Справа № 420/7392/19
27 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою Державної екологічної інспекції в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила: тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ФОП ОСОБА_1 в частині використання джерел викидів - місце перевантаження сировини з автотранспорту до ангару, місце завантаження сировини на транспортер, місце перевантаження сировини з транспортера до бункера вібростолу, місце перевантаження сировини до норії, витяжна труба порового котла Е-015-08 ЦО, пательня, дробарка, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , Куліндоровський промвузол, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 року, позовну заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Тимчасово заборонено (зупинено) діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині використання джерел викидів - місце перевантаження сировини з автотранспорту до ангару, місце завантаження сировини на транспортер, місце перевантаження сировини з транспортера до бункера вібростолу, місце перевантаження сировини до норії, витяжна труба порового котла Е-015-08 ЦО, пательня, дробарка, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , Куліндоровський промвузол, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
02 жовтня 2020 року через канцелярію суду від Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, шляхом визначення способу виконання рішення суду від 08.04.2020 року по справі №420/7392/19.
Для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення учасників справи викликано у судове засідання на 12.10.2020 року на 12:00 год.
Судове засідання 12.10.2020 року відкладено на 22.10.2020 року на 15:00 год. у зв'язку з розглядом суддею виборчої справи.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду заяви заявник та ФОП ОСОБА_1 до судового засідання не з'явились, будь-яких заяв, клопотань до суду не подали.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Заява Державної екологічної інспекції в Одеській області про ухвалення додаткового судового рішення обґрунтована тим, що листом Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року №420/7392/19/33708/20 зазначено, що резолютивна частина рішення по адміністративній справі №420/7392/19 не містить приписів для примусового виконання органом державної виконавчої служби рішення, тому для видачі виконавчого листа немає підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів зокрема постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону), водночас пункт 3 статті 6 Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
У силу вимог статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює питання виконання рішень іншими органами та установами, не визначено іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би повноваження виконувати зазначене рішення суду.
Не визначено такого органу й іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного нагляду (контролю), а також самим рішенням суду.
Заявник вказав, що ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» жодним чином не встановлюють правового механізму виконання судових рішень органом державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища
Відтак, виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі № 420/7392/19 покладається саме на відповідний орган державної виконавчої служби.
12.10.2020 року через канцелярію суду представник ФОП ОСОБА_1 подав заперечення на заяву, в яких зазначив, що у п.1 резолютивної частини рішення вирішено питання про право (тобто щодо задоволення вимог позивача), а у п.2 визначено спосіб виконання рішення, а саме: шляхом заборони (зупинення) діяльності відповідача в частині використання джерел викидів.
Отже, при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції вирішив питання як про право, так і щодо способу виконання судового рішення, з огляду на що, підстави для задоволення заяви позивача відсутні.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідні позовні вимоги щодо заборони (зупинення) діяльності відповідача були заявлені позивачем, інших позовних вимог, які б стосувались порядку виконання такої заборони, позивачем заявлено не було.
Позивач зазначає, що ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не визначають правового механізму виконання судових рішень органом державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водночас, ч.2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не може підміняти собою органів державної влади та встановлювати порядок здійснення заборони (зупинення) діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.
При цьому, положення ст.254 КАС визначають можливість учасника справи звернутись до суду із заявою про надання роз'яснення ухваленого судового рішення. При цьому, таке роз'яснення не змінює змісту судового рішення.
Розглянувши заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
Згідно ч.2 ст.252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Як зазначено вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 року, позовну заяву Державної екологічної інспекції в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Тимчасово заборонено (зупинено) діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині використання джерел викидів - місце перевантаження сировини з автотранспорту до ангару, місце завантаження сировини на транспортер, місце перевантаження сировини з транспортера до бункера вібростолу, місце перевантаження сировини до норії, витяжна труба порового котла Е-015-08 ЦО, пательня, дробарка, розташованих за адресою: м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, 31, Куліндоровський промвузол, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Таким чином, ухвалюючи дане рішення, суд вирішив як питання про право, так і щодо способу виконання рішення, а саме: шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача в частині використання джерел викидів - до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду від 08.04.2020 року є обов'язковим до виконання у першу чергу самим відповідачем, до якого відповідна заборона була застосована.
Суд зазначає, що відповідні позовні вимоги щодо заборони (зупинення) діяльності відповідача були заявлені позивачем, інших позовних вимог, які б стосувались порядку виконання такої заборони, позивачем заявлено не було.
Позов задоволено відповідно до позовних вимог позивача, викладених у позовній заяві. Правильність такого рішення підтверджена судом апеляційної інстанції.
Іншого способу виконання судового рішення про застосування заходів реагування законом не передбачено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, і в задоволенні заяви Державної екологічної інспекції в Одеській області слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 252, 256, 293 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції в Одеській області про ухвалення додаткового судового рішення, яким визначити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі №420/7392/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів