Справа № 157/1080/20
Провадження №2-а/157/43/20
27 жовтня 2020 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Семенюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Хилюка Богдана Вікторовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюка Б.В., Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивовано тим, що постановою інспектора СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюка Б.В. від 23 серпня 2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. За цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 23 серпня 2020 року в 11 год. 30 хв. по вул. Варшавська в м. Ковель Волинської області керував автомобілем марки «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не був пристебнутим ременем безпеки та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.1а, п. 2.3в Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 вважає, що до адміністративної відповідальності він притягнутий безпідставно, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. За вказаних у постанові обставини він був зупинений поліцейським. Під час руху він був пристебнутий ременем безпеки, а відстібнув його лише перед початком розмови з працівником поліції, оскільки ремінь заважав дістати для пред'явлення документи на транспортний засіб та на право керування ним. Крім того, вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія він був готовий виконати, однак попросив поліцейського пояснити причину зупинки, а також надати службове посвідчення поліцейського. Під час розмови виникла суперечка, оскільки поліцейський відмовився назвати причину зупинки та пред'явити своє службове посвідчення. Після даної суперечки поліцейський склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. В ході розмови працівник поліції повідомив, що він має відеозапис правопорушення, однак ні відеозапису, ні сам технічний засіб, за допомогою якого нібито зафіксовано порушення, йому надано не було. В зв'язку з відмовою поліцейського продемонструвати відеозапис правопорушення він не зміг перевірити обставини його вчинення, в тому числі й сам факт існування такого відеозапису, його достовірність, дату та час створення.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати дії інспектора СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюка Б.І. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними та скасувати постанову серії БАА № 885601 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, винесену 23 серпня 2020 року інспектором СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюком Б.І.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач інспектор СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюк Б.І., представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, на розгляд справи не з'явилися, відзиву на позов не подали.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Хилюка Б.І. від 23 серпня 2020 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та із застосуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 23 серпня 2020 року в 11 год. 30 хв. на вул. Варшавська в м. Ковелі Волинської області керуючи автомобілем марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив пункти 2.1а, 2.3в Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Крім того, ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Згідно з пунктами 2.1а, 2.3в ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови інспектора поліції Хилюка Б.І. від 23 серпня 2020 року вбачається, що встановлених статтею 280 КУпАП вимог поліцейський не виконав. При наявності заперечень водія стосовно порушення ним Правил дорожнього руху, відповідач не зібрав та не долучив до справи належних доказів, які б підтверджували факт ненадання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також доказів того, що водій під час руху не був пристебнутим ременем безпеки. Таких доказів суду не надано і при розгляді справи. Відповідач не взяв до уваги та не дав оцінку поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В результаті чого не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх обставин справи. Як наслідок поліцейським було винесено незаконне рішення в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість водія в порушенні Правил дорожнього руху, не довели правомірності рішення поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
Позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності до задоволення не підлягають виходячи з такого.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз наведеної вище норми закону показує, що суд при розгляді справ даної категорії наділений правом приймати рішення лише в чітко встановлених законом межах, які не передбачають застосування такого способу захисту прав позивача як визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Хилюка Богдана Ігоровича від 23 серпня 2020 року серії БАА №885601 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; відповідач Головне управління Національної поліції у Волинській області, вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 40108604.
Головуючий:Б. С. Гамула