(про закриття провадження у справі)
19 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/11134/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Шелюка М.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Природного заповідника "Древлянський", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною відмову Природного заповідника "Древлянський" з 17.07.2018 провести нарахування та виплату доплати до заробітної плати в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додатково підвищити на 25 процентів заробітну плату від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
зобов"язати Природного заповідника "Древлянський" з 17.07.2019 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату до заробітної плати в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додатково підвищити на 25 процентів заробітну плату від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В судове засідання засідання з"явився позивач та представник відповідача.
Представник третьої особи не з"явився, надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі, у зв"язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Позивач та представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, виходить з наступного.
Встановлено, що позивач з 07.06.2016 працює начальником Народицького природоохоронного науково-дослідного відділення природного заповідника "Древлянський", що підтверджується копією трудової книжки, є працюючим пенсіонером, відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату доплати до зарплати як особі, яка працює на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст.36 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 21.05.2020 відповідач позивачу повідомив, що нарахування та виплата зазначеного виду допомоги проводитись не буде, у зв"язку відсутністю фінансування.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції за основу беруться суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються від публічно-правових саме наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. При цьому спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Окрім того, предметом оскарження в адміністративній справі можуть бути рішення, дії чи бездіяльність саме суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на час її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо порушують права, свободи чи інтереси позивача.
Також слід враховувати, що обов'язковою ознакою рішення (нормативно-правового акта чи індивідуального акта), а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Предметом спору є невиплата доплати до заробітної плати, що передбачена ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: невиконання Природним заповідником "Древлянський" вимог Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 №936 щодо подання до уповноваженого органу документів за затвердженою Мінпраці формою для виплати такої допомоги.
Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, була викладена так: " 1.Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України".
28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону №796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону №796-ХІІ вказане Рішення не містить.
04 лютого 2016 року прийнято Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №987-VIII, який згідно з розділом ІІ "Прикінцеві положення" набрав чинності з 01 січня 2016 року і яким включив до Закону №796-ХІІ статтю 39 такого змісту: "Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Постановою КМУ від 20 вересня 2005 р. N 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .
До 2016 року пп.5, п.11 п.4 Порядку було передбачено виплату доплат особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону ( 796-12 ), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 ( 836-96-п ) та доплату особам, які працюють у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів відповідно до статті 39 Закону ( 796-12 ) та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики. (п.5 Постанови)
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. Абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 211 ( 211-2007-п) від 14.02.2007 }
В той же час, відповідно до п.4 пп.11 Постанови в редакції Постанови КМУ N 759 від 26.10.2016 (станом на момент виникнення спірних правовідносин) виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом (796-12), проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а саме:
доплата особам, які працюють у зоні відчуження, відповідно до статті 39 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. N 831 (831-2008-п ) "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження".
Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями (далі - підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики. (п.5 Постанови)
Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин, у підприємств, установ, організацій, які знаходяться на території зон радіоактивного забруднення (крім зони відчуження) відсутній обов"язок подавати до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат на виплату доплат до зарплати відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відсутні делеговані державою повноваження.
З огляду на зазначене, суд відмічає, що Природний заповідник "Древлянський" не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не являється органом державної влади чи місцевого самоврядування та не наділений публічно-владними управлінськими функціями (делегованими повноваженнями).
Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи, що предметом спору є невиплата доплати до заробітної плати Природним заповідником "Древлянський", що не є суб"єктом владних повноважень, зазначене свідчить про наявність спору, який має приватно-правовий характер, а відтак, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки дана справа не містить ознак публічно-правового спору.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №305/216/18, від 14 листопада 2018 року у справі №826/240/16.
Оскільки цей позов направлено на поновлення прав позивача у сфері цивільних відносин, тому такий підлягає вирішенню місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз"яснити позивачу право на звернення з позовом до загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Природного заповідника "Древлянський" (вул.Замкова,188, смт.Народичі, Житомирська область, 11401, код ЄДРПОУ 38006501), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Свято-Миколаївська,136, смт.Народичі, Житомирська область, 11401, код ЄДРПОУ 03192750) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, закрити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст ухвали складено: 27 жовтня 2020 року