Справа № 554/5201/19 Номер провадження 11-сс/814/917/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 жовтня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 62019170000000420 за апеляційною скаргою прокурора Першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18.09.2020, -
18.09.2020 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_9 - відмовлено.
Застосовано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Шахтарське Донецької області, з вищою освітою, раніше не судимому, одруженому, маючому на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , юрисконсульту ТОВ «Енергоресурс Харків», інваліду 3 групи, -
запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні, а також до слідчого судді, суду за першою вимогою;
2)утриматися від спілкування зі свідками визначеними слідчим або прокурором;
3) не відлучатися з місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
4) здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ОСОБА_9 .
Роз'яснено підозрюваному, що в разі невиконання вказаних в ухвалі суду обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може: знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків та експертів у вказаному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, та те, що такий ризик, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є недоведеним, а лише припущенням слідчого; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється.
Крім того, слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, а саме постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, є інвалідом третьої групи, у зв'язку із нещодавно перенесеним інсультом, що підтверджується наданими ОСОБА_7 медичними документами, раніше не судимий, до слідчого судді для розгляду клопотання з'явився добровільно, не ухилявся і від явки до слідчого для вручення підозри.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 зазначив, що вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді особистого зобов'язання, оскільки прокурор та слідчий не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.
Не погоджуючись із вказаним вище судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 .
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею не враховано фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, які свідчать про його суспільну небезпеку і те, що: достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт; що підозрюваний знайомий зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які є його бувшими колегами, що вказує на те, що не можна виключати ризик, що ОСОБА_7 може впливати на вказаних осіб, а також іншу підозрювану та схиляти їх до зміни показань на його користь, може впливати на них, інших свідків, експертів, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, що може перешкодити встановленню істини по справі; ОСОБА_7 через тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України; підозрюваний може використовувати зв'язки, набуті під час роботи в правоохоронних органах, з метою уникнення кримінальної відповідальності,та через яких він може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на законність оскаржуваного рішення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику, інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання прокурор має довести перед слідчим суддею наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (ст.194 КПК України).
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно із вимогами ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться в клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Також, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, якою ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вище вимог законодавства.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, за процесуального керівництва прокуратури Харківської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62019170000000420 від 30.05.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу Управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області згідно заявки про надання доступу до ІПНП № 5988 від 17.08.2016, отримав доступ до входу в ІП «Адміністративна практика», ІП «ДТП», ІП «Склад» та був зареєстрований як користувач в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» з логіном «HA_OANV».
У подальшому ОСОБА_7 відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 31.08.2017 № 568 о/с з 01.09.2017 по 18.12.2018 був переведений на навчання до ад'юнктури Донецького юридичного інституту МВС України, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. С. Тільги, 21.
При цьому з метою подальшого незаконного доступу та внесення змін без законних на те підстав до інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_7 доступ до вказаної інформаційно-телекомунікаційній системі в порушення Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 не припинив.
Також встановлено, що упродовж 2018-2019 років ОСОБА_7 , з логіном HA_OANV здійснювались авторизації у системі ІПНП, зі службових комп'ютерів УПП в Харківській області та вносились відповідні коригування та робились відповідні запити.
У подальшому ОСОБА_7 , дізнавшись про заблокування 21.11.2018 о 12:22 його логіну «HA_OANV» в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», 21.11.2018 приблизно о 15:03 подзвонив своїй знайомій - старшому інспектору відділу супроводження інтегрованої інформаційно-пошукової системи Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 , яка здійснювала функції адміністратора ІПНПУ, та з метою подальшого незаконного доступу та внесення змін без законних на те підстав до інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» вступивши в змову з останньою, попрохав її незаконно розблокувати доступу його логіну HA_OANV до «Інформаційного порталу Національної поліції України», підсистеми «Адмінпрактика» з метою подальшого незаконного доступу та можливості подальшого внесення незаконних змін в ІПНП.
У подальшому о 15 годині 06 хвилин 21.11.2018, ОСОБА_12 , усвідомлюючи можливість незаконного доступу та можливості подальшого внесення незаконних змін в ІПНП ОСОБА_7 , використовуючи особистий пароль та логін входу до програмного комплексу Інформаційного порталу Національної поліції України, не маючи відповідного листа від користувача за підписом керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції на здійснення розблокування користувача ад'юнкта Донецького юридичного інституту МВС України ОСОБА_7 із логіном HA_OANV, в порушення вимог розділу VII Порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Голови Національної поліції України № 961 від 19.10.2018, розблокувала доступ користувачу ОСОБА_7 із логіном «HA_OANV» до Інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Адмінпрактика».
Разом з тим, також встановлено, що ОСОБА_13 , 14.04.2018 приблизно о 01-30 в м. Харкові по вул. Генерала Удовиченка, керував автомобілем «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
За вказаним фактом щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівниками УПП в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 068300 за ч.1 ст. 130 КУпАП, який направлений для розгляду по суті до Київського районного суду м. Харкова.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.06.2018 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
05.09.2018 Апеляційним судом Харківської області постанову Київського районного суду м. Харкова від 20.06.2018 залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_13 - без задоволення.
У подальшому 24.09.2018 УПП в Харківській області до інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Адмінпрактика» внесено відомості стосовно винуватості ОСОБА_13 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, за протоколом БД № 068300, що визначено у графі «PR» у вигляді позначки «1».
Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_7 вступив в змову з ОСОБА_13 , спрямовану на незаконне внесення змін стосовно невинуватості ОСОБА_13 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом БД №068300.
У подальшому, 03.12.2018 о 11 годині 59 хвилин ОСОБА_7 , використавши логін«HA_OANV», здійснено вхід до Інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Адмінпрактика», за допомогою комп'ютеру з ІР-адресою «101.22.219.9», який знаходиться у службовому кабінеті № 411 начальника відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ОСОБА_10 у службовому приміщенні УПП в Харківській області, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 315 м. Харків та внесено зміни стосовно винуватості ОСОБА_13 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом БД № 068300, а саме: дані щодо прийнятого рішення по вказаному адміністративному правопорушенню з визнання винуватим змінено на закриття адміністративного провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відповідно шляхом зміни у графі «PR» позначки «1» на «14» (а.с. 3-8).
17.08.2020 слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава ОСОБА_14 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, що поширює свою діяльність на Харківську область та слідчих регіональної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, а саме несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (а.с. 3-8).
4.09.2020 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_14 задоволено та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000420 від 30.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України до 5 місяців, тобто до 5 листопада 2020 року (а.с. 35-37).
16.09.2020 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, що поширює свою діяльність на Харківську область та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , посилаючись на: обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.362 КК України та те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку ініціатора клопотання, інші більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт неможливо застосувати підозрюваному ОСОБА_7 , оскільки є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ст.177 КПК України, об'єктивно наявні, злочин у якому підозрюється ОСОБА_7 відноситься, згідно ст. 12 КК України, до тяжких злочинів.
За ст.177 КПК України підставою, застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.
Прокурор в суді першої та апеляційної інстанцій не довів наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Ч.2 ст.194 КПК України є імперативною нормою і чітко регламентує, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1ст. 194 КПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, апелянтом не оспорюється.
Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризиків, визначених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними прокурором, і те, що органом досудового розслідування не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо доводів прокурора про те, що ОСОБА_7 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, то, на думку колегії суддів, слідчий суддя правильно зазначив те, що даний ризик не доведений та є лише припущенням ініціатора клопотання. Окрім цього, хоча тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , має значення для оцінки небезпеки його переховування, однак сама по собі не може бути безумовним підтвердженням наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зважаючи на викладені вище: дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність постійного місця роботи (юрисконсульт ТОВ «Енергоресурс Харків») та місця проживання, відсутність: судимостей в ОСОБА_7 , даних про порушення ним процесуальних обов'язків, покладених на нього, у зв'язку із застосуванням слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2020 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4