27 жовтня 2020 року о/об 12 год. 25 хв.Справа № 280/6999/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1.Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.164; код ЄДРПОУ 43314918); 2.Держави - Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, буд.13; код ЄДРПОУ 00015622)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Держава - Державна казначейська служба України (01601, м.Київ, вул.Бастионна, буд.6; код ЄДРПОУ 37567646)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 (надалі - позивач) до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (надалі - відповідач-1), Держави - Міністерства юстиції України (надалі - відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) по несвоєчасному виконанню ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», абз.3 ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ст.19 Конституції України по виконавчому провадженню №58998700 - протиправною; 2) як похідне, зобов'язати Відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виконати імперативні вимоги п.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», абз.3 ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ст.19 Конституції України по виконавчому провадженню №58998700; 3) стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
У позовній заяві зазначено наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду №280/4372/18 від 17.01.2019 (надалі за текстом позовної заяви - рішення суду від 17.01.2019) бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя по невиплаті пенсії за період з 01.09.2018 визнано протиправною та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі за текстом позовної заяви - Боржник) поновити виплату Позивачу пенсії за період з 01.09.2018 на визначений рахунок раніше. 09.04.2019 Запорізький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №280/4372/18. Постановою від 26.04.2019 державного виконавця було відкрито виконавче провадження №58998700. Постановою від 26.12.2019 проведено заміну сторони виконавчого провадження - Боржника на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012. 31.08.2020 на електронну адресу представника позивача надійшла відповідь відповідача, відповідно до якої відповідач за період з 26.04.2019 по 31.08.2020, всупереч його обов'язків, фактично провів тільки одну виконавчу дію щодо примусу Боржника виконати рішення суду №280/4372/18 від 17.01.2019, а саме, тільки 28.04.2020 наклав штраф на Боржника за невиконання рішення суду. Відповідач порушив ЗАКОН, так як повинен був 14.05.2019 перевірити виконання Боржником постанови. Але такої дії відповідачем не проведено 14.05.2019. Відповідач порушив ЗАКОН, так як повинен був 14.05.2019 накласти на Боржника штраф. Але такої дії Відповідачем не проведено 14.05.2019. З наявного виконавчого провадження №58998700 можливо зробити висновок, що без участі Боржника судове рішення №280/4372/18 від 17.01.2019 виконати неможливо. Відповідач порушив ЗАКОН, так як повинен був 27.05.2019 надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження №58998700. Але такої дії відповідачем не проведено 27.05.2019. Законодавець чітко визначив імперативними нормами Закону «Про виконавче провадження» послідовні дії відповідача щодо його дій у разі невиконання судового рішення Боржником. Але, станом на 02.10.2020 року відповідач ухиляється від виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження». На адресу позивача не надходить повідомлення про направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та відповідач не виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідач створює ілюзорне враження, начебто проведення виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення №280/4372/18 від 17.01.2019. А фактично нічого реального для забезпечення виконання судового рішення, не робить. Відповідач своєю протиправною бездіяльністю наносить позивачу моральну шкоду і за це несе відповідальність Держава. З урахуванням практики ЄСПЛ та явної неповаги відповідача до Законів України та головне до законних очікуваннь позивача, розмір моральної шкоди позивач визначає у розмірі 20000,00 грн.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. 25.04.2019 до відповідача-1 надійшов виконавчий лист по справі №280/4372/18, виданий 09.04.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.09.2018 неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на визначений рахунок раніше. 25.04.2019 в автоматизованій системі виконавчого провадження було зареєстровано виконавче провадження №58998700 з виконання вищевказаного виконавчого листа. Постановою державного виконавця від 26.04.2019 було відкрито виконавче провадження №58998700. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження. Листом від 07.05.2019 за вих.№7600/11 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині відновлення виплати пенсії з 01.09.2018 про що надано завірену копію рішення №923040809095 від 30.01.2019 та протоколу №923040809095. Згідно наданого протоколу розмір заборгованості з виплати пенсії за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року склав 8847,00 грн. Щодо виплати нарахованої суми пенсії боржником повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України №637 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №778) припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому зазначеною постановою доповнено реченням такого змісту: «Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань державним реєстратором 31.07.2019 року внесено запис про припинення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22.08.2018 за №628 деякі територіальні органи Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. 26.09.2019 державним виконавцем до Запорізького окружного адміністративного суду направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя на Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області. Також, 26.09.2019 державним виконавцем до Запорізького окружного адміністративного суду направлено заяву про заміну способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4372/18 на стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя заборгованість з виплати пенсії у сумі 8847,00 грн. на користь ОСОБА_2 . Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі №280/4372/18 замінено сторону виконавчого провадження - боржника по справі №280/4372/18 з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя на його правонаступника - Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області. У зв'язку із зазначеним, Постановою державного виконавця від 26.12.2019 було замінено боржника за виконавчим провадженням №58998700 на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 по справі №280/4372/18 у задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі №280/4372/18 відмовлено. 26.12.2019 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано негайно в повному обсязі виконати рішення суду та протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги надати підтверджуючи виконання рішення суду документи. Листом від 11.01.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено про невиконання в повному обсязі рішення за виконавчим провадженням №58998700 в частині здійснення виплати заборгованості з посиланням на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №788 від 21.08.2019, якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 та визначено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. У зв'язку із невиконанням рішення суду Постановою державного виконавця відповідача-1 від 28.04.2020 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було накладено штраф у сумі 5100,00 грн. Копії зазначеної постанови були направлені сторонам виконавчого провадження. Не погодившись із зазначеною постановою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Запорізького окружного адміністративного суду подано адміністративний позов. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі №280/3082/20 у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено. Не погодившись із рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Третього апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження. Станом на 22.10.2020 інформації щодо розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 до відповідача-1 не надходило, згідно даних порталу «Судова влада України» інформація теж відсутня. Таким чином, після вирішення по суті судом питання про правомірність накладення штрафу на боржника - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в рамках виконавчого провадження №58998700 буде вирішено питання щодо вжиття подальших заходів, передбачених ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 22.10.2020 судом не вирішено питання (рішення суду не набрало законної сили та оскаржується) щодо правомірності накладення штрафу (першого штрафу) на боржника у зв'язку із чим державним виконавцем не може бути прийнято рішення щодо повторного накладення на боржника штрафу та направлення подання про вчинення боржником кримінального правопорушення і подальшого закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Стосовно вимоги позивача про стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди, то відповідач-1 зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки: по-перше, сума до виплати за рішенням суду стягувачу складає 8847,00 грн., що майже в три рази менше ніж заявлена сума моральної шкоди; по-друге, стягувачем не зазначено та не надано жодних доказів стосовно обґрунтованості заявленої суми та взагалі підтвердження будь-яких моральних страждань; по-третє, відповідачем-1 не допущено бездіяльності оскільки вжито захід примусу - штраф до боржника та виконавче провадження на теперішній час триває.
Представник відповідача-1 проти позовної заяви заперечував.
Відповідачем-2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності. Доказів наявності будь-яких неправомірних дій Міністерства юстиції України, шкоди, причинного зв'язку між діями і шкодою, вини позивачем не наведено. Позивач не зазначає, в чому полягає незаконність дії, бездіяльності рішення Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України не є стороною спірних правовідносин, не вчиняло жодні дії, бездіяльність з питань, що викладені у позові. Про будь-які судові рішення, якими визнано дії або бездіяльність Міністерства юстиції України незаконними, позивач не зазначає.
Представник відповідача-2 проти позовної заяви заперечував.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1,2 Держава - Державна казначейська служба України (надалі - третя особа) не подала до суду пояснення та документальне обґрунтування пояснень щодо предмету спору. Про день, час і місце розгляду третя особа повідомлялася належним чином.
Ухвалою судді від 19.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.10.2020 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18 (яке набрало законної сили 19.02.2019) позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, яка полягає у не виплаті з 01.09.2018 пенсії по втраті годувальника неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.09.2018, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на визначений рахунок раніше. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Звернуто рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.
09.04.2019 на виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18 видано виконавчий лист про зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.09.2018, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на визначений рахунок раніше.
26.04.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половніковим Р.С. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58998700 щодо примусового виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18 на підставі виконавчого документа, виданого 09.04.2019, про зобов'язання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.09.2018, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на визначений рахунок раніше.
У листі Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 07.05.2019 за №7600/11 на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зазначено, зокрема, наступне: «… 03.05.2019 на адресу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - боржник) надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №58998700 від 26.04.2019, за заявою стягувача - ОСОБА_2 (надалі - стягувач) про примусове виконання виконавчого листа №280/4372/18 від 09.04.2019, виданого Запорізькім окружним адміністративним судом про зобов'язання боржника відновити виплату пенсії стягувану з 01.09.2018. Для підтвердження фактичного виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі №280/4372/18, боржник надає завірену належним чином копію рішення №923040809095 від 30.01.2019 та протоколу №923040809095, про відновлення виплати пенсії стягувану з 01.09.2018 року. Тобто, вищезазначене рішення суду виконано фактично у добровільному порядку ще у 30.01.2019, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №58998700 від 26.04.2019. … Підпунктом 15 Постанови КМУ від 25.04.2018р. №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365» призначається соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Отже, така «Відкладена» доплата буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Згідно п.1 ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується з періодичних платежів. На підставі викладеного, просимо закінчити виконавче провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". …».
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя припинено як юридичну особу 31.07.2019.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №280/4372/18, яка 25.11.2019 набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі №280/4372/18.
26.12.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косіновим І.В. винесено Постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП №58998700, згідно з якою замінено сторону виконавчого провадження - боржника за виконавчим провадженням №58998700 з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
26.12.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Косіновим І.В. надіслано Вимогу державного виконавця до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, якою вимагалося забезпечити негайне виконання в повному обсязі рішення суду за вище зазначеним виконавчим документом та протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної Вимоги надати державному виконавцю документальне підтвердження виконання рішення суду за вище зазначеним виконавчим документом.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.01.2020 за №499/08.2 на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зазначено, зокрема, наступне: «… Отже, судове рішення було виконано боржником в повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження №58998700 від 26.04.2019 року підлягає закінченню відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». …».
28.04.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) винесено Постанову про накладення штрафу ВП №58998700, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за не виконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн. 00 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржило вказану Постанову про накладення штрафу ВП №58998700 від 28.04.2020 у судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №280/3082/20 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування Постанови про накладення штрафу ВП №58998700 від 28.04.2020.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку.
Станом на день судового засідання у даній справі - 27.10.2020 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі №280/3082/20 законної сили не набрало.
Протилежного учасниками справи не доведено.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як зазначено у ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).
З матеріалів справи не вбачається порушення відповідачем-1 приписів ч.5, ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
У ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «1.За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. 2.У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. 3.Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 4.Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження».
У ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «1.У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. 2.У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Позивачем не надано до суду доказів того, що відповідачем не перевірено 14.05.2019 виконання боржником Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58998700 від 26.04.2019.
Оскільки боржник у виконавчому провадженні №58998700 зазначає про виконання фактично у добровільному порядку Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18 до винесення відповідачем-1 Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58998700 від 26.04.2019, то суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача-1 при примусовому виконанні даного рішення суду.
При цьому, позивачем не надано до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя/Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем-1 у виконавчому провадженні №58998700 вживаються заходи передбачені Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18.
Протягом 2019-2020 років відповідачем-1 приймались рішення та вчинялись дії передбачені Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №280/4372/18.
Враховуючи матеріали справи та наведені норми права, суд погоджується з позицією відповідача-1, що без вирішення у судовому порядку питання правомірності винесення Постанови про накладення штрафу ВП №58998700 від 28.04.2020 (перший штраф), він не може прийняти рішення щодо повторного накладення на боржника штрафу та направлення подання про вчинення боржником кримінального правопорушення і подальшого закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Звідси, суд не вбачає за можливе зобов'язати відповідача-1 «виконати імперативні вимоги п.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», абз.3 ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ст.19 Конституції України по виконавчому провадженню №58998700», як того просить позивач у позовній заяві.
Враховуючи зміст адвокатського запиту від 28.05.2020 та зміст листа відповідача-1 від 31.08.2020 за №4095-03-31, суд вважає, що відповідачем-1 надано відповідь на адвокатський запит у межах своїх повноважень та відповідно до приписів норм права.
Позивачем не доведена протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача-2.
У ст.56 Конституції України зазначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Однак, позивачем не надано до суду доказів незаконності рішень, дій чи бездіяльності відповідачів-1,2, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (…) Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Позивач у позові не обґрунтував та документально не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем-1,2.
Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 20000 грн. 00 коп.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
У стягненні з відповідача-1,2 на користь позивача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 27.10.2020.
Суддя О.О. Прасов