26 жовтня 2020 року 320/5820/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, про визнання протиправними дій.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_3 доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, державної пенсії по інвалідності згідно статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії за проживання на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно статті 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796- ХІІ від 28.02.1991 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з врахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) державної пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю II групи, щодо якої встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з врахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відстоків мінімальної пенсії за віком згідно статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням вже сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.
16 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/5820/20. Вказану заяву обґрунтовано тим, що під час судового розгляду суд не у повному обсязі вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Так, судом не вирішено питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5700,00 грн.
Враховуючи положення частини 3 статті 252 КАС України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши подане представником позивача клопотання по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.05.2020 №29/2014 (а.с.16) та копію квитанції про сплату гонорару від 13.05.2020 на суму 5700 грн., видану адвокатом Н.Ю. Гарнагою (а.с. 17).
За умовами п. 1.1. договору про надання правничої допомоги від 13.05.2020 №29/2014, адвокат Гарнага Н.Ю. приймає доручення клієнта ( ОСОБА_3 ) на надання йому правничої (правової) допомоги з питання: перерахунку йому пенсійних виплат за 2014 рік, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, представництва та захисту прав та законних інтересів клієнта в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними особами, а також у судових органах України всіх інстанцій будь-якої підвідомчості та підсудності у справі про захист майнових, особистих немайнових прав клієнта, його інтересів та свобод.
Пунктом 3.1 договору визначено, що розмір гонорару ОСОБА_4 за надання правової допомоги становить 5700,00 грн. Сплата гонорару здійснюється в день підписання даного договору та підтверджується виданою адвокатом у двох примірниках Квитанцією про сплату гонорару.
Згідно Квитанції про сплату гонорару від 13.05.2020 (а.с. 17) позивач сплатив на користь ОСОБА_5 гонорар у розмірі 5700 грн.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), розрахунок витрат, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.
Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом вище, позивачем надано суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.05.2020 №29/2014 (а.с.16) та копію квитанції про сплату гонорару від 13.05.2020 на суму 5700 грн., видану адвокатом Н.Ю. Гарнагою.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній розрахунок судових витрат на правову допомогу, акти виконаних робіт/надання послуг, чи будь-які інші документи на підтвердження обґрунтованості гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
Зі змісту наданих позивачем документів неможливо встановити обсяг наданих послуг згідно з договором від 13.05.2020 №29/2014, оскільки у матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі наданих адвокатом послуг з конкретизацією наданих послуг по видам, обсягу витраченого часу тощо.
Крім того, за змістом п. 1.1 вказаного договору, передбачено перелік таких послуг як: представництво та захист прав та законних інтересів клієнта в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними особами, а також у судових органах України всіх інстанцій будь-якої підвідомчості та підсудності у справі про захист майнових, особистих немайнових прав клієнта, його інтересів та свобод.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити розмір витрат на оплату послуг адвоката Гарнага Н.Ю., наданих позивачу в межах даної адміністративної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони документально не підтверджені.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Ухвалити додаткове рішення, яким відмовити у стягненні на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.