Справа № 359/2870/20
27 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В. та суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу суду.
Ухвалою від 17.06.2020 року апеляційна скарга залишена без руху, так як апелянтом не сплачено судовий збір та надано строк для усунення вказаних недоліків.
До суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Позивач зазначає, що є батьком чотирьох малолітніх дітей відповідно до посвідчення батьків багатодітної сім'ї НОМЕР_1 від 21.05.2018 року та дійсного до 23.10.2031 року.
Також позивач вказує, що працює інструктором спорту у селі та отримує не високу заробітну плату, відповідно до Довідки про доходи Процівської сільської ради.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, оскільки позивач є членом багатодітної сім'ї, ним надано належні докази на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), суд дійшов висновку про задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття апеляційного провадження та підготовки справи до апеляційного розгляду в порядку, встановленому ст. 306 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 30, 133, 248, 295, 296, 306, 321, 325 КАС України, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Встановити строк до 03 листопада 2020 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.
Роз'яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк