19 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/9747/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представник позивача Свінцицький Л.В.,
представники відповідачів - Заруцький В.С., Карпик Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС), Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2020року позовну заяву прийнято та відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2020року за згодою Позивача Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області залучено в якості другого Відповідача і проведення підготовчого судового засідання було відкладено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2020року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.
Судове засідання у справі, призначене на 28.09.2020року, не відбулося по причині неявки сторін та подання відповідних клопотань.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2020року задоволено клопотання представника Головного сервісного центру МВС про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що Позивач з 21.06.2019року перебувала на посаді адміністратора територіального сервісного центру №1845 в місті Радомишль Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області. 18.05.2020року наказом голови ліквідаційної комісії Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області Позивач була звільнена із займаної посади.
Позивач та її представник таке звільнення вважають незаконним, так як Відповідачем порушено вимоги ст.87 Закону України "Про державну службу" та ст.49-2 Кодексу законів про працю України. Відповідачем при звільненні Позивача не було забезпечено можливість працевлаштування Позивача в новоутвореному сервісному центрі МВС України, та не було враховано, що Позивач одноособово виховує малолітню дитину.
Представники Головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС), Відповідача-1, та Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, Відповідача-2 по даній справі, проти позову заперечили і пояснили, що Головний сервісний центр МВС як міжрегіональний територіальний орган з надання сервісних послуг МВС та Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області були утворені як юридичні особи публічного права відповідно до постанови КМ України "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ" від 28 жовтня 2015 р. N 889. Позивач дійсно перебувала в трудових відносинах з Регіональним сервісним центром МВС в Житомирській області на посаді адміністратора територіального сервісного центру №1845 в порядку проходження державної служби.
Представники Відповідачів підтвердили, що постановою КМ України "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 12 лютого 2020 р. N79 Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області був ліквідований як юридична особа публічного права. В зв'язку з цим Позивач 06.03.2020року була попереджена про звільнення із займаної посади по причині ліквідації Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області. Відповідно до оскаржуваного наказу Позивач звільнена з державної служби з 19.05.2020року, в подальшому дату звільнення Позивача було змінено на 29.05.2020року. Таке звільнення Позивача вважають правомірним, а про факт одноособового виховання Позивачем малолітньої дитини не було відомо.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача і її представника, представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, регулюються правовими нормами Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року N 889-VIII (надалі - Закон N 889-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , Позивач по даній справі, перебувала в трудових відносинах (державна служба) з Регіональним сервісним центром МВС в Житомирській області та з 21.06.2019року працювала на посаді адміністратора територіального сервісного центру №1845.
Згідно оскаржуваного наказу Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області №20 о/с від 18.05.2020року Позивача було звільнено із займаної посади з 19 травня 2020року у зв'язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, відповідно до пункту 1-1 ч.1 ст.87 Закону N889-VIII (а.с.12).
Наказом Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області №27 о/с від 29.05.2020року внесено зміни до оскаржуваного наказу в частині дати звільнення - Позивач вважається звільненою з 29.05.2020року (а.с.13).
Безспірно, в розумінні вимог п.4 ч.1 ст.83 Закону N889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Як зазначено в пункті 1-1 ч.1 ст.87 Закону N889-VIII, ліквідація державного органу є самостійною підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законами, а саме Законом України "Про центральні органи виконавчої влади", де, крім іншого, у статті 5 визначені повноваження Уряду щодо реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, її територіальних підрозділів.
В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області був створений як юридична особа публічного права згідно постанови КМ "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ" від 28 жовтня 2015 р. N 889.
За змістом п.1 Положення про регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1405 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2017 року N 407) Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області (далі - РСЦ МВС в Житомирській області) підпорядковувався Головному сервісному центру МВС як головному органу в системі територіальних органів з надання сервісних послуг МВС.
В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що ліквідація Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області як юридичної особи публічного права була зумовлена постановою КМ України "Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 12 лютого 2020 р. N79.
Приписи цієї постанови передбачали, що територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.
У відповідності до вказаних вимог наказом Головного сервісного центру МВС №9 від 27.04.2020року затверджено Положення про регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Житомирській області.
За змістом вказаного Положення регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Житомирській області набув статусу філії Головного сервісного центру МВС, а територіальний сервісний центр №1845 в м.Радомишль, в якому працювала Позивач - прав його відділу (а.с.45-48).
Більш того, функції регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Житомирській області є абсолютно тотожними з функціями, передбаченими Положенням про регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1405 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2017 року N 407).
Загальновідомо, що згідно ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
В силу приписів статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Зазначене дає суду всі підстави зробити висновок, що припинення Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області відбулося в результаті реорганізації.
В зв'язку з цим, суд вважає безпідставними і такими що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства доводи представників Відповідачів щодо відсутності правонаступництва при ліквідації Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області та утворення регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Житомирській області.
Як зазначено в ч.1 ст.4 Закону N889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням принципу верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави та забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
За приписами статті 5 Закону N889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з статтею 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Зазначене свідчить, що процедура вивільнення державних службовців з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації державного органу чи його реорганізації, регулюється законодавством про працю, зокрема, КЗпП України.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 р. у справі N 816/979/17 (провадження N К/9901/3920/17) і в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права для спірних правовідносин в даній справі.
В зв'язку з цим суд враховує, що за приписами ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
При цьому в частині 2 ст.40 КЗпП України прямо передбачено, що таке звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, законодавець визначив такі умови (гарантії) для правомірності вивільнення працівників при скороченні чисельності або штату, як:
- персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці;
- та обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Відповідач 06 березня 2020року персонально попередив Позивача про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону N 889-VIII.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що на день звільнення Позивача в новоутвореному (на правах відділу в м.Радомишль) територіальному сервісному центрі №1845 регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Житомирській області були наявні вакантні посад, в тому числі адміністратора.
Всупереч цьому, при звільненні Позивачу не було запропоновано жодну із вакантних посад та не вжито жодних заходів до її працевлаштування в новоутвореному (на правах відділу в м.Радомишль) територіальному сервісному центрі №1845 регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Житомирській області.
Наявність такої згоди (бажання) засвідчена в заяві Позивача від 14.09.2020року на адресу Головного сервісного центру МВС, копія якої досліджена в судовому засіданні (а.с.148).
Загальновідомо, що в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, наведені докази свідчать, що Відповідачем при звільненні Позивача не дотримано вимоги чинного трудового законодавства, у тому числі положення частини другої статті 40, частин другої і третьої статті 49-2 КЗпП України та ст.87 Закону N 889-VIII, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Порушено право Позивача підлягає судовому захисту на поновленню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області в редакції наказу №27 о/с від 29.05.2020року про звільнення ОСОБА_1 з посади адміністратора територіального сервісного центру №1845 та поновлення її на вказаній посаді.
З огляду на зміст норми, закріпленої у частині 2 статті 235 КЗпП України, суд, ухвалюючи рішення про поновлення Позивача на роботі, зобов'язує Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30.05.2020року по день ухвалення судового рішення.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області в редакції наказу №27 о/с від 29.05.2020року про звільнення ОСОБА_1 з посади адміністратора територіального сервісного центру №1845.
Поновити ОСОБА_1 з 30.05.2020року на посаді адміністратора територіального сервісного центру №1845 Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області (вул. Покровська, 96, м. Житомир, 10031, код ЄДРПОУ 40112081) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30.05.2020року по день ухвалення судового рішення.
Судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 28 жовтня 2020 року