справа № 380/1678/20
15 жовтня 2020 року м. Львів
09 год. 55 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участі секретаря судового засідання Івать М.І., представника позивача Перунова В.В., представників третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс» Сприси А.В. та Кулеби В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення -
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» (далі - позивач, ОСББ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - відповідач, виконком ЛМР), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 845 від 06.09.2019, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на будівництво товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско»» (ділянка № 8-9-10).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, приймаючи таке рішення, виконавчий комітет діяв з виходом за межі своїх повноважень, зміни в детальний план не відповідають генеральному плану і плану зонування територій. Вважає, що затверджені містобудівні умови і обмеження надають право на ущільнення території, на якій знаходяться будинки позивача, здійснюють додаткове навантаження на існуючі незначні транспортні та інженерні та інші мережі, а тому впливають на права співвласників багатоквартирних будинків на АДРЕСА_1 . Відтак оскаржуване рішення є, на думку позивача, протиправним.
Ухвалою від 02.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс».
Ухвалою суду від 28.04.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (вх. № 3244ел від 27.04.2020). Вказав, що затверджені містобудівні умови і обмеження не відповідають, на його думку, затвердженій містобудівній документації, оскільки видані на земельні ділянки з функціональним призначенням «зона Ж-3», а відповідно до плану зонування ділянки відносяться до «зони Ж-1». Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 15213 від 19.03.2020) та додаткових поясненнях (вх. № 46588 від 16.09.2020). Представниця відповідача пояснила, що, приймаючи оскаржуване рішення, виконавчий комітет Львівської міської ради діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Зазначила, що оскаржуване рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень (далі - Містобудівні умови) прийнято після опрацювання всіх поданих заявником документів та у зв'язку з відсутністю визначених законом підстав для відмови у їх наданні. Окрім цього таке рішення не стосуються позивача, не порушує його прав чи інтересів. А покликання позивача на те, що будівництво багатоквартирного житлового будинку призведе до понаднормового навантаження на об'єкти благоустрою мікрорайону або що таке будівництво здатне суттєво погіршити якість життя співвласників квартир в будинках на Малоголосківській 8Д нічим не доведено. У судове засідання 15.10.2020 не прибула, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс» проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях (вх. № 14627 від 17.03.2020). Вважає, що у межах цієї справи відсутній предмет захисту в суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтереси позивача, які підлягають захисту. Просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа - ОСОБА_1 , у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд заслухав промови учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до отриманих судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу (а.с. 237) ОСББ «Малоголосківська 8Д» зареєстроване 02.07.2014, засновниками вказано « 82 власники квартир», місцезнаходження: АДРЕСА_1 . У судовому засіданні на пропозицію суду вказати місцезнаходження будинку, у якому знаходяться належні засновникам ОСББ квартири, представник позивача на фрагменті проектного плану (внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у м. Львів) (а.с. 26, 35) вказав на об'єкти № 31, 32 (два багатоквартирні житлові будинки); інші учасники справи підтвердили та визнають цю обставину.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером № 4610137500:07:00:0363 площею 0,1942 га, що знаходиться в місті Львові, обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Промінь Голоско»», ділянка 8-9-10, цільове призначення «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». На фрагменті проектного плану (внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у м. Львів) ця земельна ділянка, виходячи з масштабу викопіювання, знаходиться на відстані понад 150 метрів від багатоквартирних будинків на АДРЕСА_1 (а.с. 35).
За договором суперфіцію від 23.01.2019 ОСОБА_1 надав, а ТзОВ «Львівський домобудівний комбінат-плюс» прийняло у строкове володіння та користування з правом забудови вказану земельну ділянку (а.с. 186-191).
ТзОВ «Львівський домобудівний комбінат-плюс» 02.08.2019 звернулося до виконавчого органу Львівської міської ради через ЦНАП із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано- прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско»» (ділянка № 8-9-10) з доданими документами (а.с. 183-227).
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 845 від 06.09.2019 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано- прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско»» (ділянка № 8-9-10) (а.с. 12-13).
Позивач стверджує, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Львівської міської ради порушує право його засновників (власників квартир) у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на сприятливі умови життєдіяльності та належний благоустрій, відтак звернувся до суду із цим позовом.
При прийнятті рішення по суті суд керується таким.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності чи користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника. Вичерпний перелік документів, що додаються до заяви замовника, визначений ч. 3 ст. 29 Закону № 3038.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (ч. 6 ст. 29 Закону № 3038).
Виключний перелік документів, необхідних для подання у виконавчий комітет з метою отримання містобудівних умов та обмежень передбачений ч. 3 ст. 29 Закону № 3038. Підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень встановлені ч. 4 ст. 29 Закону № 3038.
Частиною п'ятою статті 29 Закону № 3038 передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять: назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта: інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов і обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній; ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. В межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.
Суд встановив, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 845 від 06.09.2019 прийнято відповідно до детального платну території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017.
Позивач стверджує, що оскаржуване рішення є протиправним з тих підстав, що воно прийнято відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017, яке суперечить плану зонування територій (зонінгу) Шевченківського району, затвердженого ухвалами Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 та від 25.01.2018 № 2914, відтак наміри забудови земельних ділянок не відповідали містобудівній документації на місцевому рівні.
Як видно із матеріалів справи, виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском»» № 737 від 18.08.2017, яким затверджено внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території (а.с. 178, 179).
Відповідно до цього рішення територію, до якої входять земельні ділянки щодо забудови яких прийнято оскаржуване рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, віднесено до зони Ж-3 «зона багатоповерхової житлової забудови» (5-9 пов. включно).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 466/1264/18 визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском»» № 737 від 18.08.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском»» № 737 від 18.08.2017 втратило чинність 28.10.2019.
