61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
15.10.2020 Справа № 905/750/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.,
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича, м.Київ,
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м.Горлівка, Донецька область,
про стягнення боргу в сумі 266056,03 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - Іванченко О.В. у режимі відеоконференції,
від відповідача - Усенко В.Ж., довіреність №216/12-19 від 27.12.2019,
Позивач, Фізична особа-підприємець Тюпа Олексій Володимирович, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол», про стягнення боргу в сумі 266056,03 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2020 позов було залишено без руху, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/750/20; справу №905/750/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.06.2020 розгляд справи №905/750/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/750/20; призначено розгляд справи по суті.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів про надання консультаційних послуг №СТ16 від 25.10.2016, та №СТ17 від 24.10.2017. Прострочення оплати вартості послуг за договорами стало підставою для нарахування інфляційних та 3% річних.
Як на правову підставу позову позивач посилається на ст. ст. 173, 193, 217 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 610, 625 Цивільного кодексу України.
У відзиві на відзив від 18.06.2020 (т.1 а.с.141-144) відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що позивач об'єднав позовні вимоги, що випливають із різних договорів, та обставини на які посилається позивач підтверджуються різними доказами.
Щодо стягнення заборгованості за договором №СТ16 від 25.10.2016 зазначає, що п.3.2. договору передбачено надання рахунку за надані послуги, який відповідачу не надавався, у зв'язку з чим обов'язок з оплати послуг відповідачем не міг бути виконаний.
Щодо договору №СТ17 від 24.10.2017 вказує, що позивачем не виконано передбачених договором обов'язків: - не надано відповідачу рахунку № 1 протягом 3 робочих днів з дати підписання договору на сплату 1-го платежу в розмірі 53 255,33 грн. без ПДВ; - не надано відповідачу остаточного звіту про надані позивачем послуги; - не надано відповідачу акту наданих позивачем консультаційних послуг; - не надано відповідачу рахунку № 2 на сплату 2-го платежу в розмірі 53255,33 грн. без ПДВ. Такі обставини свідчать про те, що обов'язок відповідача щодо сплати грошових коштів в сумі 106450,65 грн. за договором № СТ17 від 24.10.2017 на підставі виставлених ФОП Тюпою О.В. рахунків, є таким, що на даний час ще не наступив, та заявлені позовні вимоги в цій частині є передчасними. Також, за твердженням відповідача, у зв'язку з недоведенням позивачем факту прострочення оплати за договорами, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на ст.ст. 312, 613 ЦК України.
Позивач у відповіді на відзив (т.1 а.с. 166-167) вказує на безпідставність посилання відповідача на неотримання рахунків, оскільки такий факт не звільняє замовника від обов'язку оплатити надані послуги за договорами №СТ16 від 25.10.2016, та №СТ17 від 24.10.2017.
Щодо договору №СТ17 від 24.10.2017 позивач вказує, що відповідач безпідставно заперечує надання позивачем консультаційних послуг за договором №СТ17. Зазначає, що позивач надавав відповідачу консультаційні послуги з щорічних актуарних розрахунків вже тривалий час (більш ніж 10 років), що у сторін не виникало жодних претензій стосовно виконання договорів у попередніх роках, проблеми виникли лише при оплаті за договорами 2016 та 2017 років.
За поясненнями позивача, з електронного листування між позивачем та відповідачем можна дійти висновку, що послуги за Договором №СТ17 були надані в повному обсязі, попередній звіт, акт та рахунок були направлені відповідачу; від відповідача не надходило жодних заперечень щодо якості виконаних робіт чи неотримання якихось документів. Вказує, що свої зобов'язання щодо надання консультаційних послуг з питань актуарних розрахунків, які проводяться згідно норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського обліку станом на кінець відповідного року, позивачем виконані в повному обсязі, але акти наданих послуг відповідачем не підписані, хоча жодних зауважень щодо якості та об'єму наданих послуг відповідачем не висловлювалось.
В запереченнях на відповідь №112/07-20 від 14.07.2020 (т.2 а.с. 11-16) відповідач просив суд застосувати позовну давність та відмовити в позові на підставі ст. 267 ЦК України, в частині стягнення грошових коштів в розмірі 53225,33грн. за договором №СТ16 від 25.10.2016. Вказує, що за умовами п.3.2 Договору №СТ16 вказана сума коштів мала бути сплачена відповідачем на підставі рахунку №1 протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку. При цьому, сам рахунок №1 мав бути наданий замовнику протягом 3 днів з дати підписання договору №СТ16. На думку відповідача, оскільки датою укладення договору № СТ16 є 25.10.2016, а отже рахунок № 1 за даним договором повинен бути наданий Позивачем не пізніше 28.10.2016, та сплачений на підставі наданого Позивачем даного рахунку - у строк до 11.11.2016 року.
Також, в клопотанні №126/08-20 від 31.08.2020 відповідач стверджує, що позивачем не доведено факт підписання акту виконаних робіт від 19.07.2017 за договором №СТ16 уповноваженою особою відповідача. Вказує на відміну дії всіх раніше виданих товариством довіреностей з 11.04.2017 року - моменту підписання наказу ПАТ "Концерн Стирол" №7/4-17 "Про ризики, пов'язані з втратою контролю над активами та документацією підприємства".
В клопотанні №120/08-20 від 14.08.2020 відповідач вказує на факт захоплення всіх адміністративних та виробничих будівель та споруд ПрАТ "Концерн Стирол", розташованих у м. Горлівка Донецької області, невідомими особами та створення на його базі так званого ДП «Стирол» ДНР, в наслідок чого правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження. З цієї причини у 2017 році підприємство не мало можливості вести господарську діяльність а його працівники у спірний період знаходились у відпустках без збереження заробітної плати.
Вказує, також, що в супереч положенням Закону України «Про електронні документи електронний документообіг», жоден з роздрукованих Позивачем електронних листів не містить електронних цифрових підписів, через що не можливо ідентифікувати авторів даних
електронних листів, а відтак - довести автентичність цього листування, та його належність до правовідносин Сторін за договором № СТ17 від 24.10.2017. Враховуючи відсутність можливості ідентифікувати осіб, якими велось листування наданою Позивачем роздруківкою, а отже - відсутність можливості підтвердження справжності цього листування, вказана вище роздруківка не може бути належним доказом у даній справі.
В судове засідання 15.10.2020 року представники сторін з'явилися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справи докази, суд встановив наступне:
25.10.2016 між Приватним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (замовник, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем (виконавцем, позивач у справі) було укладено договір про надання консультаційних послуг №СТ16 (т.1 а.с. 14-16), за умовами п.1.1, 1.2. якого виконавець на основі наданих Замовником даних, протягом терміну дії Договору надає Замовнику консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно до норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухталтерськго Обліку станом на 31.12.2016р. Протягом терміну, передбаченого п.3.1. Договору, Виконавець надає Замовнику попередній звіт, що включатиме в себе основні результати актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно до норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерсько Обліку у форматі, передбаченому цим стандартом.
Згідно з пунктом 1.3 договору виконавець надає замовнику остаточний письмовий звіт російською мовою, що включатиме в себе основні результати актуарних розрахунків.
У пункті 2.1.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний своєчасно, у визначений пунктом 3.1 договору термін, надавати визначені замовником консультаційні послуги та звіти.
Сторони погодили, що замовник зобов'язаний своєчасно, у передбачені пунктом 3.2 договору терміни, здійснювати розрахунки із виконавцем на підставі акту надання консультаційних послуг (пункт 2.2.3 договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору виконавець зобов'язується з моменту підписання Договору по 31.05.2017р. надавати Замовнику послуги, передбачені Договором. Надання послуг розпочнеться після надання Виконавцю всієї необхідної інформації згідно з інформаційними запитами. За умови, що вся інформація згідно з інформаційними запитами буде надана Виконавцю Замовником до 02.02.2017р., та за умови, що така інформація буде належної якості, Виконавець надасть Замовнику попередній звіт (звіт в частині «Розкриття») 22.02.2017р. та попередній звіт актуарних розрахунків до 26.02.2017р. (включно). Будь-які затримки при підготовці необхідної інформації понад погоджені терміни або надання інформації неналежної якості (неповної або неточної) можуть призвести до порушення термінів надання послуг, але не більше ніж на строк затримки надання інформації або строк, який знадобився Замовнику для надання якісної інформації.
У пункті 3.2. договору сторони погодили, що Одночасно з наданням остаточного звіту Виконавець зобов'язаний надати Замовнику підписаний зі своєї сторони акт надання консультаційних послуг та рахунок на сплату платежу в розмірі 105151,59 грн, без ПДВ. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту розглянути його на відповідність умовам Договору, та за відсутності зауважень, підписати акт надання консультаційних послуг і надіслати його Виконавцю. При цьому об'єм послуг Виконавця вважається прийнятим Замовником після підписання акту надання консультаційних послуг обома Сторонами. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання акту надання консультаційних послуг здійснити оплату послуг, наданих Виконавцем, шляхом перерахування зазначеної у цьому пункті суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. У разі виявлення недоліків у наданих консультаційних послугах (невідповідність остаточного звіту умовам Договору), Замовник впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту має право заявити вмотивовану відмову від підписання акту надання консультаційних послуг, у зв'язку з чим Сторони складають двосторонній акт виявлених недоліків у наданих послугах із визначенням їх переліку та строків усунення…
Офіційний курс НБУ долара США станом на 25.10.2016 року становить 2564,0480 грн, за 100 доларів США, Вартість послуг Виконавця за Договором становить 105151,59 грн., без ПДВ але остаточно складається з сум згідно акт та коригуючого до нього акту, підписаних обома Сторонами, складених у відповідності до п.3.2. договору (3.3. договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору, він вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.05.2017р., але в будь-якому разі до належного виконання Сторонами обов'язків, передбачених Договором.
19.05.2017 між сторонами був підписаний акт наданих позивачем консультаційних послуг до договору №СТ16 від 25.10.2016 на суму 105151,59 грн. З боку замовника акт підписаний представником ПАТ "Концерн Стирол" Павлючук С.М., з боку виконавця - Тюпою О.В. (т.1 а.с. 17).
Твердження відповідача, що акт виконаних робіт від 19.07.2017 за договором №СТ16 уповноваженою особою відповідача не був підписаний, судом до уваги не приймається, з огляду на наявність у відповідному акті підпису представника ПАТ "Концерн Стирол" - Павлючук С.М., відбитку печаті ПАТ "Концерн Стирол".
Відповідачем не надано документів в спростування проставляння підпису представником ПАТ "Концерн Стирол", не подано клопотання про призначення експертизи для встановлення виконавця підпису на акті.
Таким чином, відповідач не спростував належними та допустимими доказами належного надання позивачем консультаційних послуг згідно з договором №СТ16.
24.10.2017 між Приватним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (замовник, відповідач) та фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем (виконавцем, позивач) було укладено договір про надання консультаційних послуг №СТ17 (т.1 а.с. 18-20), за умовами п.1.1, 1.2. якого виконавець на основі наданих Замовником даних, протягом терміну дії Договору надає Замовнику консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно до норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухталтерськго Обліку станом на 31.12.2017р. Протягом терміну, передбаченого п.3.1. Договору, Виконавець надає Замовнику попередній звіт, що включатиме в себе основні результати актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно до норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерсько Обліку у форматі, передбаченому цим стандартом.
Згідно з пунктом 1.3 договору виконавець надає замовнику остаточний письмовий звіт російською мовою, що включатиме в себе основні результати актуарних розрахунків.
У пункті 2.1.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний своєчасно, у визначений пунктом 3.1 договору термін, надавати визначені замовником консультаційні послуги та звіти.
Сторони погодили, що замовник зобов'язаний своєчасно, у передбачені пунктом 3.2 договору терміни, здійснювати розрахунки із виконавцем на підставі акту надання консультаційних послуг (пункт 2.2.3 договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору виконавець зобов'язується з моменту підписання Договору по 15.01.2018р. надавати Замовнику послуги, передбачені Договором.
Надання послуг розпочнеться після надання Виконавцю всієї необхідної інформації згідно з інформаційними запитами. За умови, що вся інформація згідно з інформаційними запитами, які будуть надані до 01.11.2017, буде надана Виконавцю Замовником до 20.11.2017р., та за умови, що така інформація буде належної якості, Виконавець надасть Замовнику попередній звіт актуарних розрахунків до 20.12.2017 (включно). Будь-які затримки при підготовці необхідної інформації понад погоджені терміни або надання інформації неналежної якості (неповної або неточної) можуть призвести до порушення термінів надання послуг, але не більше ніж на строк затримки надання інформації або строк, який знадобився Замовнику для надання якісної інформації.
У пункті 3.2. договору сторони погодили, що протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору Виконавець зобов'язаний надати Замовнику рахунок №1 на сплату першого платежу в розмірі 53225,33 грн, без ПДВ. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку на сплату 1-го платежу здійснити оплату рахунку №1 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Одночасно з наданням остаточного звіту Виконавець зобов'язаний надати Замовнику підписаний зі своєї сторони акт надання консультаційних послуг та рахунок №2 на сплату другого платежу в розмірі 53225,32 грн, без ПДВ. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту розглянути його на відповідність умовам Договору, та, за відсутності зауважень, підписати акт надання консультаційних послуг і надіслати його Виконавцю. При цьому, об'єм послуг Виконавця вважається прийнятим Замовником після підписання акту надання консультаційних послуг обома сторонами. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання акту надання консультаційних послуг здійснити оплату рахунку №2 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. У разі виявлення недоліків у наданих консультаційних послугах (невідповідність остаточного звіту умовам Договору), Замовник впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту має право заявити вмотивовану відмову від підписання акту надання консультаційних послуг, у зв'язку з чим Сторони складають двосторонній акт виявлених недоліків у наданих послугах із визначенням їх переліку та строків усунення…
Офіційний курс НБУ долара США станом на 06.09.2017 року становить 2595,4263 грн, за 100 доларів США. Вартість послуг Виконавця за Договором становить 106450,65 грн., без ПДВ але остаточно складається з сум згідно акт та коригуючого до нього акту (рахунків та корегуючих рахунків), підписаних обома Сторонами, складених у відповідності до п.3.2. договору (3.3. договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору, він вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.05.2018р., але в будь-якому разі до належного виконання Сторонами обов'язків, передбачених Договором.
На виконання умов договору позивачем виставлений відповідачу рахунок-фактуру №СТ171 від 25.10.2017 на оплату першого платежу у розмірі 53225,33 грн, але оплати по ньому протягом 10 робочих днів, як визначено у договорі здійснено відповідачем не було.
Як вказує позивач, на виконання умов пункту 3.4 договору після завершення надання послуг, позивачем був складений Акт надання консультаційних послуг від 24.02.2018 до договору №СТ17 та направлений на підпис відповідачу.
Акт надання консультаційних послуг до договору відповідач не підписав, водночас будь-яких зауважень щодо якості та обсягу наданих послуг відповідачем не висловлював.
Вказаний Акт на суму 106450,65 грн. відповідачем не підписано, проте, з наданих позивачем доказів вбачається, що консультаційні послуги на умовах договору фактично надано відповідачеві.
Так, на підтвердження надання послуг за договором про надання консультаційних послуг №СТ17 від 24.10.2017 до матеріалів справи доданий попередній звіт "Актуарна оцінка довгострокових зобов'язань і витрат по планам винагороди по закінченню трудової діяльності робітникам" за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 по ПАТ "Концерн Стирол" (т.1 а.с. 23-44); електронне листування між позивачем та відповідачем стосовно технічних питань складання актуарного звіту за 2017 рік. (т.1 а.с. 168-175; т.2 а.с. 43-75).
В п.7.1 договору №СТ17 сторони передбачили, що консультаційні послуги можуть надаватися в письмовому вигляді на паперовому носії, або за допомогою електронної пошти.
Про достовірність наданих доказів свідчить перелік осіб, якими безпосередньо здійснювалось надання вихідних даних для виконання позивачем актуарних розрахунків, адреси електронних скриньок яких містять назву підприємства відповідача.
