Ухвала від 12.10.2020 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/4610/15

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні

скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

на постанови державного виконавця

у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» м. Київ

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів

у відокремленому провадженні в межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У судовому засіданні брали участь:

представник скаржника: Артамонов О.І. (довіреність №11 від 09.01.2020, посвідчення №381 дійсне до 31.12.2020);

інші учасники справи не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 17.11.2015, з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015, порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «Регіональні електричні мережі», боржник, скаржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна ДП «Регіональні електричні мережі» арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича (свідоцтво №1122 від 07.06.2013), вирішено інші процесуальні питання по справі.

15.05.2019 до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Парафійник В.М.) із позовною заявою до ДП «Регіональні електричні мережі», яка ухвалою суду від 10.10.2019 (суддя Рябцева О.О.) задоволена частково. Крім того, стягнуто з боржника в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 21 658,97грн.

28.10.2019 судом на виконання ухвали, зокрема, у частині стягнення судового збору видано наказ.

12.05.2020 засобами поштового зв'язку до суду звернулось ДП «Регіональні електричні мережі» із скаргою №Д1/82 від 12.05.2020 (вх. №111/20 від 13.05.2020), в якій просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Київ Савченко Ю.Й. (далі - державний виконавець) від 16.04.2020 №61832967 про відкриття виконавчого провадження; скасувати постанову державного виконавця від 16.04.2020 №61832967 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; скасувати постанову державного виконавця від 16.04.2020 №61832967 про арешт майна боржника.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що державним виконавцем було порушено ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020 винесена після закінчення строку встановленого законом для пред'явлення наказу суду від 28.10.2019 №911/4610/15, за яким стягувачем є Державна судова адміністрація України (далі - ДСА, стягувач), до виконання. За таких обставин, просить суд скаргу задовольнити.

Ухвалою суду від 15.05.2020 скаргу залишено без руху та запропоновано ДП «Регіональні електричні мережі» надати до суду рекомендований лист (конверт), в якому боржником отримало постанову про арешт майна боржника від 16.04.2020 у виконавчому провадженні № 61832967.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, боржником засобами поштового зв'язку направлено до суду копію відповідного конверта.

Водночас, ухвалою суду 27.07.2020, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), постановлено передати матеріали справи № 911/4610/15 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Регіональні електричні мережі» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошових коштів до складу суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ДП «Регіональні електричні мережі» для розгляду скарги останнього.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 відповідну скаргу передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою від 31.07.2020 призначила скаргу до розгляду у судове засідання на 10.08.2020.

07.08.2020 державний виконавець скористався правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та засобами поштового зв'язку направив до суду відзив на скаргу ДП «Регіональні електричні мережі», в якому зазначив, що 04.12.2019 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Подільський РВ ДВС) звернулось ДСА із наказом №911/4610/15 від 28.10.2019. Ураховуючи те, що виконавчий документ повинен бути пред'явлений до виконання до 11.01.2020, то вважає, що стягувач звернувся до Подільського РВ ДВС вчасно. За таких обставин, просить суд у задоволенні скарги відмовити.

На підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Чергове засідання призначено на 12.10.2020.

Під час судового засідання представник скаржника підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити з підстав викладених у ній.

12.10.2020 у судове засідання державний виконавець не з'явився, проте, у раніше поданому відзиві заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, яке суд з урахуванням положень ст.42 ГПК України визнав за можливе задовольнити, про що постановив відповідну протокольну ухвалу від 12.10.2020 (протокол судового засідання від 12.10.2020).

Крім того, у судове засідання також не з'явився представник ДСА, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (т. 5 а.с. 32). Явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст.ст. 42, 342 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове без участі представника стягувача.

Розглянувши скаргу боржника та наявні матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Так, ухвалою суду від 10.10.2019, зокрема, стягнуто з ДП «Регіональні електричні мережі» в дохід Державного бюджету України 21 658,97грн судового збору, а 28.10.2019 видано відповідний наказ.

У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.

Так, права та обов'язки виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 1 та п. 1 ч. 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у ст. 339 ГПК України).

Як зазначалось вище, підставою для задоволення скарги, на думку боржника, є те, що державним виконавцем винесено постанови від 16.04.2020 у межах виконавчого провадження №61832967 після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим порушено ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ч. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є ДСА (абз. 2 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, із змісту наказу суду від 28.10.2019 вбачається, що стягувачем за ухвалою суду від 10.10.2019 про стягнення в дохід Державного бюджету України судового збору є ДСА, яка, у свою чергу, є державним органом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, строк пред'явлення наказу від 28.10.2019 спливає 11.01.2020.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Із матеріалів скарги вбачається, що 04.12.2019 ДСА звернулась до Подільського РВ ДВС із відповідною заявою №1031013/19, в якій просила відкрити виконавче провадження з примусового виконання ували суду від 10.10.2019, та до якої долучила наказ суду від 28.10.2019. Зазначене підтверджується конвертом, на якому міститься штамп засобів поштового зв'язку від 04.12.2019 (т. 5 а.с. 22-23). Доказів протилежного учасниками справи суду надано не було.

Щодо постанов державного виконавця від 16.04.2020 №61832967 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та від 16.04.2020 №61832967 про арешт майна боржника, то суд зазначає, що боржником у своїй скарзі не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б підтвердили, що вказані постанови винесені із порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, проаналізувавши викладені обставини, суд дійшов висновку, що ДСА звертаючись до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження 04.12.2019 не пропустила визначний у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення наказу до виконання, з огляду на що доводи скаржника про неправомірність оскаржуваних постанов є безпідставними, у зв'язку із чим, вимоги ДП «Регіональні електричні мережі» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 1-2, 7 Кодексу, ст.ст. 232-235, 326-327, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» №Д1/82 від 12.05.2020 (вх. №111/20 від 13.05.2020) на постанови головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Київ Савченко Ю.Й. від 16.04.2020 №61832967 про: про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про арешт майна боржника - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 12.10.2020 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 28.10.2020.