23 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2998/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бобринецької центральної районної лікарні про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Бондаренко І.А., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю першої групи Б з 10.06.2019 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 серпня 2019 року № 105;
- зобов'язати Міністерство оборони України (Повітрянофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168; код в ЄДРПОУ 00034022) вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особі з інвалідністю першої групи Б внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 10.06.2019 року, з урахуванням проведених виплат по 2 та 3 групі інвалідності, та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначає, що позивач є учасником бойових дій та був звільнений з військової служби 02.02.2017 року за станом здоров'я. Згідно довідки МСЕК серія 12ААА №610569 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, яку в подальшому було змінено на другу групу інвалідності, а згідно довідки до акту МСЕК серія 12 ААБ №564119 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності. У зв'язку зі зміною інвалідності позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату компенсації відповідно до чинного законодавства по першій групі інвалідності, проте згідно протокольного рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 серпня 2019 року №105 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Таке рішення вважає протиправним, оскільки своєчасно звернувся до Бобринецької ЦРЛ, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Представником Міністерства оборони України (надалі відповідач) подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що первинно третя група інвалідності позивачу встановлена 06.06.2017 р. Кіровоградською обласною МСЕК №2, за результатами повторного 18.06.2018 року позивачу було встановлено другу групу інвалідності, а з 10.06.2019 року позивачу встановлено першу групу інвалідності. Представник відповідача вказує, що оскільки час між зміною групи інвалідності становить більше ніж два роки, то відповідно позивач не має права на отримання різниці компенсації грошової допомоги. Крім того, у відзиві зазначено, що законодавством визначено право особи на отримання виплати (один раз) при встановленні інвалідності вищої групи, натомість позивач вже отримав виплату при встановленні третьої групи інвалідності, а потів отримав виплату після встановлення другої групи інвалідності, а відтак не має права на отримання більше компенсації різниці виплат одноразової грошової допомоги.
Представницею позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначала про те, що ОСОБА_1 для встановлення першої групи інвалідності своєчасно, а саме 06.07.2019 року в дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, що підтверджується записами в медичній картці, але лікарня свій висновок надала лише 10.07.2020 року, тобто ОСОБА_1 не пропустив дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Від третьої особи - Бобринецької центральної лікарні пояснення на адміністративний позов не надходили.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Зокрема у вказаній заяві було зазначено про необхідність, на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною вимогою. Недоліки позовної заяви усунуто, суду надано заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено процесуальні строки для надання заяв по суті справи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд, -
ОСОБА_1 протягом 2014-2015 років безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується довідкою Міністерства оборони України військова частини-польова пошта НОМЕР_1 від 22.02.2016 року №60 (а.с.14), та відповідно посвідченням серія НОМЕР_2 (а.с.16).
Згідно свідоцтва про хворобу №760 від 27.12.2016 року захворювання ОСОБА_1 пов'язані з проходженням військової служба та захистом Батьківщини (а.с.48-49).
У довідці до акту МСЕК серії 12ААА № 610569 ОСОБА_1 з 06.06.2017 року встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, дата огляду 21.06.2017 (а.с.11).
У довідці до акту МСЕК серії 12ААА № 627656 ОСОБА_1 з 18.06.2018 року встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, дата огляду 26.06.2018 (а.с.12).
У довідці до акту МСЕК серії 12ААА № 627656 ОСОБА_1 з 10.06.2019 року встановлено першу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, дата огляду 21.06.2019 (а.с.13).
Представницею позивача у позові зазначено про те, що позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 528600 грн., такі ж дані зазначено відповідачем і у відзиві.
Позивачу було призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням спочатку третьої, а потім другої групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини у зв'язку з чим була виплачена одноразова грошова допомога у сумі 528600 грн., спору щодо повноти сплаченої суми одноразової допомоги, з урахуванням встановленої другої групи інвалідності сторонами не зазначено.
У зв'язку зі зміною групи інвалідності на першу групу позивач звернувся до Міністерства оборони України з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги, відповідно до чинного законодавства по першій групі інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 серпня 2019 року №105, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: « 30. Солдату в запасі ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), якого 02.02.2017 звільнено з військової служби та 06.06.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААА № 610569 від 06.06.2017), з 18.06.2018 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААА № 627656 від 18.06.2018), а 10.06.2019 - особою з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААБ № 564119 від 10.06.2019). Зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності (надалі спірне рішення, а.с.25)ю
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням йому під час повторного огляду МСЕК, який здійснено 21.06.2019 року, вищої (І) групи інвалідності з 10.06.2019 року.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом №2011-ХІІ.
Пунктом 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Пунктом другим статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно із частиною дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Порядок №975) визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Одноразова грошова допомога згідно з пунктом 6 цього Порядку №975 призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Пунктом 8 Порядку №975 передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо усунення розбіжностей у тлумаченні пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2020 (справа №240/10153/19) вказав, що змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
У пункті 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Частинами 1, 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, належним доказом встановлення першої групи інвалідності позивачу є відповідна довідка МСЕК, і даному випадку не може бути підмінена показами жодного свідка чи то записами у медичній картці.
Більш того, суд зауважує, що згідно плану реабілітаційних заходів за 2019-2020 рік позивач дійсно звертався до медичних установ щодо проходження відповідних лікувальних заходів як то обстеження лікарів, поліклінічні обстеження тощо (а.с.19). Крім того, згідно запису лікаря у медичній картці, аркуші якої долучено до позову, ЛКК від 07.06.2019 року заключення - відправлено на обл.МСЕК №2 повторно інв. ІІ групи (а.с.24), тобто направлення на МСЕК вже відбулось поза межами дворічного строку.
Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку, отже дворічний строк, який встановлений вищезазначеними нормами, сплинув 07.06.2019 року, при цьому першу групу інвалідності позивачу встановлено з 10.06.2019 року. .
Таким чином, суд вважає, що оскільки вища (I) група інвалідності позивачу була встановлена після спливу дворічного строку, визначеного пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975, спірне рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, викладене у пункті 30 протоколу №105 від 09 серпня 2019 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є обґрунтованим, а тому правові підстави для визнання його протиправним відсутні та як наслідок відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу одноразову грошову допомогу на підставі пункту 8 Порядку №975 відсутні.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 22 жовтня 2020 року по справі № 824/1032/18-а.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем доведено правомірність рішення щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги. У той же час, позивач не підтвердив наявність обставин, наведених в обґрунтування своїх позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (Повітрянофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168; код в ЄДРПОУ 00034022) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бобринецької центральної районної лікарні (вул. Василя Порика, 6, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук