15 жовтня 2020 року м. Київ № 373/1249/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період з 2019 по 2020 роки відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2019 по 2020 роки у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком (розміри яких були встановлені на кожний відповідний рік) з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Як вбачається з позовної заяви, позивач в якості відповідача вказує Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300; місцезнаходження: 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7).
Водночас, за результатом перевірки суб'єкта владних повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом пошуку 22886300 встановлено про наявність відомостей щодо Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (місцезнаходження: м. Київ, пр. Космонавта Комарова, буд. 7).
Відтак, відомості що зазначенні позивачем як місцезнаходження відповідача не відповідають відомостям визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, позивачу слід надати відомості щодо місцезнаходження відповідача з урахуванням вказаних зауважень, оскільки за вказаною адресою суд здійснюватиме направлення кореспонденції.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв'язку з невиплатою відповідачем позивачеві щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2019 та 2020 роки.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обумовлено щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Як вбачається з листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 23.06.2020 №14/07-К-534-011, у ньому зазначено про те, що нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2019 році здійснено в розмірі 1295,00, що свідчить про отримання позивачем вказаної допомоги у 2019 році.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період 2019 року відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропустила шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з тим, обґрунтовуючи позов у вказаній частині позовних вимог, позивач посилається на ту обставину, що вона скористалася досудовим порядком врегулювання спору, передбаченого ч.4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначила, що предметом судового спору у даному випадку є відмова відповідача №14/07-К534-011 від 23.06.2020 щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2019 по 2020 роки відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка прийнята за результатами звернення позивача від 16.06.2020.
Однак, слід звернути увагу позивача, що позивач у межах даного позову оскаржує протиправні дії відповідача щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 та 2020 роки, проте не оскаржує відмову відповідача від 16.06.2020 в межах шестимісячного строку.
У той же час, до суду позивач звернувся лише 16.09.2020, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зауважує, що позивач оскаржуючи дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період 2019 року звернувся до суду через рік з моменту порушення її прав, проте не надала до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не зазначила, які об'єктивні обставини перешкоджали позивачеві звернутися до суду у строк встановлений процесуальним законодавством.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що нею не пропущено строк звернення до суду, визначений ч. 4 ст. 122 КАС України, оскільки вказаною нормою обумовлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, позивач не надав до суду обґрунтування щодо того, що законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, зокрема стихійні лиха, хвороба, тощо.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період 2019 року відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період 2019 року відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- позовної заяви, яка відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням місцезнаходження відповідача.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.