27 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3775/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030) про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.03.2020 року № 11-3986/14-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”;
- зобов'язати управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , дозвіл (Наказ) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (паю) у приватну власність із земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею Серія КР у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що маючи намір отримати земельну ділянку у власність, звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, долучивши до заяви передбачені законом документи. Натомість Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ від 11.03.2020 № 11-3986/14-20-СГ, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні вимог зазначивши, що в ході перевірки матеріалів поданих позивачем, виявлено, що ОСОБА_2 , є головою СФГ «НАДІЯ» та має у постійному користуванні земельну ділянку площею 54.2 га., та на підставі ст. 31 Закону України «Про фермерське господарство» надав згоду на вилучення земельної ділянки з земель СФГ «НАДІЯ» для отримання безоплатно в приватну власність земельних ділянок (паїв), членами СФГ «Надія».
В разі вилучення земель членам СФГ державний акт на право постійного користування буде недійсним оскільки буде змінено площу земельної ділянки та змінено конфігурацію. Також, зазначив, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження Головного управління перебираючи на себе функцію органу щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна позиція у Верховному Суді по справі П/811/601/18 (а.с. 50-53).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею Серія КР у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.
До заяви позивачем додані документи згідно додатку.
Наказом від 11.03.2020 року № 11-3986/14-20-СГ відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, орієнтований розмір земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з таких підстав: подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с.10).
Позивач вказує, що наказ відповідача є протиправним, а тому звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Так, зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району (пункт “а” частини першої статті 121 ЗК України).
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, отримавши заяву (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення фермерського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Оскаржуваний наказ мотивований тим, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, проте суд не вважає вказану відмову вмотивованою, оскільки відсутня чітка підстава для відмови із зазначенням конкретних недоліків, встановлених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Тобто оскаржуваний наказ є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , дозвіл (Наказ) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (паю) у приватну власність із земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею Серія КР у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, то суд дійшов наступних висновків.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади. Фактично суд підміняє собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень відповідача.
Суд вважає, що в даному випадку зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, свідчить про перебирання судом повноважень суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, віднесено розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку, визначеному законодавством, та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із врахуванням положень ч.7 ст.118 ЗК України.
При цьому, зазначає, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.
Наведений висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , дозвіл (Наказ) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (паю) у приватну власність із земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею Серія КР у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.
Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки заява позивачки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розглянуто з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого наказу за її заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем наказу, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом скасований оскаржуваний наказ.
Стосовно позиції представника відповідача, що в ході перевірки матеріалів поданих позивачем, виявлено, що ОСОБА_2 , є головою СФГ «НАДІЯ» та має у постійному користуванні земельну ділянку площею 54.2 га., та на підставі ст. 31 Закону України «Про фермерське господарство» надав згоду на вилучення земельної ділянки з земель СФГ «НАДІЯ» для отримання безоплатно в приватну власність земельних ділянок (паїв), членами СФГ «Надія»; в разі вилучення земель членам СФГ державний акт на право постійного користування буде недійсним оскільки буде змінено площу земельної ділянки та змінено конфігурацію, то суд відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 77 КАС України, не приймає посилання представника відповідача на зазначені вище обставини, оскільки дані обставини не досліджувались відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу та не покладені в основу оскаржуваного наказу.
Відповідно до ст. 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.44) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.03.2020 року № 11-3986/14-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею Серія КР у розмірах земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун