Рішення від 26.10.2020 по справі 915/676/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 915/676/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився,

представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак”, 54010, Миколаївська область, м.Миколаїв, пров.Транспортний, 9; код ЄДРПОУ 31707056

про: стягнення 169 822,43 грн

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак”, 54010, Миколаївська область, м.Миколаїв, пров.Транспортний, 9

до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6

про: визнання недійсними окремих умов договору поставки

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №14/4-2965-20 від 04.05.2020 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” заборгованості у розмірі 169 822,43 грн, з якої: 119 000,00 грн - основний борг, 20 572,37 грн. - пеня, 11 084,10 грн. - 3% річних, 19 165,96 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №6037/1718-ТЕ-22 від 07.09.2017 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/676/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами.

11.06.2020 року відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про продовження строку подання відзиву.

15.06.2020 року відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про перехід до загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” процесуальний строк визначений ухвалою суду від 20.05.2020 на подання відзиву на позовну заяву до 02.07.2020.

Ухвалою суду від 18.06.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” про перехід до розгляду справи № 915/676/20 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

02.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із зустрічною позовною заявою №б/н від 02.07.2020 в якій просить суд визнати пункт 5.2 Договору поставки природного газу від 07.09.2017 №6037/1718-ТЕ-22, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, яким визначено ціну природного газу 4 942,00 грн. за 1000 куб.м., недійсним з моменту укладення вказаного договору.

В обґрунтування зустрічного позову зазначає, що 07.09.2017 року між ТОВ “Телец-ВАК” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” укладений договір постачання природного газу № 6037/1718-ТЕ-22, згідно п. 1.1. якого Компанія (Постачальник) зобов'язалася поставляти Товариству (Споживач) у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач - оплатити його на умовах цього Договору. Преамбулою договору постачання природного газу передбачено, що сторони при укладенні договору керуються Законом України “Про ринок природного газу”, Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.03.2017 року №187. На виконання пункту 13 Постанови №187, ціна природного газу в пункті 5.2. договору постачання природного газу від 07.09.2017 року №6037/1718-ТЕ-22 визначена в розмірі 4942,00 грн. за 1000 куб.м. газу, що разом з ПДВ складає 5930,40 грн. Вказує, що суд не повинен застосовувати Положення №187 як підставу визначення ціни газу в договорі постачання газу від 07.09.2017 року № 6037/1718-ТЕ-22, оскільки Положення №187, як і постанова №315, не відповідає вимогам Законів “Про ринок природного газу”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, тоді як у період дії договору постачання газу від 07.09.2017 року діяло Положення №758, із визначенням ціни газу для виробників теплової енергії для надання послуг населенню в розмірі 1 770,74 грн. за 1000 куб.м., і саме за такою ціною мають здійснюватись розрахунки між сторонами за природний газ за цим договором. Визначення же в пункті 5.2. договору постачання газу від 07.09.2017 року №6037/1718-ТЕ-22 ціни газу в розмірі 4 942,00 грн. не ґрунтується на нормативному акті, прийнятому відповідно до вимог ст. 11 Закону “Про ринок природного газу”, а отже ця умова договору суперечить ст. 11 Закону “Про ринок природного газу”.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2020 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2020 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №915/676/20 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 07.09.2020 року.

22.07.2020 року до суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 137-138), в якому відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. В обгрунтування заперечень проти зустрічного позову зазначає, що у зустрічному позові представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року у справі 826/9665/16. Вказаними судовими рішеннями визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758» з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016 року. Проте, дані судові рішенні жодним чином не співвідносяться із правовідносинами, які склалися між сторонами по Договору №6037/1718-ТЕ-22 від 07 вересня 2017 року з огляду на наступне: у Положенні про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженому вищезазначеною постановою, пункт 6 було викладено в такій редакції: “НАК «Нафтогаз України» з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) придбаває природний газ відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість), що у відповідному випадку збільшується на тариф на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи.” В той час, продаж природного газу за Договором №6037/1718-ТЕ-22 від 07 вересня 2017 року відбувався в період з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року за ціною 4942,00 грн. за 1000 куб м. газу (без урахування податку на додану вартість). Тобто, період продажу газу за Договором відбувся у період, який настає за періодом, який визначений в Постанові Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)». За наведеного, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що представник позивача за зустрічним позовом здійснює підміну понять, адже спірні правовідносини жодним чином не співвідносяться із Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27 квітня 2016 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758», а тому посилання на судові рішення по справі 826/9665/16 та прохання позивача за зустрічним позовом визнати пункт 5.2 Договору постачання природного газу від 07.09.2017 року №6037/1718-ТЕ-22, яким визначено ціну природного газу 4942,00 грн. за 1000 куб. м., недійсним з моменту укладення вказаного договору, не можуть бути прийняті судом з огляду на вищезазначені обставини. Також відповідач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що постановою Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року у справі 826/9665/16 скасовані та справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

04.09.2020 року до суду від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із великою завантаженістю працівників юридичного департаменту Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, які здійснюють представництво інтересів у судових органах, а також у зв'язку із продовженням карантину до 31.10.2020 року з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року ухвалено провести розгляд справи №915/676/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19”, підготовче засідання відкладено на 28.09.2020 року.

25.09.2020 року до суду від представника Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - адвоката Піун Світлани Петрівни надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

28.09.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.10.2020 року об 11 год. 30 хв.

15.10.2020 року до суду від представника Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - адвоката Піун Світлани Петрівни надійшла заява б/н від 13.10.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року заяву б/н від 13.10.2020 представника Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - адвоката Піун Світлани Петрівни про участь у судовому засіданні 26.10.2020 року об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

26.10.2020 року секретарем судового засідання Господарського суду Миколаївської області Мавродій Г.В. складено акт про те, що при розгляді 26 жовтня 2020 року справи № 915/676/20 відеоконференція з використанням системи EASYCON не відбулась, оскільки в період часу з 11 год. 30 хв. до 11 год. 45 хв. не вдалось встановити сеанс зв'язку із віддаленим учасником Піун С.П. Акт підписано також керівником апарату Господарського суду Миколаївської області Ремезом В.М. та головним спеціалістом з IT та ТЗ Будановим Є.Ю.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” явку повноважного представника у судове засідання 26.10.2020 року не забезпечило.

22.10.2020 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” надійшла заява про розгляд справи без його участі, зустрічний позов підтримує, у задоволенні первісного позову просить відмовити.

Явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

07.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник), правонаступником якого є позивач за первісним позовом, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” (споживач) укладено договір №6037/1718-ТЕ-22 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору (а.с. 28-37).

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 3.8 Договору споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 3.9 Договору постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Відповідно до п. 3.10 Договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов'язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.2 Договору споживач в будь-якому випадку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.

Відповідно до п.п. 6 п. 7.2 Договору споживач зобов'язаний зокрема своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

15.01.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 38-39), якою зокрема пункт 8.2 Договору викладено в наступній редакції:

“8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.”

Додаткова угода №1 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2018 року.

04.04.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору (а.с. 40), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції:

“12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.”

Додаткова угода №2 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31 березня 2018 року.

06.06.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №3 до Договору (а.с. 41), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції:

“12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.”

Додаткова угода №3 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31 травня 2018 року.

02.08.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №4 до Договору (а.с. 42), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції:

“12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 31 серпня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.”

Додаткова угода №4 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31 липня 2018 року.

04.09.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №5 до Договору (а.с. 43), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції:

“12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.”

Додаткова угода №5 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31 серпня 2018 року.

У жовтні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 7,594 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 45 035,46 грн (7,594 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 року (а.с. 44).

За зобов'язаннями жовтня 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

У листопаді 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 22,124 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 131 204,17 грн (22,124 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року (а.с. 45).

За зобов'язаннями листопада 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

У грудні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 24,337 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 144 328,14 грн (24,337 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 року (а.с. 46).