Твердження відповідача, що ведення електронного листування з позивачем відносно надання послуг за договором №СТ17 не здійснювалося, та зазначені електронні адреси не використовуються відповідачем судом відхиляються, оскільки, згідно наданого суду електронного листування між сторонами за попередні роки за іншими договорами здійснювалося електронне листування, в тому числі з аналогічних електронних адрес.
Багаторічна співпраця між сторонами за аналогічними договорами з тими, що розглядаються в даній справі, відповідачем не заперечується.
Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що умови договору №СТ17 від 24.10.2017 не могли виконуватись з огляду на факт захоплення адміністративних та виробничих будівель та споруд ПрАТ "Концерн Стирол", розташованих у м. Горлівка Донецької області невідомими особами, та неможливістю вести господарську діяльність відповідачем, оскільки до матеріалів справи не надано доказів повідомлення відповідачем позивача про відмову від договору №СТ17 від 24.10.2017, чи зміну контактних осіб.
Крім того, позивачем надано суду заяву свідка ОСОБА_1 (т.2 а.с. 76) від 07.08.2020, у якій зазначено, що вона з фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем співпрацює з 2007 року та надає йому послуги з актуарних розрахунків, зокрема, щодо оцінки довгострокових зобов'язань підприємств у відповідності до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку МСБО 19 «Виплати працівникам». У заяві свідка ОСОБА_1 вказала, що до її обов'язків входить: підготовка форм для збору даних по персоналу і обробка інформації, наданої компанією-клієнтом; узгодження з ним основних актуарних припущень для проведення розрахунків; безпосередньо сама оцінка величини зобов'язань за планами з визначеними виплатами і зобов'язань, що відображаються в балансі станом на звітну дату, та оцінка періодичних витрат на виплати за планами за звітний період; складання попереднього та фінального актуарного звіту, інші поточні питання.
Також ОСОБА_1 зазначила, що групі компаній ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», ПрАТ «АЗОТ», ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» вони надають послуги з актуарних розрахунків з початку 2010-х років. У цієї групи компаній були куратори, або особи, які відповідають за складання фінансової звітності за МСБО як окремо за кожною з компаній, так і в цілому за групою, з якими вони завжди узгоджували деякі основні дані, необхідні для проведення розрахунків та складання актуарних звітів, але по кожній компанії були безпосередні виконавці - (з відділів кадрів, бухгалтерії тощо), які відповідали, зокрема, за збір даних по персоналу, з якими вона спілкувалась.
Спілкування, передача запитів та отримання даних Завжди проходили шляхом електронного листування, інколи уточнюючі питання могли вирішуватись у телефонному режимі. Попередній звіт надсилався компанії електронною поштою. Якщо у компанії були питання/зауваження/пропозиції щодо попереднього звіту, вони обов'язково пояснювались, або додавались у попередній звіт. Вказала, що для випуску фінального звіту з боку компанії, наскільки їм відомо, необхідно було узгодити основні результати, викладені у попередньому звіті, з аудиторською компанію, яка була задіяна компанією до перевірки її щорічної фінансової звітності. Після отримання від компанії підтвердження відсутності питань попередній звіт фіналізувався та був надісланий нею компанії електронною поштою та дублювався у паперовому вигляді пересиланням звичайною поштою.
ОСОБА_1 зазначила, що як їй відомо зі слів фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича, ніколи з жодною компанією групи не виникало непорозумінь чи затримок у виплатах, але в 2016-2017 роках у всіх без виключення компаній групи виникли проблеми з оплатою. Останній раз вона була залучена до проведення актуарних розрахунків для компаній групи на звітну дату 31.12.2017 (або за 2017 рік).
Щодо відповідальних осіб, з якими вона спілкувалася у рамках проведення оцінки на звітну дату 31.12.2017 (або за 2017 рік), свідок повідомила, що відповідно до компанії Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» вона спілкувалася з такими особами: (орфографія та персональні дані відповідають e-mail листуванню): ОСОБА_2 - куратор, ОСОБА_3 - куратор, ОСОБА_4 - виконавець, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - фігуранти листів.
Враховуючи вище викладене, доводи відповідача щодо неотримання ним акту надання консультаційних послуг, попереднього звіту та рахунків за договором №СТ17, суд вважає не обґрунтованими.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Кодексу).
Таким чином, відповідач не спростував належними та допустимими доказами належного надання позивачем консультаційних послуг згідно з договором №СТ17, а саме не подав жодних звернень, претензій, адресованих позивачу, які свідчили б про відсутність належного надання послуг відповідачу чи про усунення порушень виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.
Також, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності до вимог позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 53225,33грн. за договором №СТ16 від 25.10.2016 на підставі ст. 267 ЦК України, з огляду на наступне.
Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що за умовами п.3.2 Договору №СТ16 сума коштів мала бути сплачена відповідачем на підставі рахунку №1 протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку, при цьому, сам рахунок №1 мав бути наданий замовнику протягом 3 днів з дати підписання договору №СТ16. Як вказує відповідач, рахунок № 1 за даним договором повинен бути наданий Позивачем не пізніше 28.10.2016, та сплачений на підставі наданого Позивачем даного рахунку - у строк до 11.11.2016 року, а тому щодо цих вимог пропущено строк позовної давності.
Суд зауважує на невірно викладений відповідачем зміст п.3.2. Договору №СТ16, оскільки вказаний пункт договору не містить умови надання виконавцем рахунку №1 на суму 53225,33грн. протягом 3 днів з дати підписання договору, як на то вказує відповідач.
Як вже зазначається, в п.3.2. Договору №СТ16 сторони домовилися, зокрема, що одночасно з наданням остаточного звіту виконавець зобов'язаний надати замовнику підписаний зі своєї сторони акт надання консультаційних послуг та рахунок на сплату платежу в розмірі 105151,59 грн.
Враховуючи здійснений судом аналіз пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Розділу 3 "Термін виконання послуг, розмір та порядок розрахунків сторін" Договору №СТ16, обов'язок відповідача з оплати 105151,59 грн. настав 01.06.2017 року, тобто протягом 10 робочих днів з дати підписання акту надання послуг (19.05.2017).
Тому, прострочення виконання зобов'язання та, відповідно, відлік строку позовної давності, почався з 02.06.2017.
При цьому, згідно штампу на поштовому конверті позивача, останній звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом 05.05.2020р.
Отже, враховуючи визначений законодавством загальний строк позовної давності, судом не встановлений факт пропущення позивачем строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором №СТ16.
Суд враховує, що позивачем не надано доказів направлення рахунків відповідачу.
Проте, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи (надані послуги).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-3902к09 від 29.09.2009р. та у постанові Вищого господарського суду України №910/26157/15 від 24.05.2016р.
При цьому, суд зазначає, що у договорах про надання консультаційних послуг вказані банківські реквізити позивача та вказана сума, яка підлягала до сплати.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вказує позивач, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, станом на теперішній час заборгованість за договором №СТ16 становить 105151,59 грн, за договором №СТ17 становить 106450,65 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення основного боргу, а також нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за договорами про надання консультаційних послуг, які укладені між позивачем та відповідачем. Договори, на підставі якого у сторін у справі виникли взаємні права та обов'язки, за своєю правовою природою є договором з надання послуг, який містить у собі елементи договору підряду.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами договорів виконавець зобов'язався на основі наданих замовником даних протягом терміну дії надавати замовнику консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно з нормами, які передбачені 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку та викласти їх у попередньому звіті.
Договори підписані уповноваженими представниками та не заперечені сторонами, не визнані в установленому порядку недійсними. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Ціна договору передбачена у пункті 3.3 договорів, порядок розрахунків сторонами визначено у Розділі 3 договору.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 цього Кодексу).
Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за надані послуги, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 105151,59 грн. за договором №CТ16 від 25.10.2016, та 106450,65 грн. за договором №CТ17 від 24.10.2017, є обґрунтованою, отже підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.
