справа№380/8270/20
28 жовтня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву-заперечення відповідача від 26 жовтня 2020 року щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження у справі № 380/8270/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Державного підприємства «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199, м. Львів, 79031) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в сумі 479201,97 грн.,-
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- задоволити позов Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Арена Львів» (ЄДРПОУ - 38457291) та стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 479201,97 грн.
Ухвалою судді від 09 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін.
26 жовтня 2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява-заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.
Указана заява мотивована тим, що сума боргу, визначена позивачем, яка є предметом стягнення у цій справі, викликає заперечення, оскільки є спірною. Так, відповідач зазначає, що частково погасив борг, а саме сплатив податок на додану вартість у сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3817 від 23 жовтня 2020 року та у сумі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3830 від 26 жовтня 2020 року.
Позивач вказує, що, беручи до уваги не відображення позивачем часткового погашення боргу з податку на додану вартість, помилковими є твердження позивача про невжиття відповідачем жодних заходів щодо сплати податкових зобов'язань.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що у цій справі існує спір, вона є складною та потребує детального з'ясування всіх обставин та дослідження значного об'єму доказів, що неможливо зробити у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд перейти з розгляду справи № 380/8270/20 за позовною заявою Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Арена Львів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в сумі 479201,97 грн. в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Подану відповідачем заяву-заперечення від 26 жовтня 2020 року щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження, суд вирішує в порядку письмового провадження, з урахуванням строків, передбачених частиною четвертою статті 260 КАС України.
При вирішенні указаної заяви-заперечення суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом розгляду у цій справі є питання стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі, який становить 479201,97 грн.
Відтак, ця адміністративна справа, зважаючи на предмет та суму спору не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Оцінюючи наведені відповідачем у заяві-запереченні щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 26 жовтня 2020 року заперечення проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
- значення справи для сторін;
- обраний позивачем спосіб захисту;
- категорію та складність справи;
- обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
- кількість сторін та інших учасників справи;
- чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
- думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Основним аргументом відповідача, на підставі якого він заперечує проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження є те, що сума податкового боргу, яка є предметом стягнення у цій справі, частково ним погашена. Тому за таких обставин відповідач вважає, що у цій справі існує спір, вона є складною та потребує детального з'ясування всіх обставин та дослідження значного об'єму доказів, що неможливо зробити у спрощеному позовному провадженні.
Суд критично оцінює такі доводи відповідача, як на підставу для заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки часткове погашення податкового боргу, який є предметом стягнення у цій справі жодним чином не свідчить про значну складність такої справи та неможливість її вирішення у порядку спрощеного позовного провадження.
Більше того, часткове погашення відповідачем податкового боргу, який є предметом стягнення у цій справі, на думку суду, не свідчить про наявність спору.
Щодо посилань відповідача на необхідність детального з'ясування всіх обставин справи та дослідження значного об'єму доказів суд зауважує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи та надати їм належну правову оцінку.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на відсутність у матеріалах цієї справи значного об'єму доказів, про який він зазначає у своїй заяві-запереченні.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників, категорію та складність справи, а також, зважаючи на приписи частини третьої статті 257 КАС України, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є необґрунтованими, а тому в задоволенні заяви відповідача від 26 жовтня 2020 року про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження належить відмовити.
Керуючись статтями, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви відповідача від 26 жовтня 2020 року про перехід з спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження - відмовити.
Згідно зі статтею 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.