79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.10.2020 справа № 914/816/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судового засідання Толочко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорківа Олега Ярославовича, м.Львів
про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості
За участі представників сторін:
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору:Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Федорківа Олега Ярославовича, м.Львів, повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень підвалу загальною площею 14,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська,2 та стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки у сумі 8830,39грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач стверджує, що між ним та відповідачем 21.11.2016р. укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-10230-16. На підставі цього договору, відповідач прийняв у строкове платне користування від позивача нежитлове приміщення підвалу площею 14,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Друкарська,2.
Позивачем на адресу відповідача скеровано повідомлення №2302-вих-5475 від 29.11.2019р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. У цьому повідомленні позивач вказав на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.
Позивач вказує на те, що Договір припинено у зв'язку із закінченням терміну його дії 20.11.2019р. Однак, відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна не виконав, так як і не виконав обов'язку щодо сплати орендної плати за користування об'єктом оренди.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на норми статей 526, 785, 795 ЦК України, статей 193, 287 ГК України та статей 17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на час настання відповідної події).
Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позов не подав. Ухвала суду від 29.04.2020 р. про відкриття провадження у справі, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду 05.06.2020 р. з відміткою органу поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13.04.2020р. позовну заяву залишено без руху.
24.04.2020р. від позивача надійшов лист про усунення недоліків поданого позову б/н від 21.04.2020р. з додатками.
Ухвалою суду від 29.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.06.2020р.
Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, наведених в ухвалі суду від 01.06.2020 р.
У зв'язку із необхідністю перебування судді на самоізоляції, підготовче засідання, призначене на 13.07.2020 р., не відбулось.
Ухвалою суду від 04.08.2020 р. підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2020 р.
Ухвалою суду від 26.08.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.09.2020р.
15.09.2020р. від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 23.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/816/20 до судового розгляду по суті на 19.10.2020 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, який продовжувався та триває і на даний час.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
У зв'язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків.
Заяв про продовження процесуальних строків від сторін не надходило.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, норми статей 321, 526, 795, 785 ЦК України, статей 193, 287 ГК України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на час настання відповідної події), до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 21.11.2016 р. № Г-10230-16; факту передачі позивачем відповідачу в оренду нерухомого майна, яке є предметом договору оренди; факту несплати відповідачем орендної плати зазначеної у позовній заяві; факту закінчення терміну дії договору оренди; факту неповернення відповідачем позивачу об'єкта оренди у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди; факту правомірності нарахування позивачем відповідачу неустойки, у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено позивачем в додатках до позовної заяви у справі.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.
Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є позивач у справі, відповідно до п. 1.5. Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 02.12.2016 р. № 1125 та Фізичною особою-підприємцем Федорків О.Я. (далі - Відповідач), 21.11.2016 року підписано Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-10230-16 (далі - Договір). Відповідно до п.1 цього Договору, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нерухоме майно: приміщення загальною площею 14,5кв.м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Друкарська,2 і знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (далі балансоутримувач).
Умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3.,3.5 Договору передбачено, що приймання-передачу об'єкта оренди здійснюють відповідач та Балансоутримувач. Сторони домовились, що передача об'єкта оренди за актом приймання-передачі проводиться протягом 5 (п'яти) днів від дати підписання цього Договору, для чого попередньо Балансоутримувач повинен звільнити об'єкт оренди та підготувати його до передачі відповідачеві. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання - передачі, який підписують відповідач та Балансоутримувач. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з часу підписання акта приймання-передачі.
Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 21 листопада 2016 року до 20 листопада 2019 року включно (п.4.1 Договору).
Перебіг терміну дії Договору оренди та настання обов'язку відповідача щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди (п.4.2. Договору).
Згідно з п.п.5.1., 5.2., 5.3, 5.6 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 №897 (із змінами та доповненнями), і складає (83640,00*0,04)/12= 278,80грн (без ПДВ) за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Орендну плату відповідач сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок позивача.
Пунктом 5.3.1 Договору зупинено на 2016 рік дію п.5.2., 5.3 цього Договору згідно п.9 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
Відповідно до п.п.9.3., 9.4 Договору, об'єкт оренди повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього Договору (закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання). При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписують відповідач та Балансоутримувач та у п'ятиденний термін надсилається Балансоутримувачем позивачу.
Передача об'єкта оренди здійснена за Актом приймання-передачі від 21.11.2016р.
Після закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-10230-16 від 21.11.2016 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №2302-вих-5475 від 29.11.2019р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Зі змісту згаданого повідомлення вбачається, що позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди № Г-10230-16 від 21.11.2016 та обов'язок відповідача повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, та провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її у повному обсязі.
Згідно зі списком згрупованих рекомендованих відправлень від 02.12.2019р., наданим позивачем, відповідне повідомлення було надіслано ФОП Федорків О.Я. на дві адреси: вул. Б.-І.Антонича, 12/65, м.Львів, 79049, та вул.Друкарська,2, м. Львів, 79008.
Наведені повідомлення, відповідно до відбитку календарного штемпеля АТ «Укрпошта», проставлених на списках рекомендованих відправлень, надіслані відповідачу 03.12.2019р.
З огляду на те, що Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-10230-16 від 21.11.2016р. припинився 20.11.2019р., у зв'язку із закінченням терміну його дії, а відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна, у строк, встановлений у повідомленні позивача №2302-вих-5475 від 29.11.2019р. не виконав, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень підвалу загальною площею 14,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська,2 обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8830,39грн. заборгованості з орендної плати та неустойки підлягають задовленню частково, з огляду на таке.
Позивач стверджує, що за період користування вищезгаданим об'єктом оренди станом на 21.03.2020р. відповідач має заборгованість за Договором у сумі 8830,39грн., яка складається з орендної плати за період по 20.11.2019р. та неустойки у розмірі подвійної плати за період з 21.11.2019р. по 29.02.2020р. На підтвердження заборгованості позивач надав суду Довідку № 4-2302-9219 від 25.03.2020р.
Суд, здійснив перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати та неустойки. Суд встановив, що позивачем у Довідці № 4-2302-9219 від 25.03.2020р. допущено арифметичні помилки. Заборгованість відповідача з орендної плати, з урахуванням проведених ним оплат, за період використання об'єкта оренди з 21.11.2016 р. до 20.11.2019 р. та неустойка у розмірі подвійної плати за період з 21.11.2019р. по 29.02.2020р. становить 8662,72 грн., а не 8830,39 грн., як стверджує позивач.
При обрахунку заборгованості з орендної плати суд брав до уваги оплати здійснені відповідачем на суму 8375,98грн., докази яких позивачем долучено до додаткових пояснень б/н від 14.09.2020р. У цих поясненнях позивачем допущено описку у сумі сплати відповідачем боргу, зокрема, позивачем зазначено, що відповідачем 16.06.2017р. сплачено 1000грн., тоді як згідно з випискою банку від 16.06.2017р. підтверджується оплата відповідача на суму 980грн.
Крім цього, у додаткових поясненнях від 14.09.2020р. б/н, позивач зазначив, що з сплачених відповідачем 8375,98грн. ним 167,67грн. стягнуто в рахунок пені, на підставі приписів п.5.7 Договору, ст.343 ГК України та ст.534 ЦК України. Решта суми зараховано в рахунок сплати орендної плати.
Однак, ст.343 ГК України стосується особливостей правового регулювання правовідносин у сфері фінансової та банківської діяльності. Вона не стосується особливостей правового регулювання штрафних санкцій, до яких в силу ст.230 ГК України, належить пеня, а також особливостей правового регулювання орендних відносин у сфері господарювання. Тому ст.343 ГК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Системний аналіз статті 232 ГК України, дає підстави для висновку, що учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені, може заявити вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення (ч.3 ст.232 ГК України. Порядок застосування штрафних санкцій). Докази заявлення згаданої вимоги позивачем до відповідача про стягнення нарахованої пені у справі відсутні. Відсутність такої вимоги унеможливлює реалізацію відповідачем наданих йому ст.ст.614, 617 ЦК України прав на доведення фактів відсутності його вини у порушенні зобов"язання, наявності підстав, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов"язання тощо, а також передбаченого ст.233 ГК України права на зменшення розміру штрафних санкцій, та права пересвідчитися у правильності нарахованої позивачем пені (розмір, строки тощо).
Норми частини 1 ст.621 ЦК України та частини 7 ст.232 ГК України свідчать про те, що штрафні санкції стягуються. Рішення суду чи будь-якого іншого, встановленого законом, органу, який уповноважений стягувати штрафні санкції, у тому числі й пеню, в рахунок якої зараховано сплачені відповідачем кошти, у матеріалах справи немає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що самостійне погашення позивачем у 2017-2018 роках, за рахунок сплачених відповідачем коштів, нарахованої ним самостійно відповідачу пені, є необгрунтованим.
У матеріалах справи немає та відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення ним боргу та неустойки. З огляду на викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 8662,72грн. заборгованості з орендної плати та неустойки.
Норми права, які суд застосовував при прийнятті рішення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
За приписами статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на час настання відповідної події), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі статтею 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на час настання відповідної події), договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 291 Господарського кодексу України.
Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (чинного на час настання відповідної події), у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (чинного на час настання відповідної події), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень підвалу загальною площею 14,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська,2, підлягають задоволенню повністю. Позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та неустойки підлягає задоволенню частково, в сумі 8662,72грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) до Фізичної особи-підприємця Федорківа Олега Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Федорківа Олега Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень підвалу загальною площею 14,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська,2.
Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федорківа Олега Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 8662,72 грн. заборгованості з орендної плати, неустойки та 4164,09грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.10.2020р.
Суддя О.Ю. Бортник