Справа № 341/586/20
Провадження № 11-сс/4808/251/20
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Повзло
26 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
суддя-доповідач ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.10.2020 року про закриття провадження за його скаргою на бездіяльність слідчої - постанову слідчої - СВ Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про відмову в задоволенні клопотання про повернення грошових коштів в межах кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090140000095 від 21.03.2019 року, -
за участю: прокурора ОСОБА_10
заявника ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
В апеляційній скарзі апелянт - захисник ОСОБА_6 просив ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову, якою направити скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Вважає, що слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень. На думку апелянта, висновки слідчого судді в частині того, що вилучені кошти не є тимчасово вилученим майном є помилковими, та такими що суперечать ухвалі апеляційного суду від 11.09.2020 року. Апелянт вважає, що слідчий суддя своїм рішенням перешкоджає йому у доступі до правосуддя.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 12.10.2020 року закрито провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, у зв'язку із тим, що захисник оскаржив бездіяльність слідчої ОСОБА_9 щодо неповернення його довірителям майна яке не має статусу тимчасово вилученого. Слідчий суддя дійшов висновку, що захисник оскаржив слідчому судді бездіяльність слідчої, оскарження якої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК не передбачено. Оскільки скарга не підлягає розгляду, але провадження за нею було помилково відкрите слідчим суддею, то слідчий суддя закрив відповідне провадження.
Під час апеляційного розгляду:
- заявник ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати;
- прокурор не підтримав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованої та просив залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, ухвалу слідчого судді належить скасувати, з наступних підстав.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і відповідно до ст. 7 КПК - однією із засад кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.
Метою впровадження процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора або слідчого під час досудового розслідування є забезпечення невідкладного судового захисту прав, свобод та законних інтересів кожної людини, яка тим чи іншим чином є учасником кримінального провадження.
Зі скарги захисника ОСОБА_6 вбачається, що 07.10.2020 року він звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого, який своєю постановою відмовив останньому у задоволенні його клопотання про повернення грошових коштів в рамках кримінального провадження №12019090140000095 (а.п. 1-5).
З мотивувальної частини рішення слідчого судді вбачається, що суддя доходить висновку про помилкове відкриття ним провадження за скаргою сторони захисту, та приймає рішення про закриття провадження.
Проте, вказане рішення слідчого судді суперечить вимогам діючого законодавства.
Так, ст. 307 КПК України чітко передбачений перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
В той же час, прийняте слідчим суддею рішення у виді закриття провадження за скаргою захисника, діючим законодавством не передбачено.
Основним Законом України, а саме ст. 19 Конституції України, закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна особа має право розраховувати на сумлінне ставлення уповноважених осіб до належного виконання покладених на них діючим законодавством обов'язків.
Виконання завдань кримінального провадження повинно здійснюватися лише із застосуванням та із дотриманням належної правової процедури. Належна правова процедура - це встановлений кримінальним процесуальним законом порядок дій, який забезпечує прийняття законних, обґрунтованих і справедливих рішень.
Враховуючи наведена вище, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень та прийняв рішення, яке не передбачено нормами закону.
Колегія суддів наголошує на тому, що ч. 1 ст. 303 КПК України дійсно передбачено чіткий перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Між тим, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав особи під час досудового розслідування, у кожному окремому випадку, слідчий суддя зобов'язаний сумлінно і принципово виконувати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та діяти в межах і відповідно до вимог закону.
Недотримання слідчим суддею вимог ст. 307 КПК України в частині рішення, яке він має право ухвалити за результатами розгляду скарги, є, на переконання колегії суддів, порушенням права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 16.12.99 у справі «Т. проти Великої Британії»).
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність органів досудового розслідування, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді про закриття провадження по скарзі захисника ОСОБА_6 такою, що прийнята із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
При цьому колегія суддів враховує, що оскільки в суді першої інстанції скарга по суті не розглядалась, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати та приймати рішення по суті тих вимог, які зазначені в апеляційній скарзі та у скарзі, поданій до суду першої інстанції. Розгляд скарг по суті позбавляє учасників судового розгляду можливості оскарження, оскільки ухвали апеляційного суду, прийняті за наслідками розгляду ухвал слідчого судді, оскарженню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.10.2020 року про закриття провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою визнати скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого, такою, що підлягає розгляду та направити її до Галицького районного суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_4
ОСОБА_3