КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
15 жовтня 2020 року № 320/5389/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Щербака Р.С.,
представника відповідача Левчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради Київської області
про визнання протиправними та скасування рішень,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Ворзельської селищної ради Київської області №162 від 27 грудня 2019 року «Про створення погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення містобудівної документації - «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку)»;
- визнати протиправним та скасувати рішення погоджувальної комісії, оформлені Протоколом засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) від 31 січня 2020 року.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову позивач зазначив, що всупереч вимогам законодавства під час громадських слухань не було обрано уповноважених осіб від громадськості для участі у погоджувальній комісії. Позивач стверджує, що під час прийняття оскаржуваного рішення селищною радою порушено всі вимоги, які ставляться до органу місцевого самоврядування при прийнятті рішень.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав, що оскаржуване рішення прийнято в межах та у спосіб визначений законодавством. Стверджує, що утворення погоджувальної комісії є правом, а не обов'язком органу місцевого самоврядування. Також, зазначає, що законодавством України не регламентовано процедуру утворення погоджувальної комісії.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 03.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 24.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.09.2020.
Ухвалою суду від 02.09.2020 витребувано докази по справі.
01.09.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивач, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив.
В адміністративній справі оголошено перерву у зв'язку із витребуванням доказів по справі, до 15.09.2020.
24.09.2020 у судове засідання прибув позивач та представник відповідача.
В адміністративній справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2020.
15.10.2020 у судове засідання прибув позивач, представник позивача та представник відповідача.
В адміністративній справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
07.12.2017 року на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було опубліковано повідомлення про початок розроблення містобудівної документації - Генеральний план селища Ворзель (т.1 а.с.165).
27.02.2018 року на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було розміщено повідомлення про надходження пропозицій щодо розробки Генерального плану селища Ворзель (т.1 а.с.166).
20.11.2019 Ворзельскою селищною радою винесено розпорядження №50 «Про заходи з підготовки та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розгляду проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища (Звіт про стратегічну оцінку) (т.1 а.с.168-169).
21.11.2019 року на офіційному сайті Ворзельської селищної ради, в газеті «Бучанські Новини» та в газеті «Вперед+» було опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку). Відповідно до зазначеного повідомлення, визначено період отримання пропозицій під час процедури проведення громадських слухань: з 21 листопада 2019 року по 20 грудня 2019 року включно (т.1 а.с.170-175).
17.12.2019 року відбулися громадські слухання щодо проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку). Всього взяло участь у громадських слуханнях 166 осіб, з них 131 особа-мешканці, які проживають у селищі Ворзель, згідно реєстраційних листів учасників громадських слухань. За період громадських обговорень (з 21.11.2019 р. по 17.12.2019 р.) до виконавчого комітету Ворзельської селищної ради надійшло 10 пропозицій. До заяви СЕО подано З пропозиції, до звіту СЕО - 0 (на день проведення слухань), до проекту Генерального плану надійшло 19 пропозицій від фізичних та юридичних осіб щодо врахування їхніх інтересів при розробці містобудівної документації, які відповідно надані на опрацювання робочій групі (замовнику) та розробнику містобудівної документації для надання відповіді у межах та в строки встановленні законодавством України (т.1 а.с.174-105).
17.12.2019 року на офіційному сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) був опублікований Протокол громадських слухань (Генеральний план) від 17.12.2019 (т.1. а.с.106).
27.12.2019 виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради прийнято рішення № 162 від 27.12.2019 р. «Про створення погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення містобудівної документації - «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку)» (т.1 а.с.65-68).
31.01.2020 року відбулося засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) (т.1 а.с.208-224).
На офіційному сайті Ворзельської селищної ради (vorzel-rada.gov.ua) було опубліковано звіт про результати розгляду пропозицій/зауважень громадськості та результати засідання погоджувальної комісії (т.1 а.с.107).
25.06.2020 року на засіданні 67 сесії Ворзельської селищної ради було прийнято рішення № 908-67-VII «Про затвердження містобудівної документації - Генеральний план селища Ворзель Київської області, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку)» (т.2 а.с.37).
Не погоджуючись із зазначеним рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
V.Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України Про основи містобудування визначено основні вимоги до містобудівної діяльності.
При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до статті 12 зазначеного закону до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 1 цього Закону детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Згідно частини першої статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Відповідно до частин четвертої сьомої статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Відповідно до частин третьої десятої статті 21 цього ж Закону замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу Охорона навколишнього природного середовища або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).
Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.
У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.
Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання вимог статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Кабінет Міністрів України 25 травня 2011 року прийняв постанову № 555, якою затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі Порядок № 555).
Згідно пункту 6 Порядку № 555 оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. (Пункт 6-1 Порядку № 555).
Відповідно до п.п.12-13 Порядку №555 погоджувальна комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. Головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
До складу комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об'єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань.
Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. (Пункт 7 Порядку № 555).
VI. Оцінка суду
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що на місцевому рівні затвердження містобудівної документації, зокрема, генеральних планів певної території, віднесене до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад. При реалізації цих повноважень на відповідні сільські, селищні, міські ради покладається обов'язок щодо забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється.
Відповідно до п.п.12-13 Порядку №555 погоджувальна комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості. Склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб. Головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
До складу комісії входять: посадові особи замовника містобудівної документації; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об'єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань.
Таким чином встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин до складу погоджувальної комісії, яка створюється для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, мають входити уповноважені представники громадськості, які обираються саме під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що погоджувальна комісія щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівної документації, яка створена оскаржуваним рішенням, складається з 55 осіб, в тому числі із 38 представників громадськості, які були включені до погоджувальної комісії на підставі поданих ними заяв про включення до складу погоджувальної комісії, що складає 69% від загальної кількості учасників комісії (т.1 а.с.156-159).
Відтак, твердження позивача про порушення суб'єктом владних повноважень процедури утворення погоджувальної комісії, є необґрунтованими, оскільки судом встановлено, виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради під час прийняття оскаржуваного рішення, дотримано пропорційність складу і виду учасників комісії, передбачені чинним законодавством.
31.01.2020 виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради було прийнято рішення погоджувальної комісії, оформлене Протоколом засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку), на засіданні якої було розглянуто зауваження та пропозиції до проекту містобудівної документації. На засіданні погоджувальної комісії взяло участь 47 членів погоджувальної комісії, в тому числі 34 представника громадськості.
Щодо правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради, суд зазначає наступне.
Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
Згідно з частинами п'ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
За змістом пункту 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Отже, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Разом з цим, аналіз положень статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку про те, що розроблені детальні плани територій підлягають громадським слуханням.
Матеріалами справи підтверджується, що виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради при здійсненні підготовки до процедури громадських слухань розміщено 21.11.2019 року на офіційному сайті Ворзельської селищної ради, в газеті «Бучанські новини» та в газеті «Вперед+» було опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку), визначено період отримання пропозицій під час процедури проведення громадських слухань: з 21.11.2019 року по 20.12.2019 року включно та вказано місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, а саме: приміщення Ворзельської селищної ради за адресою: селище Ворзель, вул. Курортна, 72 та офіційний веб-сайт Ворзельської селищної ради.
Замовники містобудівної документації відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
На виконання вимог наведеної норми закону, проект рішення щодо розроблення містобудівної документації «Генальний план селища Ворзель» було завчасно оприлюднено на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради.
Згідно пункту 8 Порядку №555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника містобудівної документації, який: забезпечує реєстрацію їх учасників; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх врахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань. Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника про розроблений проект містобудівної документації. Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу. Відсутність пропозицій і зауважень громадськості фіксується у протоколі громадських слухань. Пунктом 9 Порядку №555 також визначено, що пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи.
Отже, приписами Порядку №555 визначається, що під час проведення громадських слухань (зауваження) до проектів містобудівної документації на місцевому рівні подаються в усній чи письмовій формі зацікавленими особами.
Судом встановлено, що 17.12.2019 року відбулися громадські слухання щодо проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку), результати яких було оприлюднено на офіційному веб-сайті Ворзельської селищної ради. Всього взяло участь у громадських слуханнях 166 осіб, з них 131 особи, у тому числі ОСОБА_1 , які проживають у селищі Ворзель, згідно реєстраційних листів учасників громадських слухань. За період громадських до виконавчого комітету Ворзельської селищної ради надійшло 10 пропозицій. До заяви СЕО подано 3 пропозиції, до звіту СЕО - 0 (на день проведення слухань), до проекту Генерального плану надійшло 19 пропозицій від фізичних та юридичних осіб щодо врахування їхніх інтересів при розробці містобудівної документації, які відповідно надані на опрацювання робочій групі (замовнику) та розробнику містобудівної документації для надання відповіді у межах та в строки встановленні законодавством України.
31.01.2020 року відбулося засідання погоджувальної комісії з розгляду спірних питань за результатами розгляду пропозицій/зауважень до проекту містобудівної документації «Генеральний план селища Ворзель Київської області», в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку). До проекту містобудівної документації надійшли письмові пропозиції (36), які розглянуті розробником та замовником і надані відповіді заявникам. У засіданні погоджувальної комісії взяло участь 47 членів погоджувальної комісії із яких 34 представників громадськості, що підтверджується протоколом від 31.01.2020.
Із змісту вище вказаного протоколу вбачається, що зауваження та пропозиції громадськості щодо розробленого проекту "Генерального плану селища Ворзель Київської області", в тому числі розділ «Охорона навколишнього природного середовища» було опрацьовано та розглянуто в ході проведення засідання комісії, наведено аргументацію щодо прийняття або відхилення таких пропозицій та прийнято рішення про узгодження або відхилення останніх.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах спірних правовідносин забезпечено належний розгляд і врахування пропозицій громадськості, а отже рішення погоджувальної комісії від 31.01.2020 року прийняте у межах та у спосіб визначений законодавством, відтак підстави для скасування зазначеного рішення, відсутні.
Втім, суд критично ставиться до посилань відповідача щодо відсутності за позиачем порушеного права у межах спірних правовідносин, з огляду на те, що Конституцією України встановлюється право участі територіальної громади, зокрема, громадян - членів територіальної громади, у місцевому самоврядуванні.
VIII. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
VІІ. Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 27 жовтня 2020 р.