Відтак станом на день прийняття відповідачем рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 845 від 09.06.2019 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 було чинним, тому підстави для відмови у затвердженні містобудівних умов та обмежень в частині їх невідповідності рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 відсутні.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що станом на 06.09.2019 - дату прийняття рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, відповідач діяв у межах, на підставі та у спосіб, передбачених чинним на дату такої дії законодавством.
Також у своїх поясненнях представник позивача зазначив про те, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 втратило чинність як нормативно-правовий акт з моменту набрання законної сили Восьмим апеляційним адміністративним судом - 28.10.2019, і на момент прийняття оскаржуваного рішення було чинним, проте в частині зміни до плану зонування території (зонінгу) не є нормативно-правовим актом, оскільки прийнято неповноважним суб'єктом - виконавчим комітетом Львівської міської ради, а не Львівською міською радою. Крім цього зазначив, що подальше затвердження рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017, зокрема в частині змін до плану зонування території ухвалою Львівської міської ради № 4444 від 20.12.2018, є таким, що здійснено всупереч закону та з недотриманням юридичної техніки. Тому рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 845 від 06.09.2019 є протиправним із цих підстав.
Суд критично оцінює вказані доводи представника позивача, виходячи з такого.
Оцінку рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 в цілому і в кожній частині надано Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі № 466/1264/18.
Як видно із постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 466/1364/18 судом оцінено обставину, що в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 зазначено, що зміни до детального плану житлового району «Під Голоском» вносяться з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району. Однак план зонування території у даній спірній ситуації повинен затверджуватись міською радою, а не виконавчими органами ради. Відтак Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі № 466/1264/18 28.10.2019 зроблено правовий висновок, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском»» № 737 від 18.08.2017 слід визнати протиправним і нечинним згідно з положеннями ч. 9 ст. 256 КАС України, відповідно до якої суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 визнано протиправним та нечинним повністю.
Щодо аргументів відповідача та третіх осіб про відсутність порушених оскаржуваним рішенням прав позивача суд зазначає таке.
Позивач вказав, що звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення порушує його права на сприятливі умови життєдіяльності та належний благоустрій.
Відповідно до положень ст. 160 КАС України позивач (особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду) у позовній заяві зазначає виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначає докази, що підтверджують вказані обставини. Позивач не повинен обґрунтовувати звернення до суду лише власними переконаннями про вплив тих чи інших рішень суб'єкта владних повноважень на його правове становище. Для надання особі судового захисту суд повинен встановити, чи дійсно порушене право, свободу чи інтерес позивача, а якщо таке порушення дійсно відбулося - пересвідчитися, що таке спричинено саме відповідачем. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача повинен довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З огляду на положення статей 1, 4, 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» суд дійшов висновку, що ОСББ наділено повноваженнями звертатися до адміністративного суду з метою захисту прав, представлення інтересів співвласників у судах.
Доводи позивача зводяться до того, що внаслідок зміни функціональної зони з Ж-1 на Ж-3 збільшиться густота населення території неподалік будинків ОСББ, внаслідок чого зросте навантаження на об'єкти благоустрою (дороги, школи, дитячі садки тощо), що погіршить сприятливі умови для життєдіяльності людей у цілому мікрорайоні міста.
Суд критично оцінює доводи позивача та зазначає таке.
З аналізу долученої до справи містобудівної документації та на підставі пояснень представника позивача та третьої особи судом встановлено, що будинки ОСББ на вулиці Малоголосківській 8д були першими багатоквартирними житловими будинками на території, що межує із будинками садибного типу або вільна від забудови.
Безспірним є факт ущільнення забудови неподалік таких будинків, що може негативно сприйматися засновниками ОСББ. Однак таке ставлення саме по собі не є легітимною підставою для заборони органу місцевого самоврядування вирішувати питання щодо коригування чи зміни містобудівної документації, надання вільних земель міста під забудову, а також визначення режиму такої забудови.
Суд враховує інтенсивність процесу урбанізації в Україні та визнає загальновідомою обставину істотного збільшення кількості населення і суттєвого зростання обсягів будівництва у місті Львові, яке є найбільшим у західному регіоні після 2014 року. Вказане зумовлено внутрішньою міграцією населення з тимчасово окупованих територій та Автономної Республіки Крим.
У цих конкретних умовах рішення органу місцевого самоврядування щодо ущільнення забудови у віддаленому від центру міста мікрорайоні визнається судом обґрунтованим та передбачуваним.
Надаючи оцінку зазначених вище твердженням представника позивача суд також враховує, що на пропозицію суду позивач не надав будь-яких альтернативних розрахунків чи висновків експертів, що спростовували б викладені у затвердженій оскарженим рішенням містобудівній документації показники та розрахунки навантаження на інфраструктуру території.
Не доведений залишився також факт того, що оскаржена зміна функціональної зони території на відстані понад 150 м від будинків ОСББ матиме наслідком понаднормове навантаження на об'єкти благоустрою мікрорайону та неминучість реального погіршення якості життя співвласників квартир в багатоквартирних житлових будинках на АДРЕСА_1 .
Крім цього представником позивача визнано, що міська влада та замовники будівництва на сусідніх з будинками ОСББ територіях вже завершують спорудження кількох доріг, що вдосконалять транспортну інфраструктуру цього мікрорайону, а також завершують будівництво школи. Суд також зазначає, що особи, які є замовниками будівництва відповідно до оскаржуваного рішення, інвестували кошти на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Із наведеного вище слідує, що посилання представника позивача про надмірне навантаження на об'єкти благоустрою мікрорайону внаслідок прийняття оскарженого рішення № 845 від 06.09.2019, що призвело до порушення права засновників ОСББ на сприятливі умови для життєдіяльності, є безпідставним, оскільки таке не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 139 КАС України понесені судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2020.
Суддя Р.П. Качур