справа№380/6200/20
про залишення позовної заяви без розгляду
27 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Жовковської Ю.В.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність в частині виплати допомоги на оздоровлення у 2016 та 2017 роках передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;
зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 та 2017 роках з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;
визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати на день звільнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року №702 за період з 2013 по 2019 роки;
зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року № 702 за період з 2013 по 2019 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;
визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року № 21 “Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”;
зобов'язати нарахувати та виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року № 21 “Продоведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”.
Ухвалою суду від 02.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Розглядаючи питання щодо залишення позовних вимог в частині компенсації за речове майно без розгляду, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 2 п.1 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2011-ХІІ) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 13.03.2016 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 178), визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Абзацом 2 п.2 Порядку № 178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно з п.3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відтак, суд дійшов висновку, що відносини з приводу виплати компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби.
Стаття 122 КАС України передбачає наступні строки звернення до адміністративного суду:
шість місяців для осіб приватного права;
тримісячний строк для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється;
інші строки, передбачені цим Кодексом та іншими законами;
тримісячний строк у випадках, якщо передбачено обов'язковість досудового порядку вирішення спору;
шестимісячний строк якщо не було прийнято рішення за наслідками розгляду скарги;
місячний строк у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми - ч.5 ст.122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 620/1982/19.
Як передбачено положеннями ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Виплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивачу проведено 28.10.2019 року, що ним не заперечується.
Відтак, позивач дізнався про порушення своїх прав 28.10.2019 року.
04.08.2020 року позивач звернувся з даним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Відтак, на час подання позову 04.08.2020 року позивачем було пропущено строк звернення до суду передбачений положеннями ч.5 ст.122 КАС України.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача, що до цього позову встановлюється шестимісячний строк звернення до суду та посилання з приводу поновлення процесуальних строків у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки, як вбачається із проаналізованого вище, строк звернення до адміністративного суду, щодо відновлення порушених прав позивача, закінчився 28.11.2019 року - до запровадження карантинних заходів.
Також, судом не встановлено, а позивачем не наведено достатніх аргументів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
У відповідності до положень п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.123 згаданого Кодексу, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо нарахування та виплату при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року № 21 “Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився” , слід залишити без розгляду.
Як наслідок, підлягають залишенню без розгляду і похідні вимоги щодо спонукання до вчинення дій.
Щодо судових витрат, то, у відповідності положень ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, з наступними змінами та доповненнями, то такі не підлягають поверненню, оскільки позивач не заявляв такого клопотання.
Керуючись ст.ст.240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині вимог про:
визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року № 21 “Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”;
зобов'язання нарахувати та виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року № 21 “Продоведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився” , залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Я.Мартинюк