12 жовтня 2020 року Справа № 160/7297/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови сформувати та надати до Головного управління Казначейської служби України в Дніпропетровській області подання, передбаченого пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5 919,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 22 квітня 2020 року № ПН450077 - протизаконною;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в сумі 5 919,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 22 квітня 2020 року № ПН450077.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ним та громадянкою ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Перед укладанням договору, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 5 919,00 грн.
Позивач стверджує, що він придбавав житло вперше, а тому відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» останній не є платником зазначеного збору. Позивач неодноразово звертався із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак відповіді не отримував.
Також позивач зазначив, що не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна неможливість перевірки ПФУ інформації щодо придбання конкретною особою житла вперше.
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику учасників справи.
10 серпня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, враховуючи наступне.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.04.2020 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та посвідчено нотаріусом Райською Т.М. і зареєстровано в реєстрі за № 63625112101.
Посвідчуючи договір купівлі-продажу, нотаріус у відповідності до ч.8 ст. 49 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ "Про нотаріат" відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням.
Порядок сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачений Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) та Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Відповідно до п. 9 ст.1 Закону № 400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п.8 ст.2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників, зазначених у п. 9 ст. 1 вказаного Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Статтею 4 Закону № 400/97-ВР передбачена сплата 1% вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, що сплачується покупцем.
Відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року за №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787) повернення платникам коштів помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами Державної казначейської служби України.
Згідно з вимогами п.5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших бюджетів подається до відповідного органу казначейства (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України).
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має підстав для повернення коштів у розмірі 5 919,00 грн., які було сплачено під час укладання договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, буд.18-б, кв.123, м. Дніпро та посвідчено нотаріусом Райською Т.М. і зареєстровано в реєстрі за № 63625112101.
04 серпня 2020 року на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до повноважень органів Державного казначейства України, визначених ст.43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Головне управління державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 120, органами Державного казначейства здійснюються функції: операції з коштами Державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання Державного бюджету.
Грошові кошти до бюджету були сплачені позивачем не на вимогу ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, а на виконання вимог законодавства про обов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до п.п. 17, 19, 20 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.
14 серпня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підкреслив, що підставою для його звернення до суду стала відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сформувати та направити подання до органу Казначейства для повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна. Збір сплачений на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі Порядок № 787) передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а тому саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування до органів Казначейства подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Між ОСОБА_1 - позивачем та ОСОБА_2 22 квітня 2020 року було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Перед укладанням договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 5 919,00 грн., оскільки відповідно до п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Факт сплати вказаного збору підтверджується квитанцією № ПН450077 від 22 квітня 2020 року Дніпровського відділення AT «Мотор-Банк».
Вважаючи, що вказаний збір ним було сплачено безпідставно, позивач 11 травня 2020 року, а потім повторно 17 червня 2020 року звертався із заявами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відповіді на зазначені заяви позивач не отримував.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з вимогами п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до п. п. 2, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У постановах Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі №813/1126/17, від 01.11.2018 р. у справі №819/1353/17, від 31.10.2018 р. у справі №819/595/17 зазначено про те, що відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. А отже, за відсутності такого механізму саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Таким чином, доводи відповідача викладені у відзиві про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській не має підстав для повернення помилково перерахованих коштів в сумі 5 919,00 грн. є необгрунтованими та такими, що суперечать положенням чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність своїх дій та рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови сформувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5 919,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 22 квітня 2020 року № ПН450077.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в сумі 5 919,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 22 квітня 2020 року № ПН450077.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840, 80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник