про відмову в задоволенні відводу судді
28 жовтня 2020 року м. Київ ЗВД/320/29/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,
Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області
про визнання протиправними та скасування рішень,
На розгляді у Київському окружному адміністративному суді перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень.
Від ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про відвід судді Панченко Н.Д. в адміністративній справі №369/2257/19.
Згідно з ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. від 20.10.2020, суд визнав відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в справі №369/2257/19 необґрунтованим, а матеріали адміністративної справи №369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень - передав до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. суддею, який буде вирішувати питання про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в справі №369/2257/19.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Басая О.В. від 23.10.2020 у справі № 369/2257/19, задоволено заяву судді Басая О.В. про самовідвід. Передано адміністративну справу №369/2257/19 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі №369/2257/19, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно відомостей витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Панову Г.В. визначено головуючим суддею, який буде вирішувати питання про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. у справі № 369/2257/19.
28.10.2020 матеріали справи № 3269/2257/19 та заяву про відвід судді Панченко Н.Д. передано на розгляд головуючому судді Пановій Г.В.
Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д., суд зазначає таке.
В обґрунтування заяви про відвід судді Панченко Н.Д. позивач зазначив, що суддя Щавінський В.Р. здійснював розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а суддя Панченко Н.Д. призначивши розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін є необ'єктивним та упередженим.
Додатково, заявник зазначив, що суддя Панченко Н.Д. обмежила йому термін усунення недоліків надавши для цього п'ять днів, хоча в ухвалі про прийняття справи до провадження визначено сторонам 10 днів на надання всіх доказів, що є проявом необ'єктивності.
Крім того, на думку ОСОБА_1 , суддею Панченко Н.Д. допущено необ'єктивне та упереджене ставлення по відношення до нього, з огляду на те, що постановивши ухвалу про прийняття справи до свого провадження суддя не вбачала недоліків в позовній заяві, а через певний проміжок часу постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій просить надати до суду копії документів позивача, докази реєстрації позивача, хоча в матеріалах справи є копія паспорту
Дослідивши заяву позивача про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що наведені у заяві мотиви відводу судді не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Як зазначено вище, позивач посилається на те, що суддя призначив справу до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін, хоча попередній суд здійснював розгляд справи з викликом сторін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частиною дев'ятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
3) предмет та підстави позову;
4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження;
6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін;
8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
9) строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;
10) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається;
12) у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладені норми, слід зазначити, що саме суд визначає за правилами якого провадження буде здійснено розгляд справи з урахуванням наведених приписів статтей КАС України.
Щодо доводів заявника про те, що суддя прийняла справу до провадження, а після того залишила позов без руху, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Щодо доводів позивача про упередженість по відношенню до позивача та необ'єктивність судді слід зазначити, що вони не підтверджені жодними доказами.
Тобто, доводи позивача викладені в заяві про відвід судді Панченко Н.Д. свідчать про те, що заявлений відвід обумовлений незгодою позивача з процесуальними діями судді, що вчинені під час розгляду даної справи, та не містить передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, в зв'язку з чим заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі № 369/2257/19 не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного Панченко Н.Д. в адміністративній справі № 369/2257/19, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Панова Г. В.