Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8984/19 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
26 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №296/8984/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Маслак В.П. у м. Житомирі,
У вересні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - АТ КБ «Приватбанк» або банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути заборгованість у сумі 27 853,17 грн., яка складається із: поточного тіла кредиту в сумі 12 095,87 грн.; простроченого тіла кредиту в сумі 5 766,64 грн.; пені за прострочене зобов'язання в сумі 7 460,55 грн.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у сумі 727,58 грн. та штрафу - 500 грн. (фіксованої частини) і 1 302,53 грн. (процентної складової). Свої вимоги обґрунтовувало тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до банку та підписав заяву №б/н від 16 травня 2011 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 належно не виконує свої фінансові зобов'язання, у зв'язку із чим станом на 27 серпня 2019 року утворилася вищевказана заборгованість.
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за тілом кредиту в сумі 700 грн. та вирішено питання судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у відмовленій частині, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в оскарженій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що суд безпідставно стягнув заборгованість за тілом кредиту в сумі 700 грн., оскільки факт наявності заборгованості в сумі, яка заявлена банком до стягнення, підтверджується випискою за картрахунками відповідача. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав підстав відмовляти у стягненні заборгованості. Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, оскільки така висловлена у конкретній справі за інших правовідносин, коли відповідачем заперечувалися умови договору, як погоджені між сторонами у належний спосіб. У даній справі заперечення відповідача відсутні. Під час підписання анкети-заяви ОСОБА_1 ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку щодо умов кредитування, а відтак - приєднався до запропонованих банком умов. Договір, укладений між сторонами, є договором приєднання, а тому жодного підпису відповідача під публічно розміщеними Умовами та правилами закон не вимагає. При укладенні кредитного договору між сторонами досягнуто усіх істотних умов договору, зокрема, щодо неустойки.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Стягуючи на користь банку заборгованість за тілом кредиту в сумі 700 грн. та відмовляючи у стягненні решти тіла кредиту, а також пень та штрафу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 фактично отримав та не повернув банку кредитні кошти у сумі 700 грн. Одночасно із цим суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що Умови та правила надання банківських послуг є частиною кредитного договору, оскільки цей документ не містить підпису ОСОБА_1 . У довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду» між сторонами узгоджені умови щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості та штрафу за порушення термінів платежів із грошових зобов'язань, однак банк просить стягнути з відповідача пеню та штраф, які прописані в Умовах та правилах надання банківських послуг, які відповідачем не підписані, а отже і не є частиною кредитного договору.
Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із таким висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 16 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.68).
В анкеті-заяві сторонами досягнуто згоди щодо кредитного ліміту в розмірі 1 500 грн. та відповідачем обрано опцію «платіжна карта кредитка «Універсальна». В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Має місце у заяві й застереження про те, що Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов'язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову суду першої інстанції, крім розрахунку заборгованості, надано виписку за рахунками, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитних карток зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем належними доказами не спростована (а.с.59-66).
Також у матеріалах справи міститься довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , у якій відображено зміну кредитного ліміту в період з 16 травня 2011 року по 08 лютого 2019 року. Так, станом на 16 травня 2011 року кредитний ліміт був установлений у розмірі спочатку 300 грн, потім - 500 грн., станом на 22 червня 2011 року - 600 грн., на 06 серпня 2011 року - 700 грн., на 11 липня 2016 року - 2 000 грн., на 29 травня 2017 року - 12 000 грн., на 30 серпня 2017 року - 14 000 грн. (а.с.58).
Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені докази уваги не звернув та обставин, які ними підтверджуються, не врахував, у зв'язку із чим дійшов неправильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача фактично отриманих, використаних, але не повернутих ним банку в повному обсязі коштів. Отже, враховуючи вищенаведене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку банку повністю не повернув, що свідчить про порушення прав банку, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення поточного і простроченого тіла кредиту підлягає до скасування з ухваленням у цій частині нового судового рішення, яким заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 12 095,87 грн. та простроченим тілом кредиту в сумі 5 766,64 грн. стягується у повному обсязі.
Також ОСОБА_1 16 травня 2011 року підписана довідка про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», в якій зазначені, зокрема, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості та штраф (а.с.69).
Так, за умовами довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», на якій міститься підпис відповідача, визначено пеню і штраф. Так, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - пеня=пеня(1)+пеня(2), де пеня(1) = (базова процентна ставка за договором) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня(2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення за кредитом або процентами 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше. Штраф при порушенні термінів платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, визначено у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку визначено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту та розраховується: пеня = базова процентна ставка за договором / 30 - (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово).
Отже, Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» є частинами кредитного договору.
Разом із тим, умови даного кредитного договору передбачають застосування штрафу та пень за порушення фінансової дисципліни. Проте, чинним законодавством передбачена заборона подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, що висловлено у правовій позиції ВСУ в постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003цс15.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
За таких обставин, з метою недопущення подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути штраф, а у стягненні пень - відмовити за безпідставністю.
Штраф сторонами узгоджений у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Однак, відповідно до частини другої ст.550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються, а тому доведеним є розмір процентної складової штрафу в сумі 893,13 грн. (17 862,51 грн. х 5%).
Із огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового судового рішення, яким стягується із позичальника заборгованість за тілом кредиту та штраф, а у задоволенні заборгованості за пенями відмовляється за безпідставністю.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (19 255,64 грн. х 100% : 27 855,17 грн. = 69,13%; 4 802,50 грн. х 69,13% : 100% = 3 319,97 грн.).
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.367-368,374,376,381-382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2011 року №б/н станом на 27 серпня 2019 року в сумі 19 255 грн. 64 коп., яка складається із заборгованості за поточним тілом кредиту в сумі 12 095 грн. 87коп., простроченим тілом кредиту - 5 766 грн. 64 коп. та штрафу - 500 грн. (фіксованої частини) і 893 грн. 13 коп. (процентної складової).
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) 3 319 грн. 97 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Головуюча Судді: