вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.10.2020р. Справа № 904/4548/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубник», м. Новомосковськ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Новомосковськ», м. Новомосковськ
Про: стягнення 93 037 грн. 97 коп.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «Трубник» (позивач) звернулося з позовом до ПП «Керуюча компанія «Коменерго-Новомосковськ» ( відповідач ) про стягнення 93 037, 97 грн. (в т.ч.: 82 398, 83 грн. - основна заборгованість, 7 580, 69 грн. - пеня, 1 153, 78 грн. - інфляційні втрати та 1 634, 67 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати виконаних позивачем робіт за договором №1501/19 від 15.01.19р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою суду від 25.08.20р. було відкрите провадження у справі №904/4548/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ПП «Керуюча компанія «Коменерго-Новомосковськ» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення відповідачу 31.08.20р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.103)
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.20р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини. Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом , не надходило.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
15.01.19р. між ТОВ «КК Коменерго-Новомосковськ» (замовник) та ТОВ «Трубник» (виконавець) був укладений договір №1501/19 від 15.01.19р., відповідно до умов якого позивач виконав роботи з ремонту будівель на загальну суму 160 047, 05 грн. та виставив відповідачу рахунки на оплату цих робіт ( що підтверджується відповідними доказами, в тому числі актами виконаних робіт за період лютий, грудень 2019р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт, а.с.25-72), а замовник відповідно до п.2.2. договору зобов'язався здійснити оплату за виконані роботи в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунка, пред'явленого підрядником до сплати.
В п.4.1. договору сторони погодили, що за прострочення в оплаті або несвоєчасне виконання робіт сторони оплачують пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, але не більше 5% від вартості невиконаних зобов'язань.(а.с.24).
Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач оплату виконаних позивачем робіт у повному обсязі не здійснив (сплачено лише 77 648, 22 грн. ) ; у зв'язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку станом на 18.08.2020р. ) за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 82 398,83 грн.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості в розмірі 82 398, 83 грн., беззаперечно підписав акт звірки розрахунків станом на 24.04.20р. (а.с.85).
Окрім того, позивач відповідно до п.4.1. договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 7 580, 69 грн. - пені (за період з 21.12.19р. по 21.06.19р.) , 1 153, 78 грн. - інфляційних втрат ( за період з 21.12.19р. по 18.08.20р.) та 1 634, 67 грн. - 3% річних (за період з 21.12.19р. по 18.08.20р.). (а.с.5).
Судом перевірено правильність нарахувань , здійснених позивачем , за зазначений позивачем період пені, інфляційних втрат та 3% річних. Порушень нарахувань пені та 3% річних втрат не виявлено. Проте, виявлені порушення нарахувань інфляційних втрат в розмірі 1 153, 78 грн. ( внаслідок невірного застосування індексів інфляції) . Внаслідок здійсненого судом перерахунку розмір інфляційних втрат склав 986, 68 грн. Отже, саме ця сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача; в задоволенні іншої частини інфляційних втрат, суд вважає за необхідне відмовити, як необґрунтованих.
Згідно із приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу.
Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 82 398, 83 грн. - основної заборгованості , 7 580, 69 грн. - пені, 986, 68 грн. - інфляційних втрат та 1 634, 67 грн. - 3% річних; в задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Коменерго-Новомосковськ» (51200, м. Новомосковськ, провулок Парковий, буд.1, код ЄДРПОУ 35782839) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубник» (51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд.41А, кв.5; код ЄДРПОУ 13446223): 82 398, 83 грн. - основної заборгованості , 7 580, 69 грн. - пені, 986, 68 грн. - інфляційних втрат та 1 634, 67 грн. - 3% річних, 2 092, 12 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 29.10.20р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Васильєв