вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
29.10.2020м. Дніпро№ 904/5825/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву: Фізичної особи-підприємця Самоткал Руслани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Чалої Марини Ігорівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про видача судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення у розмірі 45 829,14 грн. та пені у розмірі 3 554,79 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області 27.10.2020 надійшла заява Фізичної особи-підприємця Самоткал Руслани Олександрівни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чалої Марини Ігорівни заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення у розмірі 45 829,14 грн. та пені у розмірі 3 554,79 грн.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані Фізичної особи-підприємця Самоткал Руслани Олександрівни докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Відтак, заявлені вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Заявник обґрунтовує виникнення заборгованості через несвоєчасне внесення орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення №3 від 17.08.2019, вказує на наявність заборгованості зі сплати орендних платежів у сумі 45 819,14грн. за період з 30.11.2019 по 30.07.2020. Розмір щомісячної орендної плати становить, згідно п.5.1. договору 5700,00грн., з урахуванням ПДВ. В заявленому періоді з 30.11.2019 по 30.07.2020 розмір орендної плати складає 5700грн.х8=45600,00грн. Тож, за відсутності розрахунку суми основного боргу, суд не вбачає підстав вважати заявлену до стягнення суму орендної плати правомірною та безспірною.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором оренди позивачем нарахована пеня на підставі п.10.2.3. договору у сумі 3 554,79грн.
Однак, як убачається зі змісту заяви про видачу судового наказу неустойка нарахована в сумі 3 562,30грн. В заяві не вказано період нарахування пені. Також не містить такого розрахунку й додаток до самої заяви.
Тобто, заявником не додано документ, що вказує на правильність і безспірність заявленої суми орендної плати та пені.
Крім того, всупереч наведених положень Господарського процесуального кодексу України, Фізичною особою-підприємцем Самоткал Русланою Олександрівною не надано рахунків на оплату, як того передбачає пункт 5.7. договору оренди нежитлового приміщення №3 від 17.08.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх правових підстав для видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чалої Марини Ігорівни заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №3 від 17.08.2019 у розмірі 45 829,14 грн. та пені у розмірі 3 554,79 грн.
За змістом статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
До того ж, суд звертає увагу на те, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 12, 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Фізичної особи-підприємця Самоткал Руслани Олександрівни у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чалої Марини Ігорівни заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №3 від 17.08.2019 у розмірі 45 829,14 грн. та пені у розмірі 3 554,79 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.10.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Н.М. Євстигнеєва