Справа № 552/1881/20 Номер провадження 11-кп/814/817/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 жовтня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 21.05.2020,
21.05.2020 Київським районним судом м. Полтава відмовлено у задоволені клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, призначеного 19.04.2019 Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської обл., за правилами, передбаченими ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015).
Приймаючи таке рішення суд зазначив, що клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку тримання під вартою в місцях попереднього ув'язнення до строку відбування поарання є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_7 19.03.2019 засуджено Крюківським районним судом м. Кременчук у зв'язку із вчиненням ним злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 КК України. 31.10.2019 Апеляційним судом Полтавської області вирок залишено без змін і ОСОБА_7 , на підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015), зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 20 вересня 2017 року по 31 жовтня 2019 року.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 21.05.2019. Свої вимоги мотивує, тим що суд повинен перерахувати йому строк попереднього увязнення за весь період його перебування в СІЗО, а саме з 31.10.2019 і звільнити його від відбування покарання, оскільки з дня постановлення ухвали Апеляційного суду Полтавської області він - засуджений перебував в СІЗО, а не у виправній колонії, і через це стан його здоров'я погіршився.
Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, які в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначили, що засуджений після постановлення ухвали апеляційного суду перебував у СІЗО, а не в місцях позбавлення волі, просили зарахувати строк попереднього ув'язнення з 31.10.2020 по 8.07.2020, міркування прокурора, який вважав судове рішення суду першої інстанції законним, перевіривши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 63 КК України визначено, що покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (із змінами внесеними Законом України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»), який набрав законної чинності 24.12.2015, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Попереднім ув'язненням у розумінні ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді клопотання ОСОБА_7 повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали судового провадження, та дійшов обґрунтованих висновків, у відмові заявленого клопотання ОСОБА_7 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення з 31.10.2019 в строк відбуття покарання.
З матеріалів кримінального провадження № 12016170110001894 від 22.11.2016 вбачається, що 19.03.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_7 був засуджений за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 186 КК України (т.3 а.м.к.п. 109-118)
31.10.2019 Апеляційним судом Полтавської області вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області залишено без змін та на підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015), ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 20 вересня 2017 року по 31 жовтня 2019 року (т.3 а.м.к.п. 197-206).
На даний час засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)».
З апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 вбачається, що він ставить питання про зарахування йому у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за періоди з 31.10.2019, тобто за період після набрання вироком суду законної сили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 , враховуючи, що ухвала Апеляційного суду Полтавської області 31.10.2019, за яким він відбуває покарання, набрала законної сили 31.10.2019, а сам факт перебування особи в СІЗО після набрання вироком, яким цю особу засуджено до позбавлення волі, законної сили не може вказувати на відновлення статусу особи як попередньо ув'язненої. Тому подальший період перебування засудженого в СІЗО не може розглядатися як попереднє ув'язнення, й, відповідно, не може перераховуватися за указаним вище пільговим принципом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її зміни або скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376,404,405,407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 21.05.2020 щодо ОСОБА_7 -без змін.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4