Справа № 538/1552/20 Номер провадження 11-сс/814/848/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 жовтня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12020170230000360 за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31.08.2020, -
Цією ухвалою підозрюваному
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючому, раніше судимому:
-22.08.2014 Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений 30.09.2016 по відбуттю строку покарання;
-10.11.2017 Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185; ч. 1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.06.2020 по відбуттю строку покарання, -
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 17 год 55 хв 30 серпня 2020 року по 17 год 55 хв 28 жовтня 2020 року.
Постановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти в разі внесення застави в розмірі 43 940 гривень з покладенням на нього в цьому випадку на цей же строк таких обов'язків:
-прибувати до слідчого кожного понеділка та четверга щотижня;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі звільнення з-під варти він зобов'язаний виконувати покладені на нього судом обов'язки, невиконання яких тягне за собою звернення суми застави в дохід держави та подальшу заміну запобіжного заходу на більш суворий.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, маючи непогашені та не зняті судимості на шлях виправлення не став, через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив новий умисний корисливий злочин; відсутність доказів того, що ОСОБА_7 займається суспільно-корисною працею, має постійне місце роботи та сім'ю.
У свою чергу, слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 особисто з'явився до Лохвицького відділу поліції та не підтверджено фактичними даними, що підозрюваний може здійснити вплив на потерпілу та свідків, переховуватись від слідства та суду, а тому вказані в клопотанні ризики є необгрунтованими припущеннями.
При визначенні застави в розмірі, передбаченому ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, а саме в сумі 43 940 грн., слідчий суддя врахував розмір грошової суми, яка була предметом інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного.
В поданих апеляційних скаргах підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Свої вимоги підозрюваний ОСОБА_7 мотивує тим, що слідчим суддею не враховано того, що: підозрюваний визнав вину повністю у вчиненні злочину; після того як ОСОБА_7 дізнався, що його оголошено в розшук, добровільно та самостійно з'явився до Лохвицького ВП; підозрюваний добровільно видав всі викрадені речі, не переховувався від органів досудового розслідування та суду, так як залишив дані щодо місця праці та місця фактичного проживання.
У свою чергу, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 зазначає, що слідчий суддя не врахував те, що: жоден ризик, передбачений ст.177 КПК України слідчим та прокурором не доведено; протягом розгляду клопотання не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному випадку є занадто суворим запобіжним заходом; ОСОБА_7 самостійно добровільно прийшов до Лохвицького відділу поліції ГУНП в Полтавській області і надав визнавальні показання, що свідчить про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; підозрюваним ОСОБА_7 викрадені речі добровільно видано працівникам Національної поліції України та добровільно в повному обсязі відшкодовано потерпілій ОСОБА_9 завдану шкоду, що підтверджується заявою потерпілої ОСОБА_9 , яка наявна в матеріалах кримінального провадження; підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: перебуває у фактичних шлюбних цивільних відносинах з ОСОБА_10 (яка сприяла у відшкодуванні шкоди потерпілій ОСОБА_9 ), має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_11 - 10 років, ОСОБА_12 - 6 років, ОСОБА_13 - 4 роки, яким підозрюваним надається постійна матеріальна допомога. Зі слів ОСОБА_10 вона є вагітною та разом з підозрюваним ОСОБА_7 вони очікують дитину; враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_7 , розмір застави у сумі 43 940,00 грн. є непомірним для виконання.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку прокурора, який, посилаючись на законність оскаржуваного рішення слідчого судді просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12020170230000360 від 04.08.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (а.с. 4-6).
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , маючи не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин за наступних обставин:
03.08.2020 приблизно 11 год. 30 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою вчинення крадіжки, прийшов до квартири, за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, відсутністю власниці у квартирі, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, повторно, через відчинене вікно на кухні, проник до приміщення квартири, звідки викрав один телевізор марки «Dalti» модель 32DT5020Н чорного кольору, вартістю 2980 грн., ноутбук марки «Lenovo» G 575, чорного кольору, вартістю 6368 грн., планшет марки «Lenovo» чорного кольору, вартістю 1331,50 грн., флеш - накопичувач марки «Transcend» 4 GВ з адаптером (перехідником) білого кольору ОТG Smart Connection Kit, вартістю 88,33 грн., наручний електронний годинник чорного кольору марки «Хiaomi Мі Ваnd 2» вартістю 200 грн. та золоту каблучку, вартістю 3071 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_9 збитків на загальну суму 14038 грн. 83 коп. Вартість викраденого майна встановлена даними висновків експерта № 1744 від 13.08.2020 (а.с. 43-46), №117/20 від 17.08.2020 (а.с. 51-52), №1746 від 13.08.2020 (а.с. 47-50), №1747 від 13.08.2020 (а.с. 33-37), №1745 від 13.08.2020 (а.с. 38-42).
14.08.2020 слідчим СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 , за погодженням з начальником Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно, дане повідомлення про підозру 14.08.2020 о 17 год 25 хв отримано ОСОБА_15 (матір'ю підозрюваного), що засвідчується підписом останньої (а.с. 55-56).
21.08.2020 постановою начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_16 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_7 (а.с. 66-68).
26.08.2020 слідчим суддею Чорнухинського районного суду Полтавської області задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_16 та надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою приводу до слідчого судді Чорнухинського районного суду Полтавської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 87-88).
30 серпня 2020 року оперуповноваженим СКП Лохвицького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_17 на підставі ухвали Чорнухинського районного суду Полтавської області від 26.08.2020 затримано ОСОБА_7 (а.с. 80).
30.08.2020 слідчим СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 , за погодженням з начальником Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно, що засвідчується підписом підозрюваного ОСОБА_7 (а.с. 81-83).
30.08.2020 постановою старшого слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_18 відновлено досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020170230000360.
21.08.2020 т.в.о. начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_16 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , посилаючись на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно вливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку ініціатора клопотання, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 з таких причин:
особисте зобов'язання - з урахуванням репутації підозрюваного, відсутності у нього будь-якого місця роботи та міцних соціальних зв'язків, неодноразове притягнення його в минулому до кримінальної відповідальності, наявність не погашеної судимості за вчинення тяжкого злочину, обставини вчинення ним інкримінованого злочину, підозрюваний самостійно не здатен виконати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України у випадку їх покладення на нього ухвалою слідчого судді, та потребує контролю з боку сторонніх осіб;
особистої поруки - до теперішнього часу до органу досудового розслідування не надійшло жодних клопотань від жодної юридичної чи фізичної особи про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;
застави - відстунє будь-яке місце роботи та самостійний заробіток у підозрюваного;
домашній арешт - підозрюваний періодично змінює місця проживання і за останнім місцем проживання відсутній та не має визначеного місця реєстрації.
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 43 940 грн із покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри, чогось незаконного чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а також обґрунтував наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, маючи непогашені та не зняті судимості на шлях виправлення не став, через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив новий умисний корисливий злочин.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного тяжкого злочину стороною захисту не оспорюється.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором та слідчим в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: вчинити інші кримінальні правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 злочину та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризику, визнаного слідчим суддею місцевого суду, що виключає можливість обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі, як просять апелянти - домашнього арешту.
Одночасно, застосувавши підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням обставин злочину, майнового стану підозрюваного, грошової суми, яка була предметом злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, відповідно до вимог ч. 4,5 ст. 182 КПК України, визначив заставу - 43 940 грн. З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки визначений розмір застави здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Дані про те, що підозрюваний ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції викрадені речі та визнав вину у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, не спростовують висновків слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас твердження захисника про те, що підозрюваний перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є неспроможними, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дані доводи.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_7 як про це вказується в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 31.08.2020 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4