За зобов'язаннями грудня 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

У січні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 31,256 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 185 360,58 грн (31,256 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року (а.с. 47).

За зобов'язаннями січня 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

У лютому 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 28,323 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 167 966,72 грн (28,323 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 року (а.с. 48).

За зобов'язаннями лютого 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

У березні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 28,196 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 167 213,56 грн (28,196 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року (а.с. 49).

За зобов'язаннями березня 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

У квітні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5,587 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 33 133,14 грн (5,587 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 року (а.с. 50).

За зобов'язаннями квітня 2018 року споживач розрахувався частково, заборгованість в сумі 26 948,33 грн залишилась несплаченою. Часткова оплата за отриманий природний газ була здійснена споживачем з порушенням строку, встановленого в Договорі.

У травні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4,714 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 27 955,91 грн (4,714 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2018 року (а.с. 51).

Доказів оплати споживачем заборгованості за травень 2018 року в сумі 27 955,91 грн суду не надано.

У червні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,530 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 15 003,91 грн (2,530 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2018 року (а.с. 52).

Доказів оплати споживачем заборгованості за червень 2018 року в сумі 15 003,91 грн суду не надано.

У липні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,062 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 12 228,48 грн (2,062 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2018 року (а.с. 53).

Доказів оплати споживачем заборгованості за липень 2018 року в сумі 12 228,48 грн суду не надано.

У серпні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,939 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 17 429,45 грн (2,939 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2018 року (а.с. 54).

Доказів оплати споживачем заборгованості за серпень 2018 року в сумі 17 429,45 грн суду не надано.

У вересні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3,277 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 19 433,92 грн (3,277 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2018 року (а.с. 55).

Доказів оплати споживачем заборгованості за вересень 2018 року в сумі 19 433,92 грн суду не надано.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню заборгованість за договором постачання природного газу №6037/1718-ТЕ-22 від 07.09.2017 року за період з квітня по вересень 2018 року в сумі 119 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

15.01.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 38-39), якою зокрема пункт 8.2 Договору викладено в наступній редакції:

“8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.”

Додаткова угода №1 до Договору набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, у жовтні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 7,594 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 45 035,46 грн (7,594 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 року (а.с. 44). За зобов'язаннями жовтня 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

За часткове порушення строку виконання зобов'язань жовтня 2017 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 28.11.2017 року по 29.11.2017 року в сумі 4,95 грн;

- 3% річних за період з 28.11.2017 року по 29.11.2017 року в сумі 0,91 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат. Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у листопаді 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 22,124 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 131 204,17 грн (22,124 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року (а.с. 45). За зобов'язаннями листопада 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

За часткове порушення строку виконання зобов'язань листопада 2017 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.12.2017 року по 15.01.2018 року в сумі 336,66 грн;

- 3% річних за період з 26.12.2017 року по 15.01.2018 року в сумі 63,81 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат. Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у грудні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 24,337 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 144 328,14 грн (24,337 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 року (а.с. 46). За зобов'язаннями грудня 2017 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте частково з порушенням строку.

За часткове порушення строку виконання зобов'язань грудня 2017 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.01.2018 року по 04.03.2018 року в сумі 957,55 грн;

- 3% річних за період з 26.01.2018 року по 04.03.2018 року в сумі 183,70 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником за період з 26.01.2018 року по 31.01.2018 року нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за період з 26.01.2018 року по 04.03.2018 року становить 936,82 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 20,73 грн, нарахованої за зобов'язаннями грудня 2017 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

За часткове порушення строку виконання зобов'язань грудня 2017 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за лютий 2018 року на суму заборгованості 20 439,42 грн, яка існувала станом на 28.02.2018 року. Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат становить 183,95 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у січні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 31,256 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 185 360,58 грн (31,256 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року (а.с. 47). За зобов'язаннями січня 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

За порушення строку виконання зобов'язань січня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 27.02.2018 року по 03.04.2018 року в сумі 1 054,62 грн;

- 3% річних за період з 27.02.2018 року по 03.04.2018 року в сумі 347,34 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат. Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

За порушення строку виконання зобов'язань січня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за березень 2018 року на суму заборгованості 59 700,00 грн, яка існувала станом на 01.04.2018 року. Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат становить 656,70 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у лютому 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 28,323 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 167 966,72 грн (28,323 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 року (а.с. 48). За зобов'язаннями лютого 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

За порушення строку виконання зобов'язань лютого 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 27.03.2018 року по 30.05.2018 року в сумі 1 421,39 грн;

- 3% річних за період з 27.03.2018 року по 30.05.2018 року в сумі 604,14 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат. Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

За порушення строку виконання зобов'язань лютого 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за квітень 2018 року на суму заборгованості 109 278,05 грн, яка існувала станом на 02.05.2018 року. Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат становить 874,22 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у березні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 28,196 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 167 213,56 грн (28,196 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року (а.с. 49). За зобов'язаннями березня 2018 року споживач розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку.

За порушення строку виконання зобов'язань березня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.04.2018 року по 25.10.2018 року в сумі 8 090,40 грн;

- 3% річних за період з 26.04.2018 року по 25.12.2019 року в сумі 3 761,25 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат. Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та 3% річних та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

За порушення строку виконання зобов'язань березня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з травня 2018 року по листопад 2019 року в загальній сумі 6 373,75 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у квітні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5,587 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 33 133,14 грн (5,587 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 року (а.с. 50). За зобов'язаннями квітня 2018 року споживач розрахувався частково, заборгованість в сумі 26 948,33 грн залишилась несплаченою. Часткова оплата за отриманий природний газ була здійснена споживачем з порушенням строку, встановленого в Договорі.

За порушення строку виконання зобов'язань квітня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.05.2018 року по 25.11.2018 року в сумі 2 739,25 грн;

- 3% річних за період з 26.05.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 1 783,43 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено постачальником на залишок боргу, з урахуванням здійснених споживачем проплат.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями квітня 2018 року за період з 26.05.2018 року по 25.11.2018 року становить 2 555,52 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 183,73 грн, нарахованої за зобов'язаннями квітня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 1 782,91 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,52 грн, нарахованих за зобов'язаннями квітня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань квітня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з червня 2018 року по лютий 2020 року в загальній сумі 3 097,16 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у травні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4,714 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 27 955,91 грн (4,714 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2018 року (а.с. 51). Доказів оплати споживачем заборгованості за травень 2018 року в сумі 27 955,91 грн суду не надано.

За порушення строку виконання зобов'язань травня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.06.2018 року по 25.12.2018 року в сумі 2 298,67 грн;

- 3% річних за період з 26.06.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 1 447,58 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями травня 2018 року за період з 26.06.2018 року по 25.12.2018 року становить 2 144,49 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 154,18 грн, нарахованої за зобов'язаннями травня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 1 447,11 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,47 грн, нарахованих за зобов'язаннями травня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань травня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з липня 2018 року по лютий 2020 року в сумі 2 609,98 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у червні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,530 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 15 003,91 грн (2,530 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2018 року (а.с. 52). Доказів оплати споживачем заборгованості за червень 2018 року в сумі 15 003,91 грн суду не надано.

За порушення строку виконання зобов'язань червня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.07.2018 року по 25.01.2019 року в сумі 1 240,43 грн;

- 3% річних за період з 26.07.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 739,92 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями червня 2018 року за період з 26.07.2018 року по 25.01.2019 року становить 1 157,23 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 83,20 грн, нарахованої за зобов'язаннями червня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 739,66 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,26 грн, нарахованих за зобов'язаннями червня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань червня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з серпня 2018 року по лютий 2020 року в сумі 1 516,41 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у липні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,062 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 12 228,48 грн (2,062 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2018 року (а.с. 53). Доказів оплати споживачем заборгованості за липень 2018 року в сумі 12 228,48 грн суду не надано.

За порушення строку виконання зобов'язань липня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 28.08.2018 року по 27.02.2019 року в сумі 1 010,98 грн;

- 3% річних за період з 28.08.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 569,88 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями липня 2018 року за період з 28.08.2018 року по 27.02.2019 року становить 943,17 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 67,81 грн, нарахованої за зобов'язаннями липня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 569,67 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,21 грн, нарахованих за зобов'язаннями липня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань липня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по лютий 2020 року в сумі 1 235,91 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у серпні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,939 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 17 429,45 грн (2,939 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2018 року (а.с. 54). Доказів оплати споживачем заборгованості за серпень 2018 року в сумі 17 429,45 грн суду не надано.

За порушення строку виконання зобов'язань серпня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.09.2018 року по 25.03.2019 року в сумі 1 417,47 грн;

- 3% річних за період з 26.09.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 770,71 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями серпня 2018 року за період з 26.09.2018 року по 25.03.2019 року становить 1 322,39 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 95,08 грн, нарахованої за зобов'язаннями серпня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 770,42 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,29 грн, нарахованих за зобов'язаннями серпня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань серпня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з жовтня 2018 року по лютий 2020 року в сумі 1 403,73 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

Як зазначено вище, у вересні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3,277 тис.куб.м, за ціною 4 942,00 грн без ПДВ за 1000 куб.м, загальною вартістю 19 433,92 грн (3,277 х 4 942,00 + ПДВ20%), що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2018 року (а.с. 55). Доказів оплати споживачем заборгованості за вересень 2018 року в сумі 19 433,92 грн суду не надано.

За порушення строку виконання зобов'язань вересня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) нараховано:

- пеню за період з 26.10.2018 року по 25.04.2019 року в сумі 1 589,22 грн;

- 3% річних за період з 26.10.2018 року по 16.03.2020 року в сумі 811,43 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок пені та встановлено, що постачальником нараховано пеню в розмірі 16,4% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, тоді як відповідно до підписаної сторонами 15.01.2018 року додаткової угоди №1 до Договору постачальник з 01.01.2018 року повинен застосовувати розрахункову величину для нарахування пені - 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені за зобов'язаннями вересня 2018 року за період з 26.10.2018 року по 25.04.2019 року становить 1 482,62 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 106,60 грн, нарахованої за зобов'язаннями вересня 2018 року, слід відмовити.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 811,10 грн. У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0,33 грн, нарахованих за зобов'язаннями вересня 2018 року, слід відмовити.

За порушення строку виконання зобов'язань вересня 2018 року, постачальником згідно наданого розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20) також нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по лютий 2020 року в сумі 1 214,15 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснено постачальником вірно.

При перевірці здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку позовних вимог судом встановлено, що позивач за первісним позовом в деяких випадках невірно зазначає рік, проте суми, на які здійснюється нарахування, визначені вірно.

Враховуючи викладене, в результаті здійсненого судом перерахунку з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню:

- 21 450,26 грн - пеня,

- 11 082,02 грн - 3% річних,

- 19 165,96 грн - інфляційні втрати.

Згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку позовних вимог (а.с. 8-20), загальний розмір нарахованої позивачем пені становить 22 161,59 грн, проте у позовній заяві позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в сумі 20 572,37 грн. Враховуючи принцип диспозитивності, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню пеня в сумі 20 572,37 грн.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки первісний позов задоволено на 99,998%, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 547,34 грн.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” до

Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання пункту 5.2 Договору поставки природного газу від 07.09.2017 №6037/1718-ТЕ-22, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, яким визначено ціну природного газу 4 942,00 грн. за 1000 куб.м., недійсним з моменту укладення вказаного договору, слід також зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що оспорюваний пункт 5.2 Договору поставки природного газу від 07.09.2017 №6037/1718-ТЕ-22 суперечить пункту 16 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року, яким ціна виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для всіх інших (кір тих, які безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів) виробників теплової енергії встановлена на рівні 1770,74 гривні за 1000 куб. метрів.

Суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

На підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» Кабінетом Міністрів України 01.10.2015 прийнято постанову № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)».

Пунктом 2 постанови КМУ від 01.10.2015 № 758 встановлено, що з метою забезпечення соціального захисту громадян установити на період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно) пільгову граничну роздрібну ціну на природний газ, який використовується населенням для індивідуального опалення або комплексно (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води), в розмірі 3,6 гривні за 1 куб. метр у разі використання до 1200 куб. метрів природного газу (включно) протягом зазначеного періоду.

Взято до відома, що акти Кабінету Міністрів України застосовуються в частині, що не суперечить цій постанові.

Зазначено, що ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2015 року та діє до 1 квітня 2017 року.

Положення № 758 визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, а також для підтримання належного рівня безпеки постачання природного газу споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції, та з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Це Положення:

застосовується у прозорий і недискримінаційний спосіб та не повинне обмежувати права суб'єктів господарювання, що створені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства;

не позбавляє побутових споживачів та виробників теплової енергії права обирати постачальника природного газу та права придбавати природний газ за цінами, що вільно встановлюються сторонами договору постачання природного газу, як це передбачено Законом України "Про ринок природного газу";

не позбавляє постачальників природного газу права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності.

Крім іншого, Положенням № 758 передбачено наступне.

Згідно з пунктом 3 Положення № 758 (у редакції до внесення змін постановою КМУ від 27.04.2016 № 315) покладаються такі обов'язки:

1) обов'язок господарського товариства, 100 відсотків акцій (паїв, часток) якого належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава (ПАТ "Укргазвидобування"), продавати природний газ господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава та яке має укладені договори купівлі-продажу природного газу з іноземними оптовими продавцями (Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), та обов'язок НАК "Нафтогаз України" придбавати такий природний газ для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (далі - виробники теплової енергії) в обсязі, за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 5 - 8 цього Положення;

2) обов'язок НАК "Нафтогаз України" продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 9 і 10 цього Положення;

3) обов'язок постачальників природного газу постачати природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 11 - 14 цього Положення;

4) обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що ПАТ "Укргазвидобування" зобов'язане до 1 квітня 2017 р. щомісяця здійснювати продаж природного газу власного видобутку (крім обсягів виробничо-технологічних витрат, обсягів, які використовуються для забезпечення власних потреб ПАТ "Укргазвидобування", пов'язаних з видобутком, підготовкою до транспортування та транспортуванням природного газу, а також для виробництва скрапленого природного газу та стабільного бензину) НАК "Нафтогаз України" для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії відповідно до цього Положення за цінами, на умовах та у порядку, що визначаються пунктами 6 - 8 цього Положення.

НАК "Нафтогаз України" зобов'язаний придбавати природний газ, видобутий ПАТ "Укргазвидобування", для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії відповідно до цього Положення за цінами, на умовах та у порядку, що визначаються пунктами 6 - 8 цього Положення.

Пунктом 6 Положення № 758 визначено, що "НАК "Нафтогаз України" до 30 квітня 2016 р. (включно) придбаває природний газ відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 1590 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість), що у відповідному випадку збільшується на тариф на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи.

Ціна придбання природного газу НАК "Нафтогаз України" відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення в період з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

Між тим, пунктом 12 Положення № 758 (в редакції постанов КМУ від 30.10.2015 р. № 872, від 30.03.2016 р. № 234) було встановлено, що роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) розраховуються за такою формулою:

Ц р = (Ц опт + В п + Т т + Т р) х К пдв (гривень за 1000 куб. метрів),

де Ц р - роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів або релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності);

Ц опт - регульована оптова ціна на природний газ для постачальника природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу;

В п - максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов'язками відповідно до додатка 2;

Т т - тариф на послуги з транспортування природного газу, установлений НКРЕКП (без урахування податку на додану вартість);

Т р - тариф на послуги з розподілу природного газу, установлений НКРЕКП (без урахування податку на додану вартість);

К пдв - коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений відповідно до Податкового кодексу України.

Зазначено, що роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів в окремих періодах з 1 жовтня 2015 р. по 31 березня 2017 р. (включно) можуть бути диференційовані залежно від виду та обсягів використання природного газу.

Пунктом 13 Положення № 758 (до внесення змін постановою КМУ №315 від 27.04.2016) було встановлено, що з 1 жовтня 2015 р. діють граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та обсягів використання природного газу, в розмірі, визначеному постановою НКРЕКП від 3 березня 2015 р. N 583, а саме:

1) для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188 гривні за 1 куб. метр;

2) для індивідуального опалення або комплексного використання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води) - 7,188 гривні за 1 куб. метр, крім обсягів до 1200 куб. метрів, що використані за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно), за ціною 3,6 гривні за 1 куб. метр.

Граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) встановлюються окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 13-1 було передбачено, що на період з 1 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року (включно) діють граничні роздрібні ціни на природний газ для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності) в розмірі 3,6 гривні за 1 куб. метр.

Граничні роздрібні ціни на природний газ для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) встановлюються окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

У свою чергу пунктом 16 Положення № 758 було передбачено, що НАК "Нафтогаз України" постачає природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для релігійних організацій та/або з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України), яка у період з 1 жовтня 2015 р. по 30 квітня 2016 р. (включно) визначається для:

виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для виробників теплової енергії, які безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів, - в розмірі 1843,28 гривні за 1000 куб. метрів;

виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для всіх інших виробників теплової енергії - 1770,74 гривні за 1000 куб. метрів;

виробництва теплової енергії для релігійних організацій для виробників теплової енергії, які безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів, - в розмірі 2338,14 гривні за 1000 куб. метрів;

виробництва теплової енергії для релігійних організацій для всіх інших виробників теплової енергії - 2265,59 гривні за 1000 куб. метрів.

Регульована ціна для виробників теплової енергії в період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України.

27.04.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758», яка оприлюднена у виданні «Урядовий кур'єр» (2016, 04, 30.04.2016 № 83) та у виданні «Офіційний вісник України» (2016, № 35 (13.05.2016), ст. 1365).

Кабінетом Міністрів України затверджено наступні зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 (надалі - Зміни):

1. Пункт 2 постанови викласти в такій редакції:

"2. Установити, що в разі зміни факторів, які суттєво впливають на рівень регульованих роздрібних цін на природний газ, визначених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженим пунктом 1 цієї постанови, зазначені роздрібні ціни можуть переглядатися щокварталу.".

2. У Положенні про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженому зазначеною постановою:

1) пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. НАК "Нафтогаз України" з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) придбаває природний газ відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість), що у відповідному випадку збільшується на тариф на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи.";

2) у пункті 12:

абзац третій замінити абзацами такого змісту:

"Ц опт - регульована оптова ціна на природний газ для постачальника природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, що розраховується за такою формулою:

Ц опт = {(Ц NCG х К GCV х К євро/дол. США) + (С ф х К GCV х К євро/дол. США) + (ТВ імп х К GCV х К євро/дол. США) + Т вхГТС х К дол. США (гривень за 1000 куб. метрів),

де Ц NCG - ціна імпортованого природного газу на німецькому газовому хабі (NCG), визначена згідно з даними агентства "Platts European Gas Daily", розділ "Platts European assessments, NetConnect Germany", яку надає суб'єкт ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки;

К GCV - коефіцієнт, який відображає значення співвідношень одиниць енергії (МВт·г) та об'єму (1000 куб. метрів) і визначається відповідно до інформації, наведеної на офіційному веб-сайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії "Eustream, a. s.", який надає суб'єкт ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки;

К євро/дол. США - крос-курс євро до долара США, за даними агентства "Bloomberg";

С ф - прогнозна вартість транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини, що визначається як найменша з двох величин: діючих тарифів європейських операторів газотранспортних систем або різниці в цінах на природний газ на віртуальній торговій точці на території Словаччини та на німецькому газовому хабі (NCG), яку надає суб'єкт ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки;

ТВ імп - вартість транспортування природного газу від віртуальної торгової точки до західного кордону України (вартість "виходу" з газотранспортної системи Словаччини), яку надає суб'єкт ринку природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки;

Т вхГТС - тариф на послуги з транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу в газотранспортну систему України, установлений НКРЕКП (без урахування податку на додану вартість);

К дол. США - прогнозний обмінний курс гривні до долара США.".

У зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами одинадцятим - п'ятнадцятим;

абзац п'ятнадцятий виключити;

3) пункти 13 і 13-1 викласти в такій редакції:

"13. З 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр.

13-1. З 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) діють граничні роздрібні ціни на природний газ для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності) у розмірі 3,913 гривні за 1 куб. метр.";

4) пункт 16 викласти в такій редакції:

"16. НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб. метрів.".

Згідно з пояснювальною запискою до постанови № 315 від 27.04.2016, проект постанови розроблений з метою ліквідації перехресного субсидіювання та доведення роздрібних цін на газ для населення до рівня паритету з імпортом. Метою проекту є впорядкування цін на природний газ для споживачів, які підпадають під дію Положення, та встановлення ціни газу як товару на рівні 100% паритету до ціни імпортованого природного газу, що є складовою домовленостей з МВФ.

Суть запропонованих змін згідно з пояснювальною запискою: НАК «Нафтогаз України» придбаватиме природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» за ціною, визначеною на рівні 4849 грн. за 1000 куб.м. (без урахування ПДВ);

- ціна газу як товару встановлюється на рівні 4942 грн. за 1000 куб.м., що відповідає рівню імпортного паритету;

- граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів встановлюються на єдиному рівні у розмірі 6879 грн. за 1000 куб.м. та релігійних організацій 3913 грн. за 1000 куб.м.;

- НАК «Нафтогаз України» постачатиме газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії та/або з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за регульованою ціною (без врахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів), у розмірі 4942 грн. за 1000 куб.м., для релігійних організацій - у розмірі 2471 грн. за 1000 м.куб.

22.03.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №187 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу”. Відповідно до п. 13 вказаного Положення НАК “Нафтогаз України” з 1 квітня 2017 р. здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 10-12 цього Положення для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), державного підприємства України “Міжнародний дитячий центр “Артек” та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України “Міжнародний дитячий центр “Артек” за ціною, що становить 4942 гривні за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів розподілу природного газу та величини торговельної надбавки (націнки) постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, максимальний рівень якої визначений пунктом 14 цього Положення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 року у справі №826/9665/16, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758" з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016.

Посилання позивача за зустрічним позовом на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 року у справі №826/9665/16 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року, не приймаються судом, оскільки постановою Верховного Суду від 25.06.2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Крім того, як зазначено вище пунктом 16 Положення № 758 було передбачено, що НАК "Нафтогаз України" постачає природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для релігійних організацій та/або з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України), яка у період з 1 жовтня 2015 р. по 30 квітня 2016 р. (включно) визначається для:

виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для виробників теплової енергії, які безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів, - в розмірі 1843,28 гривні за 1000 куб. метрів;

виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для всіх інших виробників теплової енергії - 1770,74 гривні за 1000 куб. метрів.

Отже, пунктом 16 Положення № 758 встановлена ціна природного газу у період з 1 жовтня 2015 р. по 30 квітня 2016 року, тоді як підставою первісного позову є неналежне виконання споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати за природний газ, поставлений у період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року включно.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2 102,00 грн при відмові в позові покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телец-Вак” (54010, Миколаївська область, м.Миколаїв, пров.Транспортний, 9; код ЄДРПОУ 31707056) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720):

- 119 000,00 грн - заборгованість за договором постачання природного газу №6037/1718-ТЕ-22 від 07.09.2017 року за період з квітня по вересень 2018 року,

- 20 572,37 грн - пеня,

- 11 082,02 грн - 3% річних,

- 19 165,96 грн - інфляційні втрати,

- 2 547,34 грн - судовий збір.

3. В решті вимог первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.10.2020.

Суддя Н.О. Семенчук