28 жовтня 2020 р. справа № 400/2674/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаЗаводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030
провизнання протиправною та скасування постанови від 02.11.2015 р.
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 02.11.2015 р. про арешт нерухомого майна, номер запису обтяження 12109606 від 18.11.2015 р.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що постановою відповідача від 02.11.2015 р. накладено арешт на його нерухоме майно. З метою зняття арешту з майна, позивач звернувся до відповідача із заявою, на яку отримав відповідь, згідно якої арешт на майно ОСОБА_1 (позивача у справі) не накладався, натомість обтяження за № 12109606 від 18.11.2015 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладено на все нерухоме майно ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що наявність чинного арешту порушує його право на розпорядження своєю власністю і відновити свої права в позасудовому порядку він не може.
Від відповідача відзив не надходив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою від 10.07.2020 р. суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 400/2674/20.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 р. скасовано ухвалу суду від 10.07.2020 р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду з стадії відкриття провадження.
Ухвалою від 05.10.2020 р. суд відкрив провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Позивач клопотав про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
На підставі ст. 205 ч. 9 КАС України, справа розглянута в письмовому провадженні.
Вирішуючи справу, суд виходить з такого.
У Заводському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебувало на виконанні виконавче провадження № 53933950 з примусового виконання судового наказу у справі № 487/3303/15-ц, виданого 07.05.2015 р. Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКП "Миколаївобленерго" боргу в сумі 2 011,40 грн.
Заборгованість в сумі 2 011,40 грн. позивачем сплачена, на підставі чого 26.06.2019 р. головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 53933950 (а. с. 42).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на підставі постанови від 02.11.2015 р. Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції зареєстровано обтяження 18.11.2015 р. за № 12109606 про арешт нерухомого майна (а. с. 39-40).
Згідно вищезазначеного витягу, вказана особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_2 .
Листом від 26.06.2020 р. № 62878/107-36/14 відповідач повідомив позивачу, що арешт на майно ОСОБА_1 (позивача у справі) не накладався, а обтяження за № 12109606 від 18.11.2015 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладено на все нерухоме майно ОСОБА_1 (а. с. 47).
Позивач у позовній заяві зазначає, що постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не отримував.
Доказів на спростування твердження позивача, відповідач суду не надав, як і не надав копію постанови від 02.11.2015 р.
З 1999 р. до червня 2016 р. був чинний Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV. На теперішній час спірні правовідносини регулює Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII. Обидва Закони однаково визначають наслідки завершення (закінчення) виконавчого провадження - арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження (ст. 50 Закону № 606-XIV і ст. 40 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону № 606-XIV і ст. 56 ч. 1 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ч. 4-5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 Закону № 1404, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Як вже зазначав суд, заборгованість в сумі 2 011,40 грн. позивачем сплачена та перерахована на рахунок стягувача ОКП "Миколаївобленерго", на підставі чого 26.06.2019 р. головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 53933950 (а. с. 42).
Окрім зазначеного, в постанові вказано, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто в повному обсязі.
Таким чином, зважаючи що виконавче провадження № 53933950 закінчено, а з інформації, яка міститься в листі-відповіді відповідача від 26.06.2020 р. вбачається, що відсутні будь-які документи виконавчого провадження, які б свідчили, що позивач є учасником виконавчого провадження-боржником.
При цьому питання про зняття арешту з нерухомого майна не було вирішено, що зумовлює необхідність зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, оскільки вказані обмеження створюють перешкоди у реалізації позивачем свого права на вільне володіння та розпорядженням майном.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 33 від 06.07.2020 р. (а. с. 53) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 34993162) задовольнити.
2. Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийняту Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 02.11.2015 р., номер обтяження 12109606 від 18.11.2015 р., скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 34993162) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя А. О. Мороз