06 жовтня 2020 року Справа № 160/9990/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.
за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Постольник О.С. Єрмолаєва Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Солюшенс Груп" про визнання протиправними та скасування висновку, -
20 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, буд.75, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 42403446) до Східного офісу Держаудитслужби (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, б.17-а, ІК в ЄДРПОУ 40477689), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Солюшенс Груп" (пр..О.Поля, буд. 46, м.Дніпро, 49054, ІК в ЄДРПОУ 39217476) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 05.08.2020 Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі інспекції з питань контролю паркуванням Дніпровської міської ради послуг з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу” за номером ID: UA-2020-06-26-006341-а.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі послуги з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу, ID: UA-2020-06-26-006341-а, за результатами якого складено висновок від 05.08.2020 року № 420 про результати моніторингу закупівлі. Посилається на те, що висновки про порушення вимог: пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону), пункту 8 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, вимоги пункту 11 частини другої статті 22 Закону, тендерна документація складена Замовником з порушенням вимог пунктів 11, 14 частини другої статті 22 Закону є необґрунтованими. Вказує, що інформація щодо місцезнаходження та категорії Замовника зазначена в особистому кабінеті на веб-порталі Уповноваженого органу (майданчик Zakupki.prom.ua), а також в річному плані закупівлі (ідентифікатор плану закупівлі UA-P-2020-06-11-001927-b); на момент здійснення публікації змін до річного плану (26 червня 2020 року) технічна можливість відобразити вищезазначену інформацію на сайті ProZorro була відсутня. Зазначена інформація була надана технічною підтримкою майданчику Zakupki.prom.ua. Тобто, будь-яким чином змінити інформацію в плані на ProZorro немає можливості. Всі зазначені поля були заповнені в повному обсязі. Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено публікацію оголошення окремим файлом, тому тендерна документація включає в себе оголошення про проведення закупівлі та інструкцію з її підготування. Частина 7 Розділу I Тендерної документації до закупівлі UA-2020-06-26-006341-a містить інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Додатком 1 до тендерної документації уточнено строк дійсності тендерної пропозиції, а саме: не менше, ніж 90 календарних днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Вказаний строк є більш тривалим, що відповідає приписам п.11 ч.2 ст.22 Закону, оскільки дата розкриття тендерної пропозиції є наступним етапом процедури закупівлі після етапу подання тендерних пропозицій. Кінцева дата та час подання тендерної пропозиції зазначається Замовником при оприлюдненні закупівлі і відображається в електронній системі закупівель та документі, що автоматично формується системою на сайті ProZorro, а саме в пункті 13 оголошення про проведення процедури відкритих торгів закупівлі послуг з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу (ID: UA-2020-06-26-006341-a), визначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій 13 липня 2020 14:00. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 21.08.2020 року було відкрито провадження у справі, та призначений розгляд справи за правилами за правилами загального позовного провадження.
18.09.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що на підставі автоматичних даних індикаторів ризиків в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель проведено моніторинг закупівлі послуги з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу, ID: UA-2020-06-26-006341-а. Посилається на обставини, які викладені у висновку Східного офісу Держаудитслужби від 05.08.2020 року № 420 та вказано, що під час проведення моніторингу виявлено порушення: пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону), а саме встановлено, що у річному плані закупівель замовника, яким передбачено проведення зазначеної процедури закупівлі, відсутня інформація щодо місцезнаходження замовника та його категорії; пункту 8 частини другої статті 21 Закону, а саме встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мови (мову), якою (якими) повинні готуватись тендерні пропозиції; пунктів 11, 14 частини другої статті 22 Закону, а саме встановлено, що аналізом тендерної документації встановлено, що згідно із пунктом 4 розділу ІІІ тендерної документації зазначено, що «Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів», а також, в Додатку 1 до тендерної документації зазначено «Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції не менше ніж 90 календарних днів з дати розкриття тендерних пропозицій», не зазначено дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
23.09.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що навіть потенційний ризик, внесений у Перелік, затверджений наказом Державної аудиторської служби України від 11.09.2018 року № 196, у даному випадку був відсутній, отже підстави для проведення моніторингу були відсутні. Вся необхідна до оприлюднення інформація містилась у тендерній документації, однак її відповідач не переглянув до прийняття оскаржуваного висновку. Позивач вважає, що на етапі виконання договору за здійсненою закупівлею усунення виявлених порушень, що могли потенційно вплинути на дотримання укладення договору та не вплинули на нього не відповідає головним завданням здійснення державного фінансового контролю. Також посилається на те, що жодним нормативним актом до повноважень відповідача не внесено право втручатись у договірні відносини учасників закупівлі чи вимагати саме у такій формі усувати виявлені під час проведення моніторингу порушення.
Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 24.09.2020 року із занесенням до протокол судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/9990/19 та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2020 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.
Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; правом на подання письмових пояснень не скористалась.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.06.2020 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради була оголошена закупівля, а саме: послуги з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу, ID: UA-2020-06-26-006341-а.
Дана закупівля була розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи “prozorro” за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-26-006341-a.
Участь в закупівлі приймали два учасники:
- ТОВ "Бізнес Солюшенс Груп", остаточна пропозиція - 1 999 200,00 грн.;
- ТОВ "ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ", остаточна пропозиція - 2 000 000,00
ТОВ "Бізнес Солюшенс Груп" (ІК 39217476) було визнано переможцем даних торгів.
Наказом Східного офісу Держаудитслужби про початок здійснення моніторингу закупівель № 142 від 22.07.2020 року дану закупівлю було включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель.
Предметом аналізу були такі питання: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, розгляд тендерної пропозиції, своєчасність укладання та оприлюднення договору про закупівлю.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (далі - Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, протокол засідання тендерного комітету від 14.07.2020 р. № 67, тендерну пропозицію ТОВ "Бізнес Солюшенс Груп" повідомлення про намір укласти договір, пояснення Замовника оприлюднене в електронній системі закупівель, договір від 31.07.2020 р. № 72.
За результатами моніторингу закупівлі ID: UA-2020-06-26-006341-а, Східним офісом Держаудитслужби 05.08.2020 року складено висновок про результати моніторингу закупівлі № 420, згідно якого вказано, що під час проведення моніторингу виявлено порушення: пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону), а саме встановлено, що у річному плані закупівель замовника, яким передбачено проведення зазначеної процедури закупівлі, відсутня інформація щодо місцезнаходження замовника та його категорії; пункту 8 частини другої статті 21 Закону, а саме встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мови (мову), якою (якими) повинні готуватись тендерні пропозиції; пунктів 11, 14 частини другої статті 22 Закону, а саме встановлено, що аналізом тендерної документації встановлено, що згідно із пунктом 4 розділу ІІІ тендерної документації зазначено, що «Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів», а також, в Додатку 1 до тендерної документації зазначено «Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції не менше ніж 90 календарних днів з дати розкриття тендерних пропозицій», не зазначено дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, розгляд тендерної пропозиції, своєчасність укладання та оприлюднення договору про закупівлю - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено..
Також у вказаному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Східним офісом Держаудитслужби зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 31.07.2020 № 72, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з такого.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - Закон № 2939).
Відповідно до статті 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно статті 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Частиною 1 статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 6 статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, наказом Східного офісу Держаудитслужби про початок здійснення моніторингу закупівель № 142 від 22.07.2020 року дану закупівлю було включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель.
Згідно додатку до вказаного наказу, підставою для здійснення моніторингу закупівлі було: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з висновком про результати моніторингу по суті виявлених порушень законодавства в сфері закупівель, суд вважає за необхідне розглянути кожне виявлене порушення окремо, проаналізувавши аргументи сторін, визначивши нормативно правове регулювання та навівши мотивовану оцінку.
Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону № 922, суд вказує на таке.
Згідно частини 1 статті 4 статті 4 Закону № 922 планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Пунктом першим частини другої статті 4 Закону № 922 встановлено, що у річному плані повинна міститися така інформація: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Судом встановлено, що річний план закупівель замовника - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради була - відсутня інформація щодо його місцезнаходження, а також його категорія.
Частиною 2 статті 21 Закону № 922 визначено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
Судом встановлено, що в оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація щодо того, якою мовою (мовами), повинні готуватися тендерні пропозиції.
Статтею 22 Закону № 922 визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація, а саме: що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Тендерна документація повинна містити:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Судом встановлено, що в пункті 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації зазначено, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів.
Разом з тим, пунктом 2 додатку 1 до Тендерної документації «ФОРМА «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ» затверджено текст: «Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції не менше ніж 90 календарних днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Наша пропозиція буде обов'язковою для нас і може бути прийнята Вами у будь-який час до закінчення зазначеного терміну».
Проте, формулювання в пункті 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації є неконкретизованим, а формулювання, наведене у пункті 2 додатку 1 до Тендерної документації «ФОРМА «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ» не відповідає за змістом формулюванню, наведеному у пункті 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації.
Також судом встановлено, що в пункті 1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» розділу ІV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» Тендерної документації зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій - вказано в електронній системі закупівель.
Проте дата подання тендерних пропозицій в тендерній документації не вказана. Суд зазначає, що відображення кінцевого строку подання тендерних пропозицій у складі інформації, яка відображається в електронній системі закупівель, не звільняє замовника від обов'язку відображення кінцевого строку подання тендерних пропозицій саме у складі тендерної пропозиції. При цьому таке відсильне формулювання кінцевого строку подання тендерних пропозицій, на думку суду, не може бути визначено саме як зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Отже, судом встановлено, що Тендерна документація не відповідала вимогам статті 22 Закону № 922.
Пунктом 2 частини 1 статті 32 Закону № 922 вказано, що замовник відміняє тендер у разі: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Зважаючи на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель закупівля послуги з доступу до автоматизованої інформаційної системи оплати послуг паркування та електронного обліку відповідних платіжних транзакцій в сфері паркування для отримання даних щодо стану оплати послуг з користуванням майданчиками для платного паркування в режимі реального часу, ID: UA-2020-06-26-006341-а, мала бути відмінена замовником.
Стосовно доводів позивача в частині того, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить для позивача конкретного заходу, яких позивачу слід вжити для усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку (частини 8 статті 8 Закону № 922).
Проте, доказів звернення до відповідача за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань позивачем суду не надано.
Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному висновку вказано на необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та надано можливість самостійно та добровільно у разі погодження із виявленими порушеннями усунути їх, обравши такий дієвий спосіб, який максимально захищав би інтереси позивача, та обставина, що висновок про результати моніторингу закупівлі не містить для позивача конкретного заходу, яких позивачу слід вжити для усунення виявлених порушень, не може бути підставою для визнання оскаржуваного висновку протиправним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, на думку суду, визначний відповідачем в оскаржуваному рішенні спосіб усунення виявлених порушень Закону України «Про публічні закупівлі»: «вжити заходів щодо розірвання договору від 31.07.2020 № 72», відповідає вимогам пункту 8 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є пропорційними тому, що відповідачем дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (у вигляді розірвання укладеного договору через порушенням лише замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі»: не зазначення у тендерній документації обов'язкових даних) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (застосування заходів впливу на винну особу задля уникнення у майбутньому порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем судових витрат (судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Солюшенс Груп" про визнання протиправними та скасування висновку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков