитних коштів та заперечень з приводу суми заборгованості за кредитом, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 974,45 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
За умовами п. 1.5 Регламенту, Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору.
Пунктом 3.1 Регламенту визначено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений розділом 4 цього додатка до Договору.
Пунктом 3.2. Регламенту закріплено, що відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим Додатком до Договору, Клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається (п. 3.10. Регламенту).
Згідно з п. 4.1.1. Регламенту, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредиту і визначається наступним чином: 24% за користування кредитом протягом 1-3 днів; 25% за користування кредитом протягом 4-7 днів, 26% за користування кредитом протягом 8-15 днів; та 28 % за користування кредитом протягом 16-30 днів.
У п. 5.1. Регламенту передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язані,»: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пп. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до Договору, винагороди, передбаченої пп. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до Договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 5.3. Регламенту сторонами погоджено, що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьма місяцями (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України) та здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.
Як свідчить розрахунок позивача за договором від 17.10.05 № Z00BZW, загальний залишок простроченої заборгованості за простроченими процентами станом на 03.03.20 складає 31 051,76 грн., а сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором складає 30 019,98 грн.
Розрахунок процентів за користування кредитом та пені наданий позивачем, відповідає вимогам законодавства, а також умовам договору банківського рахунка.
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором банківського рахунку та укладеного до нього додатку № 7, а саме документального підтвердження погашення вищевказаної заборгованості відповідач суду не надав як і не надав заперечень в частині правомірності нарахованих до стягнення сум процентів та пені.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача, та як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 66 046,19 грн. заборгованості за договором банківського рахунку від 17.10.05 № Z00BZW, з якої: 4 974,45 грн. - борг за кредитом, 31051,76грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 30019,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 4 974 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 45 коп. заборгованості за кредитом, 31 051 (тридцять одну тисячу п'ятдесят одну) грн. 76 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 30 019 (тридцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 98 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України.
У зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Повний текст рішення складено 27.10.20.
Суддя В.Л. Корсун