Позивачем було нараховано відповідачу та заявлено до стягнення:
- за договором СТ16 інфляційних втрат за період квітень 2017 - березень 2020 року в сумі 27108,68 грн, та 3% річних за період прострочення з 02.06.2017 до 31.03.2020 в сумі 9097,61 грн.;
- за договором СТ17 інфляційних втрат за період квітень 2018 - березень 2020 року в сумі 11807,96 грн, та 3% річних за період прострочення з 26.03.2018 до 31.03.2020 в сумі 6439,54 грн.
Обов'язок зі сплати цих платежів визначений у статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідач у порушення умов договору СТ17 у визначений у договорі строк не сплатив першого платежу та не провів повної оплати наданих позивачем послуг, хоча зобов'язаний був це вчинити, з огляду на умови договору СТ17 та встановлені фактичні обставини справи. Водночас, для перевірки правильності нарахування позивачем інфляційних та річних суду необхідно визначити точну дату направлення відповідачу Акту виконаних робіт, оскільки таке направлення відбулося з використанням засобів електронного листування встановити точну дату такого направлення суду встановити не вдалося.
Отже, за неможливості визначити точного періоду прострочення відповідачем оплати за договором СТ17 суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період квітень 2018 - березень 2020 року в сумі 11807,96 грн, та 3% річних за період прострочення з 26.03.2018 до 31.03.2020 в сумі 6439,54 грн.
Разом з цим, період прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №СТ16 судом був встановлений, а тому, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу за договором №СТ16 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивач припустився помилки при визначенні початкової дати для нарахування 3% річних на суму заборгованості за договором №СТ16.
Так, за умовами договору, відповідач був зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання акту надання консультаційних послуг здійснити оплату послуг, наданих Виконавцем, шляхом перерахування зазначеної у цьому пункті суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, отже, останнім днем здійснення оплати є 02.06.2017, а тому період прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №СТ16 починається з наступного дня після закінчення строку відстрочки, тобто з 03.06.2017, при тому, що згідно розрахунку нарахування 3% річних здійснено з 02.06.2017.
Враховуючи вище викладене, суд, здійснивши перерахунок 3% річних на суму заборгованості 105151,59 грн. за період з 03.07.2017 по 31.03.2020 за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, встановив загальний розмір 3% річних в сумі 8925,65 грн.
З наведених підстав, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 8925,65 грн.
Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат позивача за договором №СТ16 та визнано його невірним, оскільки період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як було встановлено судом, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату позивачу у за договором №СТ16 до 02.06.2017 року.
За змістом п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Таким чином, за розрахунком суду за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розмір інфляційних втрат за період з липня 2017 по березень 2020 становить суму 22209,01 грн., яка підлягає стягненню.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог згідно з ст. 173 ГПК України слід зазначити таке.
Питання про обґрунтованість об'єднання позовних вимог було вирішено судом на стадії відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 р. у справі № 910/5233/18, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оскільки, позивач у своїй позовній заяві об'єднав позовні вимоги до одного й того самого відповідача за договорами про надання консультаційних послуг із аналогічними умовами, доводи Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог суд відхиляє.
Щодо відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.
На підтвердження наданих адвокатом Іванченко О.В. послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги від 01.04.2020 №03-04/2020, який укладений між фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем та адвокатом Іванченко Олександром Володимировичем; Ордер на надання правничої допомоги Серії АА №1025700 від 16.04.2020.
Про оплату правничих послуг свідчить платіжне доручення від 07.04.2020 №50 про отримання від фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича суми у розмірі 20000,00 грн.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд частково задовольнив позов, з відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування 18247,70 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р I Ш И В:
Позов Фізичної особи-підприємця Тюпа Олексія Володимировича, м.Київ, до відповідача Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м.Горлівка, Донецька область, про стягнення боргу в сумі 266056,03 грн. - задовольнити частково в сумі 242745,55 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька область, м.Горлівка, вулиця Горлівської Дивізії, б.10; код ЄДРПОУ 05761614) на користь Фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; IBAN: НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/016 філії - ГУ по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк») заборгованість в сумі 242745,55, з яких: 211602,24 грн. - основний борг, 8934,30 грн. - 3% річних, 22209,01 грн. - інфляційні втрати; а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3641,19 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18247,70 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 15.10.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020 року.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз