Справа № 524/4956/20 Номер провадження 22-ц/814/2199/20Головуючий у 1-й інстанції Погрібняк О. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
27 жовтня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Бутенко С.Б., Гальонкіна С.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Запорожець Валерії Вячеславівни
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 серпня 2020 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду із вказаним позовом, відповідно до якого просила витребувати у ОСОБА_2 , ПП «Монолітбудсервіс», ПП «Монолітбудтранс» шляхом вилучення та передачі їй, транспортний засіб моделі JCB JS 240LC, типу екскаватор гусеничний, 1999 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , а також грейфер (захват) для навантаження металобрухту 5-ти лепестковий ЛГ-3, захват 1,2-1,5; вага 1200 тонн, вантажопідйомність 3500 тонн - 1 шт.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що дане майно належить їй та її чоловіку ОСОБА_3 і використовувалося ними у діяльності, пов'язаній з прийманням металобрухту, яку вони здійснювали на базі в АДРЕСА_1 .
Вказувала, що відповідачем ОСОБА_2 щодо неї було вчинено кримінальні правопорушення, внаслідок яких вказане майно вибуло з її володіння.
При цьому, Кременчуцьким ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019171090000125, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2019 року за її заявою за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння керівником ПП «Монолітбудтранс» ОСОБА_2 21 червня 2019 року шляхом зловживання довірою транспортним засобом моделі JCB JS 240LC типу екскаватор гусеничний, 1999 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 .
Також зазначала, що Кременчуцьким ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019170090003626, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2019 року за її заявою за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом вчинення крадіжки з екскаватора JCB ідентифікаційний № НОМЕР_1 двигуна № НОМЕР_3 з території ПП «Монолітбудсервіс» по вул. В. Симоненка в м. Кременчуці
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Позовну заяву з додатками повернуто позивачу відповідно до ч. 3 ст. 186 ЦПК України. Роз'яснено його право на звернення з таким позовом в порядку кримінального судочинства.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Запорожець В.В., посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що даний спір про витребування майна з чужого незаконного володіння не може розглядатися в порядку кримінального судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказувала, що жоден із відповідачів не є підозрюваним, обвинуваченим, або особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що виключає можливість звернення до нього зараз з цивільним позовом під час кримінального провадження.
Також вказувала, що предметом даного позову є майно вартістю майже 940 052, 40 грн., яке знаходиться у відповідачів.
Зазначала, що згідно норм чинного цивільного законодавства вона може звернутися з таким позовом у порядку цивільного законодавства.
Ураховуючи викладене, просила скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 серпня 2020 року по справі №524/4956/20, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що в силу ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
26 жовтня 2020 року на електронну адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запорожець В.В. про розгляд справи за їх відсутності.
Інші учасник справи будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцьким ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019171090000125, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2019 року за її заявою за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння керівником ПП «Монолітбудтранс» ОСОБА_2 21 червня 2019 року шляхом зловживання довірою транспортним засобом моделі JCB JS 240LC типу екскаватор гусеничний, 1999 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 .
Кременчуцьким ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019170090003626, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2019 року за її заявою за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом вчинення крадіжки з екскаватора JCB ідентифікаційний № НОМЕР_1 двигуна № НОМЕР_3 з території ПП «Монолітбудсервіс» по вул.. В. Симоненка в м. Кременчуці.
Відділенням №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020170110000062 від 11 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України за заявою ОСОБА_1 про те, що вона 15 червня 2019 року перемістила грейфер на територію ОСОБА_2 , що розташована в м. Кременчуці по вул. Ярмарковій для тимчасового зберігання, проте доступ до території, де зберігається її майно (грейфер) їй заборонили та не дали можливості його забрати.
Також з матеріалів позовної заяви випливає, що досудове слідство по вказаним кримінальним провадженням триває, вчиняються слідчі дії, та остаточне рішення по кримінальній справі не ухвалено.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства, у зв'язку з тим, що майно, вимогу про витребування якого пред'явлено позивачем, виходячи з доводів позовної заяви, вибуло з її володіння внаслідок вчинення відповідачем кримінальних правопорушень стосовно неї, обставини яких можуть бути встановлені виключно в ході здійснення досудового розслідування та судового розгляду у порядку встановленому КПК України.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , ПП «Монолітбудсервіс», ПП «Монолітбудтранс» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Аналіз вказаних норм процесуального права свідчить, що особа може звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, проте, не позбавлена можливості звернутися з таким же позов і у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи, упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справі Golder v.the United King-dom (1975) зауважив, що процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме - доступу до суду. Суд встановив це як невід'ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 гарантує кожному право на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов'язків (рішення у справі Golder V.the United King-dom (1975), п. 28-36).
У цьому ж рішенні Європейський суд наголошує, що однією з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами судової форми контролю: держава не може обмежити або скасувати судовий контроль у певних сферах. зацікавлена особа повинна мати можливість розгляду своєї справи в суді без надмірних правових чи практичних перепон: ускладнених чи формалізованих процедур прийняття та розгляду позовних заяв і таке інше. Відмова в правосудді забороняється.
Згідно з ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Судочинство - це процесуальна форма здійснення правосуддя.
Зокрема, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вказане положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого або інших осіб, чи наслідком події.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Тобто, даний позов про витребування майна з чужого незаконного володіння поданий у порядку цивільного судочинства, що не заборонено нормами діючого цивільного процесуального права, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, порушив гарантовані права позивача щодо ефективного засобу юридичного захисту та справедливого судового розгляду в такому його елементі, як право доступу до суду для захисту порушених прав чи інтересів, що є неприпустимим та порушує принципи діяльності судової влади, яка повинна забезпечувати рівні права всіх осіб, чиї інтереси так чи інакше зачіпає судова діяльність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі
Керуючись ст. ст. 367, п.6 ч.1 ст. 374, ст. 379, ст. ст.381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Запорожець Валерії Вячеславівни - задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 серпня 2020 року - скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя : Л.М. Хіль
Судді: С.Б. Бутенко
С.А. Гальонкін